автотранспорту. З 16 найважливіших конвенцій і угод Україна приєдналася тільки до шести, що вже сьогодні гальмує розвиток транзитних автоперевезень. Неупорядкованою і тривалою залишаються процедура контрольно-перевірочних операцій і механізм оформлення документів на транзитні вантажі. Особливо це стосується автомобільних і контейнерних перевезень. На прикордонних пунктах Чоп, Ягодин, Шегини, Краковець створені вантажні термінали, що належать різним комерційним структурам. Плата за в'їзд автомобіля на такий термінал становить від 80 до 120 грн. навіть у тому випадку, коли водій не ористується ніякими послугами. Це в 2-3 рази більше, ніж на аналогічних терміналах Угорщини, Словенії, Італії Контрольними службами, що діють у більшості морських портів, не иконана вимога знизити на 30 % ставки зборів за проведення контролю вантажів. Подекуди ці збори навіть зросли на 7-16 %. Нерідко функції контролю й оформлення документів на транзитні вантажі виконуються недержавними комерційними структурами, які самостійно встановлюють більш високі тарифи. На особливо напружених прикордонних переходах через необхідність оброблення великої кількості паперових документів декількома службами вантажні поїзди простоюють чекаючи своєї черги далеко не одну годину. Природно, що від чіткої взаємодії залізничників і митниці залежить привабливість як транзитних, так і взагалі міжнародних залізничних перевезень. Укрзалізниця проводить комплексну роботу з залізничними адміністраціями і з суміжниками на предмет переходу на електронний перевізний документ, що одночасно буде служити й митною декларацією. Ціна даного питання - скорочення часу огляду й оформлення вантажного складу приблизно на 20-30 %. Однак, прогнозувати точний час повного переходу на уніфіковану накладну не можна, тому що існує ціла низка невирішених питань і проблем, пов'язаних з повним введенням накладної вобертання. З метою поліпшення взаємодії залізниці і митниці ведеться робота з удосконалення нормативних документів, що регламентують порядок перетинання кордону. Основна діяльність у цьому напрямку здійснюється в рамках координаційної групи по взаємодії митних органів і залізниць по спрощенню митних процедур і уніфікації документів, які подаються для декларування переміщення вантажів по митній території країни.
Для подальшого зростання обсягів і якості транзитних перевезень необхідно: по-перше, створення на державному рівні системи відстеження й прогнозування розвитку міжнародного транзиту вантажів; по-друге, розробка й реалізація заходів щодо поетапного приєднання України до міжнародних конвенцій і багатосторонніх угод в області транспорту й вступу до міжнародних транспортних організацій; по-третє, стандартизація й спрощення документального оформлення процедур перетинання границь відповідно до міжнародного права й практики організації загального контролю митницями України й сусідніх держав.
Таким чином, вище згадані пропозиції на нашу думку стануть у нагоді, доповнюючи або корегуючи параметри майбутньої нормативної схеми, оскільки немає жодного перебільшення у твердженні, що саме практична реалізація закону та судова практика дозволяє найбільш повно виявити вади закону та вказати шляхи його вдосконалення.
За умов інтеграції України до ЄЄ питання адап-тації транспортного законодавства до acquis communautaire залишається актуальним, оскільки транспорт визначений пріоритет-ною сферою господарювання.
Систематизація законодавства у транспортній сфері – справа конче актуальна і необхідна. Її успішне вирішення буде вагомим внеском у реформування всієї правової системи держави, сприятиме подальшому розвитку економіки, зміцненню законності й правопорядку в державі, у тому числі й запобіганню корупції.
Вектором розвитку нормативно-правової бази щодо регулювання правовідносин, пов'язаних з міжнародним транзитом вантажів, організацією змішаних перевезень і функціонуванням товарно розподільних центрів є інтеграція в Європейське співтовариство й збільшення обсягу і якості транзитних перевезень. Однак, через нестабільну політичну й економічну ситуацію в країні, затвердження переліку законопроектів, які повинні зміцнити конкурентоспроможність транспортної системи України, відкладається на невизначений термін.
ВИСНОВКИ
Дослідивши вказану тему можна зробити певні висновки.
Транспортний комплекс є важливою складовою для функціонування економіки країни. В наш час, коли ринок охоплює всі сфери господарської діяльності особливості кожної з них потребують належного правового регулювання. Одним із пріоритетних напрямів розвитку законодавства в Україні є вдосконалення транспортного законодавства, яке має більш повно відповідати завданням, змісту та умовам життєдіяльності даної сфери економіки.
Транспортні договори класифікуються за різними ознаками:
1. за видом транспорту, який використовується для надання транспортних послуг на: транспортні договори на залізничному транспорті; транспортні договори на морському транспорті; транс-портні договори на внутрішньому водному транспорті; транспорт-ні договори; на повітряному транспорті; транспортні договори на автомобільному транспорті; транспортні договори на трубопровід-ному транспорті; і в недалекому майбутньому - транспортні дого-вори на космічному транспорті (у ч. З ст. 306 ГК України зазнача-ється космічний транспорт як один з видів транспорту), а також транспортні договори, що передбачають використання кількох ви-дів транспорту (в т. ч. змішані перевезення);
ІІ. за ознакою домінування в договорі організаційних чи майно-вих елементів на: (1) організаційні (забезпечують організацію пе-ревезень та надання інших транспортних послуг) та (2) договори про надання транспортних послуг;
ІІІ. за характером транспортних послуг, надання яких перед-бачається договором, на: (а) договори перевезення вантажів або організованих груп пасажирів, якщо договір укладається, напри-клад, туристичною фірмою; (б) договори про надання інших транс-портних послуг або комплексу послуг (зазвичай віддзеркалюють специфіку певного виду транспорту).
Організаційні договори у сфері транспорту найчастіше спрямо-вані на узгодження обсягів перевезень та забезпечення сприятливих умов для перевезень. Такі договори віддзеркалюють планові заса-ди перевезень у сфері господарювання, що зумовлено специфікою транспорту (виробничих можливостей) та необхідністю забезпе-чення його ефективності (ст. 6 Закону України «Про транспорт»). В організаційних договорах зазначаються обсяги та умови переве-зень, що не передбачаються актами законодавства (кодексами, за-конами, статутами) та інші умови з урахуванням специфіки транс-портування певного виду вантажів, конкретних вантажовідправ-ників, місцевих особливостей тощо.
Організаційним договором є передбачений частинами 3 і 4 ст. 307 ГК