Як правило, у більшості кримінальних справ основним джерелом доказів виступають показання свідків. Ось чому захисник має добре бути підготовленим до отримання від свідків максимально вигідних для захисту показань.

Для захисника важливо пам’ятати, що завжди актуальним є питанням встановлення психологічного контакту з свідком чи потерпілим безпосередньо під час їх допиту. Як зазначає Е.Ю. Львова, створенню сприятливої психологічної атмосфери при допиті сприяє ряд обставин, на які слід зважати захисникові, саме: «Інтелектуальний рівень особи, що допитує, його знання, життєвий досвід, володіння матеріалами справи, а також особистісні якості: товариськість, вміння володіти словом, шанобливе ставлення до людей, вміння прихилити їх до себе, уважність, здатність слухати, стриманість, емоційна врівноваженість...» [35, с. 205].

У юридичній літературі слушно наголошується, що допит свідка в судовому засіданні має свої психологічні особливості. Якщо допит свідка на досудовому слідстві відбувається, як правило, один на один із слідчим, то в судовому засіданні ситуація зовсім інша. Присутність в залі суду деколи великої кількості людей може сковувати свідка. Даючи показання в присутності підсудного чи потерпілого, свідок може побоюватися їх реакції, може відчувати жалість до підсудного, що спричиниться до пом’якшення показань. Можна очікувати також, що показання свідок буде давати, пристосовуючись до інтересів присутніх осіб чи відверто демонструвати знайомим свою обізнаність, використовуючи давання показань як засіб самоствердження й підвищення свого власного авторитету у присутніх. Наведене вище захисник має враховувати при допиті свідків у судовому засіданні.

Досвідчені захисники стверджують, що навіть свідки обвинувачення будуть більш лояльні до захисника під час їх допиту, якщо захисник зуміє з самого початку допиту засвідчити увагу до свідка. Адже свідок – це, як правило, людина, яка не обізнана із всіма нюансами процесу. Вона переживала певні хвилювання вже з часу отримання повістки на суд, щоб чогось не забути, щось не переплутати у своїх показаннях. Хвилювання це значно посилюється, коли, зайшовши в зал судового засідання, свідок бачить велику кількість людей, серед яких можуть бути і його знайомі. Саме в такий момент один звичайний доброзичливий погляд в бік свідка може зробити дуже багато. Свідок інтуїтивно вважатиме вас ніби своєю підтримкою і коли ви будете ставити перед ним запитання, то він буде спокійно й вдумливо давати відповіді.

Інше питання – щодо свідків захисту. Захисник вправі підготувати таких свідків до процесу. У літературі наголошується, що досі ще побутує неправильне уявлення про поняття «підготовка захисником свідка» до допиту. Дехто під цим розуміє підкуп, підмову свідка давати в судовому засіданні потрібні для захисту показання, але це не так.

Видається, що перелік питань для підготовки свідків до допиту в судовому засіданні може бути використаний захисником. Адже захисник не просить свідка давати неправдиві свідчення, але, запропонувавши методичні поради, роз’яснивши саму процедуру допиту свідка в судовому засіданні, він знімає безпідставне хвилювання свідка, який дає показання впевнено, а учасники процесу не витрачають часу на тлумачення норм кримінального процесу.

До допиту свідків у судовому засіданні мусить також добре підготуватися і сам захисник. Для цього необхідно:

- знати детально всі показання свідків, що їх вони дм вали на досудовому слідстві;

- обов’язково занотувати виявлені суперечності в показаннях;

- скласти приблизний перелік запитань до кожного свідки і окремо.

Інші запитання до свідків, які допитуватимуться в судовому засіданні, записують на окремому аркуші, там же занотовують на них відповіді.

Відомо, що згідно зі ст. 303 КПК свідки допитуються по одному, за відсутності інших, ще не допитаних свідків. Кожному свідкові перед допитом його по суті задаються питання, щоб з’ясувати його стосунки з підсудним і потерпілим, пропонується розповісти все, що йому відомо у справі. Потім його допитують: прокурор, потерпілий, цивільний відповідач, захисник, підсудний, суддя та народні засідателі, якщо вони беруть участь у справі. Якщо свідка викликано в судове засідання за клопотанням прокурора або інших учасників судового розгляду, запитання цьому свідкові ставить спочатку той учасник судового розгляду, за клопотанням якого свідка викликано. Свідка, викликаного з ініціативи суду, допитують у загальному порядку [3].

Допитані свідки залишаються в залі судового засідання і не можуть покинути його до закінчення судового розгляду без дозволу головуючого.

Закон надав рівне правове значення свідкам, які раніше допитувались на досудовому слідстві, і новим свідкам, котрих викликано до суду. Більше того, особа, яка не викликалась до суду як свідок і була присутня в залі судового засідання при розгляді справи, також може бути допитана судом чи суддею як свідок на загальних підставах, незалежно під її присутності при оголошенні документів, які містять обвинувачення, допиті підсудного, потерпілого, потерпілих, інших свідків, але ця обставина враховується судом чи суддею при оцінці показань таких свідків.

Захисник при підготовці до допиту свідків має з’ясувати у підзахисного його стосунки із свідками. Якщо є необхідність, звертає увагу суду на існування тих чи інших, приміром, неприязних взаємин свідка з підсудним, оскільки ця обставина може мати важливе значення для належної оцінки судом показань свідка. Перед початком допиту свідка головуючий на підставі статей 384, 385 КК роз’яснює свідкові його обов’язок дати суду правдиві показання про відомі йому обставини, які мають значення для справи, а також попереджає свідка про кримінальну відповідальність як за давання завідомо неправдивих показань, так і за відмову від давання таких.

Одночасно головуючий роз’яснює свідку, що відповідно до ч. 1 ст.