саме сьогодні можна зайняти на ньому гарну позицію. Що ж стосовно перспектив розвитку споживчого кредитування то саме в розрізі житлового кредитування українські банки могли б знайти чималий потенціал [42, С. 38-39].
На сьогоднішній день в Україні з`являються нові види кредитів. Це, насамперед, здійснення кредитування молодих сімей. Забезпеченням даного кредиту виступає куплене житло. Тобто, житло переходить у власність молодої сім`ї після повної сплати нею боргу за придбаним кредитом.
В останні роки в Україні установи банків почали застосовувати банківські пластикові картки. В світі це одна з найпопулярніших форм споживчого кредиту. Пластикові картки є зручним засобом платежу, які дозволяють своєму власнику проводити розрахунки як на території країни, так і за її межами.
Банківські пластикові картки можуть бути: власні – видані приватній особі, яка може користуватися власним картрахунком; корпоративні – видаються юридичній особі, користувачем даної картки виступає працівник даного підприємства, який може розпоряджатися корпоративним картрахунком підприємства.
В залежності від принципу, який покладено в основу фінансових взаємовідносин банка та власника картки, вони розподіляються на дебетові та кредитові.
Дебетова банківська пластикова картка дозволяє розпоряджатися картрахунком в межах залишку коштів на ньому. Суть дебетової платіжної схеми полягає в тому, що операція яка здійснюється по даній картці в той же день проводиться через банк і витрачена сума дебетується з рахунку клієнта. Якщо ж сума покупки перевищує залишок на рахунку, то операція не проводиться.
Кредитна банківська пластикова картка – як правило передбачає, що на картрахунку клієнта нульове сальдо, а всі операції за кредитною карткою здійснюються у кредит. У кінці кожного місяця банк-емітент робить процедуру білінгу, тобто надсилає власнику картки спеціальну виписку з карткового рахунку з переліком усіх операцій, проведених за цей час, а також сум і строків сплати заборгованості.
У держателя картки є два альтернативних варіанти розрахунку з банком: сплатити борг без виплати відсотків протягом пільгового періоду (25, 30 днів з дати платежу, вказаного у виписці); продовжити кредит за межі пільгового періоду з нарахуванням відсотків на суму непогашеної заборгованості (15-20%).
Ще одна перевага кредиту за банківськими пластиковими картками це те, що він, в основному, доступний власнику в більшості країн світу і 24 години на добу. Клієнту за кредитною карткою встановлюється щомісячний кредитний ліміт, розмір якого визначається виходячи з достатку клієнта та його щомісячного прибутку. Особливістю українського ринку є те, що 80% усіх карток емітовані в межах зарплатних проектів і лише 20% придбано добровільно. Співвідношення кількості дебетних і кредитних карток також 80% до 20% [57, С.26-33]. Обіг коштів за банківськими пластиковими картками міжнародних платіжних систем у цілому в Україні становить близько 20 млн. грн. щомісячно і має тенденцію до зростання. На картки платіжної системи Visa припадає 65% обсягу всіх операцій, Eurocard / Mastercard – 30%, інших систем (American Express, Diners Club) – 5% платежів в Україні. Нині 80% усіх операцій з картками зосереджено у Києві, решту 20% – в обласних центрах.
Також розвивається кредитування малого і середнього бізнесу. На сьогодні банки є чи не єдиним джерелом фінансування агропромислового комплексу держави. Головною проблемою, яка зараз постає у розвитку усіх напрямків кредитування в Україні є зниження процентних ставок.
Аналізуючи розділ 3, можна зробити наступні висновки:
1. В сфері правового регулювання кредитних операцій банків існує широке коло проблем, без вирішення яких неможливий динамічний розвиток кредитування в Україні.
2. Стрімке зростання споживчого кредитування є основним фактором ризику на даний час. Поряд зі споживчим кредитуванням розвивається також кредитування малого і середнього бізнесу.
3. Доцільним було б створити єдину систему державної реєстрації прав власності та обмежень на будь-яке нерухоме майно.
4. Для створення умов розвитку різних видів кредитування в Україні необхідно вдосконалити законодавчу базу у визначенні основного захисту від ризику процентної ставки при кредитуванні. Такими інструментами є: кредит із коригуванням на рівень цін, кредит із відстрочкою платежу. Застосування подібних кредитних інструментів переносить ризик процентної ставки з банку на позичальника.
5. Справедливіше надавати пільги банкам, що займаються споживчим кредитуванням.
6. Вважається за необхідне створення Республіканського агентства, яке б безпосередньо займалося іпотечним кредитуванням, надаванням субсидії певним категоріям населення для придбання житла у розстрочку.
ВИСНОВКИ
За результатами проведеного дослідження можна сформулювати наступні висновки, які спрямовані на розвиток науки господарського права та удосконалення юридичної практики:
1. Під кредитом розуміється специфічний тип економічних відносин, які ґрунтуються на взаємній довірі кредитора і позичальника. Такі функції кредиту,як перерозподільча, емісійна, контрольна визначають роль кредиту в економіці та суспільному житті.
2. У кредитну систему України входить Національний банк України, а також комерційні банки та небанківські кредитні установи, які повинні мати ліцензію НБУ для здійснення кредитування. НБУ забезпечує стабільність грошової одиниці, регулює грошовий обіг в кредитній сфері.
4. Під час процедури надання банком кредиту позичальникові виникають кредитні правовідносини. Вони полягають в оформленні відповідного пакету документів, аналізу банком кредитоспроможності та фінансової спроможності позичальника, укладення кредитних договорів, визначення видів забезпечення кредитів, надання кредитів та контролю за їх поверненням.
5. Законодавство в сфері діяльності банків та розвитку кредитування в Україні пройшло певну еволюцію, яка полягає в переході від жорсткого контролю держави до надання більшої самостійності у здійсненні банками кредитних операцій.
6. Незважаючи на тривалу політичну кризу відбувається наближення української системи кредитування до світових стандартів. Свідченням цього є зростання кількості законодавчих нормативно-правових актів, які покликані регулювати різні процедури надання кредитів.
7. Окремі статті нормативно-правових актів, що регулюють надання кредитів, є суперечливими, а тому