За умови, якщо один з батьків виїхав разом з дитиною на постійне проживання за кордон і виходить з громадянства України, а другий залишається громадянином України, дити-на може вийти з громадянства України разом з тим із бать-ків, який виходить з громадянства України, за його клопо-танням.

Нарешті, за умови, якщо дитина виїхала на постійне про-живання за кордон з одним із батьків і він вийшов з грома-дянства України, а другий є іноземцем чи особою без гро-мадянства, дитина може вийти з громадянства України за клопотанням того з батьків, який вийшов з громадянства Ук-раїни.

Крім того, дитина, яка набула за народженням громадянство України, може вийти з громадянства України за клопо-танням одного з батьків незалежно від місця проживання ди-тини.

Дитина, усиновлена подружжям, один з якого є громадя-нином України, а другий іноземцем, може вийти з грома-дянства України за клопотанням усиновителя, який є іно-земцем.

Дитина, усиновлена іноземцями або особами без грома-дянства, може вийти з громадянства України за клопотан-ням одного з усиновителів.

Вихід з громадянства України допускається, якщо особа набула громадянство іншої держави або отримала документ, виданий уповноваженими органами іншої держави про те, що громадянин України набуде її громадянство, якщо вийде з громадянства України.

Вихід дітей віком від 15 до 18 років з громадянства Ук-раїни може відбуватися лише за їхньою згодою.

Вихід з громадянства України не допускається, якщо осо-бу, яка подала клопотання про вихід з громадянства Украї-ни, в Україні притягнуто як обвинувачену у кримінальній справі або стосовно якої в Україні є обвинувальний вирок суду, що набрав чинності і підлягає виконанню.

Датою припинення громадянства України є дата видання відповідного Указу Президента України.

Втрата громадянства в країнах світу, тобто втрата правового зв'язку особи з даною державою, можлива з таких підстав: внаслідок виходу з громадянства за власним бажан-ням (експатріація); примусового позбавлення громадянства особи, яка набула його за погодженням (денаціоналізація); або примусового позбавлення громадянства натуралізованих осіб (денатуралізація).

Щодо позбавлення громадянства, то воно має персо-нальний характер і звичайно є санкцією держави щодо осо-би, яка вчинила протиправну дію. Як правило, такий захід застосовується лише стосовно натуралізованих громадян, причому протягом досить невеликого строку після натуралі-зації (ФРН, Іспанія).

В Законі колишнього СРСР "Про громадянство СРСР" від 1 грудня 1978 р. позбавлення громадянства було перед-бачено ст. 18, в якій зазначалося: "Позбавлення громадян-ства СРСР може мати місце у виняткових випадках за рі-шенням Президії Верховної Ради СРСР, якщо особа вчинила дії, які ганьблять високе звання громадянина СРСР і завда-ють шкоди престижу або державній безпеці СРСР".

В Україні згідно з ч. З ст. 2 Закону діє принцип немож-ливості позбавлення громадянина України громадянства Ук-раїни.

Щодо втрати громадянства України, то відповідно до ст. 19 Закону, громадянство України втрачається, якщо гро-мадянин України після досягнення ним повноліття добро-вільно набув громадянство іншої держави.

Добровільним набуттям громадянства іншої держави вва-жаються всі випадки, коли громадянин України за своїм вільним волевиявленням, вираженим у формі письмового клопотання, набув громадянство іншої держави або якщо він добровільно отримав документ, що підтверджує наявність набуття ним іноземного громадянства, за винятком випадків, якщо:

діти при народженні одночасно з громадянством України набувають також громадянство іншої держави; діти, які є громадянами України і усиновлені іноземцем, набувають громадянство усиновителя; громадянин України автоматич-на набув громадянство іншої держави внаслідок одруження з іноземцем; згідно із законодавством іншої держави її грома-дянство надано громадянину України автоматично без його добровільного волевиявлення і він не отримав добровільно документ, що підтверджує наявність у нього громадянства іншої держави; якщо іноземець набув громадянство України і не подав документ про припинення іноземного громадян-ства або декларацію про відмову від нього; якщо він набув громадянство України і скористався правами або виконав обов'язки, які надає чи покладає на нього іноземне грома-дянство; якщо особа набула громадянство України внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих до-кументів; якщо громадянин України без згоди державних ор-ганів України добровільно вступив на військову службу, на роботу в службу безпеки, правоохоронні органи, органи юс-тиції або органи державної влади чи органи місцевого само-врядування іншої держави.

2.3. Державні органи, які вирішують питання

громадянства в Україні

Згідно з Законом України "Про громадянство України" визначаються повноваження у вирішенні питань громадян-ства, які здійснюють Президент України, Комітет при Прези-дентові України з питань громадянства, Спеціально уповно-важений центральний орган виконавчої влади з питань громадянства та підпорядковані йому органи, Міністерство закордонних справ України, дипломатичні представництва та консульські установи України [3;с. 61.].

Слід зазначити, що в ряді країн ці повноваження здій-снюють органи внутрішніх справ, причому на досить високо-му рівні, а у США ці повноваження реалізуються судами.

Повноваження Президента України. Президент України: — приймає рішення і видає укази відповідно до Консти-туції і Закону України "Про громадянство України" про прийняття до громадянства України і про припинення грома-дянства України;

- визначає порядок провадження за заявами і подання-ми з питань громадянства та виконання прийнятих рішень;

- затверджує Положення про Комісію при Президентові України з питань громадянства.

Повноваження Комісії при Президентові України з питань громадянства. Комісія при Президентові України з питань громадянства:

- розглядає заяви про прийняття до громадянства Ук-раїни, вихід з громадянства України та подання про втрату громадянства України і вносить пропозиції Президенту Ук-раїни щодо задоволення цих заяв та подань;

- повертає документи про прийняття до громадянства України чи про вихід з громадянства України уповноважено-му центральному органу виконавчої влади з питань грома-дянства або Міністерству закордонних справ України для їх