ч. 4 коментованої статті. Під відкритими торгами у контексті комен-тованої статті слід розуміти укладення договору купівлі-продажу май-на банку, який ліквідовують, із особою, яка надасть пропозицію2 бан-ку, за умови відсутності пропозицій від інших потенційних покупців (при цьому коло потенційних покупців необмежене).
Якщо майно не реалізують на перших торгах, питання про продаж вирішує ліквідатор, у результаті чого може бути прийняте одне з двох рішень:
1) проведення повторних торгів;
2) укладення договору купівлі-продажу певного майна без проведення повторних торгів.
Нормою ч. 2 коментованої статті на ліквідатора банку покладено обов'язок погодити з Національним банком порядок, склад майна, умови та строки проведення торгів щодо продажу майна банку, які мають бути опубліковані через засоби масової інформації. У разі порушення зазначеного правила проведені торги суд може визнати незаконними, а договори, укладені під час їх проведення, – недійсними.
При цьому слід звернути увагу на норму ч. 4 ст. 656 ЦК України, згідно з якою до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовують загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види до-говорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Відповідно до пунктів 14.3-14.4 глави 14 розділу VI Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, для погодження порядку продажу майна (активів), його складу, умов та строків придбання Комісією Національного банку при територіальному управлінні (далі – Комісією Національного банку) ліквідатор подає до тери-торіального управління Національного банку (Департаменту припи-нення діяльності банків – у разі ліквідації банків, накопичувальний рахунок яких відкрито в Операційному управлінні Національного банку) такі документи:
а) інформацію про майно (актив), яка містить назву, коротку характеристику, його залишкову, оціночну (ринкову або ліквідаційну) вартість;
б) звіти (акти) суб'єктів оціночної діяльності (експертів) або ліквідатора щодо оцінки майна (активів). У разі оцінки майна (активів) за ліквідаційною вартістю ліквідатор подає відповідні обгрунтування доцільності проведення їх оцінки та реалізації за ліквідаційною вартістю;
в) висновок ліквідатора про порядок продажу майна (активів), його склад, умови та строки продажу. У цьому висновку ліквідатор визначає перелік об'єктів, що продаватимуться шляхом викупу за конкурсом (з умовами його проведення), через аукціон, на товарній біржі, фондовій біржі, через торговельно-інформаційну систему, безпосередньо юридичній або фізичній особі, кредиторам банку з метою задоволення їх вимог, а також пропонує організатора аукціону, товарну біржу, торговельно-інформаційну систему, підприємство роздрібної торгівлі для продажу відповідного майна (активу), якщо передбачається такий порядок продажу.
Територіальне управління (Департамент припинення діяльності банків) Національного банку має право вимагати подання ліквідато-ром інших документів, що стосуються продажу майна (активів) бан-ку.
У разі потреби (в окремих випадках) термінового продажу майна (активів) банку з метою його збереження та неможливості проведен-ня за короткий термін відповідного маркетингу Правління Націо-нального банку має право погодити продаж майна (активів) за лікві-даційною вартістю.
Підрозділ банківського нагляду територіального управління Національного банку (Департамент припинення діяльності банків – у разі ліквідації банку, накопичувальний рахунок якого відкритий в Операційному управлінні Національного банку) розглядає поданий ліквідатором пакет документів протягом 15 робочих днів і подає разом зі своїм висновком на розгляд Комісії Національного банку.
Згідно з нормами п. 14.4. глави 14 розділу VI Положення про засто-сування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства про продаж майна (активів) за конкурсом (на аукціоні) ліквідатор повідомляє за допомогою засобів масової інформації. Ліквідатор публікує оголошення про проведення конкур-су або аукціону принаймні в одній загальнодержавній та одній місцевій (за місцезнаходженням банку) газеті не пізніше ніж за 30 днів до оголошеної дати проведення конкурсу або аукціону. Оголошення має містити:–
назву, опис та іншу потрібну інформацію про майно (актив);–
місце та час проведення конкурсу, аукціону;–
початкову ціну продажу, умови продажу та використання майна (активу);–
кінцевий термін прийняття заяви про участь в аукціоні або кон-курсі;–
час та місце особистого ознайомлення з майном (активом);–
місцезнаходження, номер телефону, час роботи служби з орга-нізації конкурсу, аукціону;–
інші умови продажу (у разі потреби).
Після опублікування повідомлення про продаж майна (активів) ліквідатор дає змогу ознайомитися з майном (активами) усім особам, які подали заяву про участь у конкурсі або аукціоні.
У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банку (йдеться про конкуренцію акцептів з боку потенційних покупців) ліквідатор зобов'язаний провести серед них конкурс (аукціон) згідно з нормами законодавства України.
Так, відповідно до ст. 650 ЦК України, особливості укладення дого-ворів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюють відповідні акти цивільного законодавства.
З огляду на те, що на сьогодні акти цивільного законодавства, які врегульовували б порядок продажу майна банку у порядку проведен-ня конкурсу чи аукціону не прийняті, то ліквідатор має керуватися за-гальними положеннями про купівлю-продаж, що закріплені у нормах глави 54 ЦК України.
При цьому продаж на аукціоні полягає у прямому передаванні пра-ва власності на об'єкт покупцеві, який запропонував під час торгів найвищу ціну, а на конкурсі – у передаванні права власності покуп-цеві, який запропонував найкращі умови подальшого використання об'єкта або за рівних умов – найвищу ціну.
Згідно з п. 14.1 глави 14 розділу VI Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банків-ського законодавства, продаж майна (активів) банку на аукціоні поля-гає в переході права власності до покупця, який запропонував за нього під час торгів найвищу ціну та сплатив її.
У частині 4 ст. 95 Закону України «Про банки і банківську діяль-ність» закріплено спеціальні правила щодо продажу майна, яке обме-жене в обігу.