Порівняння договорів транспортного експе-дирування та комісії свідчить, що зміст догово-ру комісії по суті обмежується діями комісіонера із вчинення правочинів з третіми особами від свого імені, але за рахунок комітента. Метою цього договору є забезпечення представництва комітента у цих правочинах. Предмет договору транспортного експедирування є, безумовно, ширшим. Тому, дії експедитора щодо укладення того чи іншого правочину є лише однією із мож-ливих послуг, які надаються ним у межах дого-вору транспортного експедирування.

Однією із додаткових послуг, що надають-ся за договором транспортного експедируван-ня, передбачених законодавцем, є зберігання вантажу до його отримання у пункті призна-чення (абзац 3 ч. 1 ст. 929 ЦК). Тому доціль-ним є аналіз співвідношення договорів транс-портного експедирування та зберігання.

Звичайно, сам собою обов'язок із збере-ження майна однією із сторін характерний не лише для договору транспортного експедиру-вання. Так, за договором найму, як правило, встановлюється обов'язок наймача зберігати передану йому за договором річ; за договором комісії комісіонер, який придбаває майно для комітента, зобов'язаний вжити заходів щодо його охорони і т. д.

Проте обов'язки із зберігання майна у наве-дених договорах найму та комісії є лише необхідною умовою належного виконання зо-бов'язань за ними. Законодавець не включає послуги із зберігання до предмета договору найму чи комісії. Інша ситуація спостерігаєть-ся із договором транспортного експедируван-ня. Тут послуги із зберігання, хоч і визначають-ся як додаткові, носять самостійний характер. При цьому використовуються різні договірні конструкції. Якщо за договором транспортної експедиції експедитор зобов'язується органі-зувати виконання послуг щодо перевезення ве-ликих партій вантажу, то поширеною практи-кою є укладення експедитором окремих договорів зберігання із професійними зберігачами. Поклажодавцем у цьому разі може виступати як експедитор, так і клієнт, залежно від умов договору транспортної експедиції.

Разом із тим багато організацій, що займа-ються транспортно-експедиційною діяльніс-тю, одночасно є професійними зберігачами, а тому клієнт може укласти з ними окремий до-говір зберігання, або включити умови про на-дання послуг із зберігання до договору транс-портного експедирування. В останньому ви-падку, договір транспортного експедирування за своєю правовою природою є змішаним, а тому надання послуг із зберігання у ньому бу-де регулюватися нормами глави 66 ЦК Укра-їни, а також іншими нормативно-правовими актами у сфері надання послуг із зберігання.

Зрештою, можливою є ситуація, коли до-говір транспортного експедирування не місти-тиме окремої умови стосовно надання послуг із зберігання. У цьому разі зобов'язання із збері-гання не буде самостійним елементом предмета договору, тому договір транспортного експеди-рування не буде змішаним. Проте це не означає, що у експедитора не виникне обов'язку зберіга-ти вантаж, адже інакше він не зможе виконати свого основного обов'язку за договором - забез-печити доставку вантажу до місця призначенім. Однак а у цьому разі до договору не будуть за-стосовуватися правові норми про зберігання.

Договір транспортного експедирування тісно пов'язаний із договором перевезення, адже він укладається для виконання або ор-ганізації виконання дій, пов'язаних із переве-зенням вантажу. У зв'язку із цим у юридичній літературі поширеною є думка, що договір пе-ревезення вважається основним, а договір транспортного експедирування - допоміж-ним, таким, що покликаний обслуговувати ос-новний договір[48,с.105].

Детальне вивчення цього питання свід-чить, що співвідношення зазначених догово-рів може мати різний характер. Так, договір транспортного експедирування може взагалі не покладати на експедитора жодних обов'яз-ків щодо перевезення вантажу, чи доставки його до аеропорту, порту, залізничної станції. Послуги, що надаються клієнту експедито-ром, можуть обмежуватися прийманням ван-тажу від вантажовідправника на зберігання, його сортуванням, завантаженням його на транспортний засіб, що був поданий на під-ставі договору перевезення, який укладений самим клієнтом[41,с.55 ].

Іншою є ситуація, за якої зобов'язання експедитора полягають в укладенні договору перевезення від імені клієнта або від власного імені. В останньому випадку експедитор стає самостійним учасником договору перевезен-ня вантажу як вантажовідправник.

Зрештою, договір транспортного експеди-рування може повністю поглинути перевезен-ня вантажу, що відбувається тоді, коли експе-дитор бере на себе обов'язок своїми силами та засобами доставити вантаж до пункту призна-чення.

На особливу увагу заслуговує випадок, коли зобов'язання з експедирування вантажу бере на себе перевізник. Частиною 2 ст. 929 ЦК України передбачено, що у цьому випад-ку на договір експедирування поширюються положення глави 65 ЦК про транспортне екс-педирування. Включення зазначеної норми до ЦК зумовлено тим, що перевізник, уклада-ючи з вантажовідправником договір переве-зення вантажу, може брати на себе додаткові обов'язки з транспортно-експедиційного об-слуговування вантажу, що виходять за межі договору перевезення. На практиці це озна-чає, що до відносин транспортного експеди-рування, експедитором у яких виступає пе-ревізник, не можуть застосовуватися правові норми, що регулюють договір перевезення, які, як відомо, мають особливості (напри-клад, встановлюють обмежену відповідаль-ність перевізника, спеціальний строк позов-ної давності тощо).

2.4. Договори про експлуатацію під'їзних колій, подачу та забирання вагонів. Вузлові угоди

З метою максимального наближення навантажувально-розвантажувальних робіт до місць виробництва і споживання вантажів, а також підвищення ефетивності використання перевізних засобів на залізничному транспорті уклада-ються допоміжні договори: про експлуатацію залізничної під'їзної колії або про подачу та забирання вагонів. Залізничними під'їзними коліями вважаються колії, призначені для обслуговування окремих підприємств та пов'язані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією. Вони можуть належати як залізниці, так і клієнтурі.

Взаємовідносини залізниці з