Дипломна робото

Аліментні зобов’язання

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………...…С.3-7

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АЛІМЕНТНИХ ПРАВОВІДНОСИН…………………………...………………………………С.8-17

1.1. Поняття і зміст аліментів і аліментних зобов’язань……………………..С.8-11

1.2. Проблемні аспекти аліментних правовідносин: причини існування та шляхи вирішення……………………………………………………………………...С.12-17

РОЗДІЛ 2. АЛІМЕНТНІ ПРАВОВІДНОСИНИ ПОДРУЖЖЯ……..…С.18-36

2.1. Загальні підстави для стягнення алiментiв на утримання одного з подружжя………………………………………………………………………С.18-23

2.2. Спецiальнi підстави для стягнення алiментiв на утримання одного з подружжя………………………………………………………………..……С.24-29

2.3.Форма, розмір, термін, способи сплати аліментів на утримання одного з подружжя………………………………………………………………………С.30-36

РОЗДІЛ 3. АЛІМЕНТНІ ПРАВОВІДНОСИНИ БАТЬКІВ І ДІТЕЙ…………………………………………………………………………С.37-63

3.1. Загальні пiдстави для виникнення аліментних правовідносин між батькам і дітьми……………………………….………………………………………….С.37-41

3.2. Розмір та порядок нарахування алiментiв на утримання дітей…….…С.42-54

3.3. Договір батьків про сплату аліментів на дітей…………………………С.55-57

3.4. Аліментні обов'язки фактичних вихователів і вихованців…………….С.58-63

РОЗДІЛ 4. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ СТЯГНЕННЯ АЛІМЕНТІВ……...С.64-73

4.1. Порядок сплати аліментів……………………………………………..…С.64-66

4.2. Доходи, що враховуються при стягненні аліментів……………………С.67-73

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..С.74-79

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….С.80-84

ДОДАТКИ…………………………………………………………………….С.85-89

ВСТУП

Актуальність теми. Згідно зі ст. 51 Конституції України "сім’я, дитинство, материнство та батьківство охороняються державою". На конституційному рівні знайшов також закріплення обов’язок батьків щодо утримання неповнолітніх дітей та обов’язок подружжя підтримувати один одного, що підкреслює важливість цих відносин [1 ст.51].

У концепції державної сімейної політики, затвердженої Постановою Верховної Ради України від 17 вересня 1999 р., зазначається, що "сім’я є інтегральним показником суспільного розвитку, якій відображає моральний стан суспільства і є могутнім фактором демографічного потенціалу" [16, преамбула].

Проте незалежно від рівня соціальної допомоги сім’ї зберігає своє значення індивідуальний фактор матеріального забезпечення членів сім’ї, до того ж за складної соціально-економічної ситуації держава не в змозі забезпечити всім громадянам високий рівень життя за рахунок соціальної допомоги. Як зазначається в концепції державної сімейної політики, перехід до ринкових економічних відносин змінив співвідношення джерел забезпечення сім’ї і "сьогодні відповідальність за утримання і виховання дітей покладена на батьків значно більшою мірою, ніж на державу".

Сім’я у всіх країнах та у всіх народів є основним осередком суспільства. Сім’я в сучасному громадянському суспільстві виконує цілий ряд функцій, однією з них є функція добування засобів існування для членів сім’ї.

Пов’язані з виконанням цієї функції аліментні відносини мають важливий характер на теперішньому етапі соціально-економічного розвитку, особливо це стосується утримання батьками своїх неповнолітніх дітей.

Разом з тим у шлюбно-сімейному законодавстві донедавна було відсутнє закріплення поняття сім’ї, членства в сім’ї. У науці сімейного права поширеною є думка про недоцільність легального визначення цього поняття.

У Сімейному кодексі України, прийняття якого є визначальним кроком уперед на шляху вдосконалення правового регулювання сімейних відносин, знайшло своє нормативне визначення поняття сім’ї.

У зв’язку з прийняттям Сімейного кодексу України глибокого наукового аналізу потребують законодавчі новели в регулюванні аліментних відносин. Особливо це стосується визначення розміру аліментів, порядку виконання аліментних обов’язків.

Потребує уточнення коло суб’єктів аліментних зобов’язань, наукового вирішення питання про співвідношення поняття "суб’єкт аліментного зобов’язання та "член сім’ї".

Для сімейного права України традиційно характерним є імперативний метод правового регулювання сімейних відносин. Проте істотним недоліком такого підходу є неможливість укладення угод про сплату аліментів, існуючий же порядок добровільної сплати аліментів шляхом подання заяви за місцем роботи не може належним чином захистити інтереси одержувача платежів.

Крім того, у сімейному праві України до останнього часу була відсутня відповідальність за неналежне виконання аліментних зобов’язань, деякі дослідники власне примусове стягнення аліментів розглядають як сімейно-правову відповідальність.

Таким чином, вирішення цих проблем у новому Сімейному кодексі України, науці сімейного права і подальше впровадження результатів наукових розробок у законодавство є актуальним, а індивідуальний фактор матеріального забезпечення є досить важливим навіть у розвинених країнах.

У сімейному праві аліментним правовідносинам приділялася значна увага, проте в результаті докорінних змін у соціально-економічному житті суспільства постали нові наукові проблеми. У науці сімейного права України відсутнє окреме комплексне дослідження інституту аліментних зобов’язань з урахуванням змін у шлюбно-сімейному законодавстві та потреб правозастосовчої практики.

Усе це і зумовило вибір теми дослідження. Остання визначається не тільки її важливістю, але і станом наукового дослідження. Особливо своєчасним є дослідження аліментних відносин у зв’язку з прийняттям Сімейного кодексу України.

Мета і задачі дослідження. Метою дипломного дослідження є комплексний аналіз інституту аліментних зобов’язань з урахуванням належності суб’єктів аліментних правовідносин до складу певної сімейної спільності, а також вироблення на цій основі пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання аліментних відносин і рекомендацій для правозастосовчих органів.

Для досягнення поставленої мети автор дослідження основну увагу приділяє вирішенню таких завдань:

вивчення чинного шлюбно-сімейного законодавства України, практики його застосування, положень нового Сімейного кодексу України, розроблення конкретних пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання аліментних відносин;

проведення аналізу підстав виникнення та суб’єктного складу аліментних зобов’язань, дослідження співвідношення понять "суб’єкт аліментного зобов’язання" та "член сім’ї";

аналіз існуючих правових норм, що регулюють визначення розміру аліментів, добровільний порядок виконання аліментних обов’язків і відповідних положень нового Сімейного кодексу України;

дослідження законодавчих новел щодо встановлення сімейно-правової відповідальності за неналежне виконання аліментного обов’язку.

Об’єкт дослідження – суспільні відносини щодо утримання подружжя, родичів, свояків, фактичного вихователя (вихованця).

Предмет дослідження – сімейно-правові аспекти регулювання зазначених відносин.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання суспільних відносин і явищ.

У роботі також використовуються:

формально-юридичний метод при дослідженні чинних правових норм, присвячених регулюванню аліментних відносин, аналізі наукових пропозицій щодо вдосконалення правової регламентації цих відносин;

системно-структурним підходом характеризується, зокрема, аналіз законодавчого визначення поняття сім’ї, визначення кола членів сім’ї та його співвідношення з колом суб’єктів аліментних прав та обов’язків;

на основі історичного підходу розглядаються проблемні питання з урахуванням впливу рівня соціально-економічного розвитку суспільства на регулювання аліментних відносин;

застосовується порівняльно-правовий метод при дослідженні законодавства зарубіжних країн.

У ході роботи також використовується