Якщо адвокат брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції і вважає винесений судом у справі вирок чи ухвалу правильними, а той, хто звернувся до адвоката, наполягає на його оскарженні, то в цьому разі адвокат зобов’язаний роз’яснити останньому безперспективність апеляційного оскарження. Але в цьому випадку засуджений сам вирішив перспективу захисту своїх інтересів шляхом подання апеляційної скарги, і адвокат повинен надати йому в цьому процесуальну допомогу [44, с.122].

Якщо ж адвокат, так само як і той, хто до нього звернувся, вважає винесений судом вирок чи ухвалу повністю чи частково неправильним, то він має скласти відповідну скаргу; якщо адвокат вважає винесений в інтересах клієнта вирок правильним, а іншою стороною подана апеляція, то адвокат має скласти пояснення на цю скаргу.

У практиці буває, що адвокат з тих чи інших причин не має можливості особисто виконати відповідно до укладеного договору доручення підзахисного і передає його іншому адвокатові. Подібна передача допустима тільки за згодою клієнта.

Подача апеляції адвокатом, що брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, допускається тільки за погодженням з підзахисним, безпосередньо зацікавленим у вирішенні справи. Якщо адвокат вважає винесений вирок у тій чи іншій частині неправильним і таким, що підлягає оскарженню, а підзахисний рішенням задоволений і оскаржити його не бажає, думка останнього є вирішальною. Адвокат у цьому разі вправі подавати апеляцію, але засуджений має право її відкликати, крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 45 Кримінально-процесуального Кодексу [3].

Незалежно від результатів розгляду справи в суді першої інстанції адвокат, що бере участь в апеляційному провадженні, ознайомлюється з протоколом судового засідання і, в разі необхідності, подає свої зауваження на допущені у протоколі неправильності чи його неповноту. Якщо передбачений статтею 87 КПК строк виготовлення протоколу (сім діб з дня закінчення судового розгляду справи) порушується, то адвокат має в письмовій формі довести це до відома голови відповідного суду й попросити його вжити заходів до забезпечення негайного оформлення протоколу судового засідання. Своєчасне реагування з боку адвоката на порушення встановленого статтею 87 строку необхідний тому, що з плином часу головуючий, судді і народні засідателі, що брали участь у розгляді справи, можуть забути окремі істотні деталі судового процесу, і адвокатові при розгляді судом його зауважень важко буде довести їх обґрунтованість. Це також необхідно для того, щоби в подальшому була забезпечена більша чіткість у роботі суду і суворе дотримання його працівниками встановлених статтею 87 КПК строків виготовлення протоколу.

При складанні апеляційної скарги, пояснень на неї чи на протест прокурора адвокат має уточнити правильність зроблених ним раніше виписок із матеріалів справи, перевірити правильність запису аркушів справи й, нарешті, детально ознайомитися й зробити виписки з додатково поданих у судовому засіданні документів, протоколу судового засідання, вироку, визначень і окремих визначень суду першої інстанції. Покладатися на особисто зроблені адвокатом під час процесу записи не можна, оскільки цитати з пояснень сторін, свідчень свідків тощо у складених адвокатом процесуальних документах мають точно відповідати матеріалам справи, з зазначенням його аркушів.

Складанню апеляційної скарги повинно передувати глибоке і повне вивчення матеріалів справи. В цьому випадку ситуація може бути двоякою. Якщо захисник брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, то йому буде достатньо ознайомитися з вироком та протоколом судового засідання. Якщо ж він не брав участі в попередньому судовому розгляді, то ознайомлення необхідно провести з усіма матеріалами справи [63, с. 76].

Окрему складність являє вивчення багатотомних чи багатоепізодних справ. В цій ситуації захисник повинен добре визначити для себе взаємозв’язок подій і осіб, всю сукупність обставин, що пов’язані з даною справою, щоб чітко визначити роль і місце свого підзахисного в скоєному і відповідно складати апеляційну скаргу. В цій ситуації багато залежить від контактів з підзахисним (його правової позиції) [30, с.51].

Вивчаючи справу по суті, захисник повинен критично відноситись до всіх доказів і тому повинен продумати правильний метод їх оцінки в відповідності з законом і діючою практикою. Потрібно перевіряти всі сумнівні факти і положення, виявити всі обставини, що виправдовують чи пом’якшують вину засудженого, що ставлять під сумнів чи зовсім заперечують факт діяння, що йому інкримінується, наявність складу злочину в діях підзахисного і т.д.

У процесі вивчення матеріалів справи адвокат робить необхідні виписки з них з обов’язковим зазначенням аркушів справи. Протокол судового засідання в цьому разі рекомендується вивчати разом з підзахисним, який зміг би підтвердити правильність повноту записів у протоколі. Якщо підзахисний стверджує, що той чи інший запис у протоколі судового засідання не відповідає дійсності або що у протоколі пропущені істотні моменти, що стосуються пояснень сторін, свідчень свідків, заявлених клопотань тощо, адвокат має надавати підзахисному необхідну допомогу при складанні ним, від свого імені, зауважень щодо протоколу.

Після вивчення матеріалів справи і в разі необхідності складання від імені підзахисного зауважень щодо протоколу адвокат у бесіді з останнім має уточнити всі обставини справи, проаналізувати відповідність вироку наявним у справі доказам і прийняти погоджене з підзахисним рішення, в яких частинах і за якими підставами вирок, ухвала чи окрема ухвала має заперечуватися в апеляційному порядку. В тому разі, якщо підзахисний наполягатиме на оскарженні частини вироку чи ухвали, які відповідають законові й зібраним по справі доказам, адвокат має роз’яснити йому неправильність позиції з даного питання.

Трапляється, що