вузькому розумінні – як відображення зовнішньої будови одного об’єкта на другому внаслідок їх взаємодії. Тому вчення про сліди в широкому значенні слова називають слідознавством, а у вузькому – власне трасологією.
Теоретичною основою трасології є філософські концепції матеріалістичної діалектики:*
у світі немає двох однакових речей, тобто кожний об’єкт матеріального світу індивідуальний;*
слід-відображення не може існувати без явища, речі, предмета, який він відображає, тобто якщо є слід, то є й об’єкт, що його залишив; *
під час дії твердих тіл слід-відображення є конформним до об’єкта, з яким контактує тіло.
Індивідуальність матеріальних об’єктів і конформність слідів-відображень дають змогу ототожнювати об’єкт за його слідом (пальця, взуття, каналу ствола на кулі тощо).
У трасології слід – це матеріальний об’єкт, який відображає зовнішню будову об’єкта взаємодії. Він є відображенням одного предмета на іншому, що виникає внаслідок їх взаємодії.
У німецькій літературі переважає думка, згідно з якою криміналістичні сліди – це відображення ознак (характеристик) різних предметів на інших об’єктах та подіях, які знаходяться у причинно-наслідковому зв’язку з результатом, який потрібно розслідувати. На думку німецьких авторів, сліди – це не тільки сліди рук, ніг, використаних знарядь, а й сліди крові, волосся, пилу, бруду, залишені злочинцем. Німецькі криміналісти також вважають, що слідами можуть бути і маленькі плями на одязі злочинців, запах рідин на руках чи ногах паліїв [18, с.35].
У 1978 р. німецький дослідник Є.Ф. Штельцер писав, що з точки зору криміналістики сліди – це матеріальні відображення, результат (наслідок) правопорушень, а також криміналістичних подій. На його думку, криміналістичні сліди – це криміналістичні матеріальні відображення. Як бачимо, у теорії криміналістики Німеччини дається широке трактування поняття криміналістичних слідів.
У радянській та пострадянській літературі з криміналістики поняття криміналістичних слідів трактується у широкому та вузькому розумінні. У широкому розумінні під слідами розуміють різноманітні матеріальні наслідки, що виникли у зв’язку з підготовкою, вчиненням за прихованням злочину.
Криміналістичними слідами у широкому розумінні є зміни обстановки, що виникли в результаті злочинного діяння (поява нових предметів, зникнення тих, що були раніше, зміна місця розташування різноманітних предметів тощо); зміна вигляду, стану конкретних об’єктів у результаті зовнішнього впливу (зламані двері, порушена пломба тощо); залишки яких-небудь предметів чи речовин (плями речовин, сліди крові, часточки пилу тощо).
Під слідами у вузькому розумінні слова розуміють сліди-відображення, тобто такі залишкові явища, які являють собою матеріально фіксовані відображення на одному об’єкті зовнішньої будови іншого об’єкта (наприклад, сліди рук, взуття тощо).
У російській літературі під криміналістичними слідами розуміють саме сліди у вузькому розумінні слова, тобто сліди відображення, які вивчаються у розділі криміналістичної техніки трасологією.
Визначення поняття слідів у широкому розумінні в Росії дається неоднозначно. В.Я. Колдін, наприклад, вважає, що слідами злочину у широкому розумінні є різноманітні зміни в обстановці у результаті вчинення злочину, що утворюють ту інформацію, яка може бути використана для встановлення об’єктів, пов’язаних із подією, що розслідується. У якості таких слідів можуть використовуватись відображення у свідомості людей, матеріальні сліди людини, окремих предметів, сліди тварин, сліди речовин та технологічних процесів [21, с.44].
На думку Р.С.Бєлкіна, слідами злочину є будь-які зміни середовища, які виникають в результаті вчинення у цьому середовищі злочину. Сліди злочину у більшості випадків і розуміються криміналістами як будь-які матеріально фіксовані зміни середовища [6, с.95].
Більшість криміналістів Росії вважає, що сліди – це матеріальні (речові) зміни в обстановці, викликані вчиненням злочину. Це матеріальні відображення злочину (кримінальних подій), які містять необхідну інформацію про злочин, на основі чого можна ідентифікувати визначити творців слідів чи обстановку вчинення злочину з метою його розкриття. Однак деякі автори вважають, що поняття сліду охоплює і духовні відображення, пишуть про сліди пам’яті [16, с.68]. На нашу думку, під криміналістичними слідами слід розуміти тільки матеріальні зміни в навколишньому середовищі, викликані впливом матеріальних об’єктів (це механічний, фізичний, хімічний біологічний вплив), тобто все те, що насправді відноситься до матеріального світу.
На нашу думку, поняття «криміналістичні сліди» з точки зору змісту означає наступні ознаки:
1) Слід – це перш за все відображення у матеріальній обстановці події злочину. Діалектичний матеріалізм, як одне з філософських вчень, переконливо довів, що матеріальний світ має властивість відображати ті явища та процеси, що відбуваються у його оточенні. Злочин не є винятком із цього загального закону, а слід злочину – це також частина матеріального світу.
2) Слід – це відображення, виражене у змінах матеріальної дійсності. На ознаці змін ґрунтуються усі визначення поняття криміналістичного сліду. Зміни є центральною ланкою у механізмі вчинення злочину.
3) Сліди є носіями інформації про зміни, які вносяться злочином в об’єктивну дійсність. Характер інформації, носієм якої є слід, не обмежується тільки ідентифікаційною інформацією, як це має місце у випадку із трасологічними слідами. Слід покликаний обслуговувати інформацією процес встановлення всіх сторін складу злочину, а також і пізнавальні процеси, що забезпечують його існування.
4) Слід є сигнально-знаковим вираженням кримінально-правової й криміналістичної інформації, носієм якої він є. Оскільки знаку властива матеріальна природа, то значення знака-сліду полягає у тому, що за його участю матеріалізується інформація про слід. По знаковій природі сліду він конкретизується, знаходить речовинне вираження в матеріальній дійсності, у результаті чого знімається невизначеність інформаційних змін.
5) Слід як знак виступає не тільки у строго визначеній формі. Він може складатися з актуальних предметів, групи або ряду предметів, процесів й явищ, їхніх властивостей і відношення, а також наявності або відсутності структурних зв’язків між ними. У понятті