а) об’ємні сліди локального механічного впливу (відбитки; розрізи; пробоїни);

б) поверхневі сліди локального хімічного й термічного впливу;

в) об’ємні й поверхневі сліди локального хімічного й термічного впливу;

г) об’ємні й поверхневі сліди периферійного впливу;

2. Класифікація слідів на основі їхньої кримінально-процесуальної природи;

3. Класифікація слідів відповідно до конкретних умов слідоутворення. Сліди можуть поділятися на дві групи: сліди дії й сліди пересування;

4. Класифікація слідів за слідоутворюючими змінами в матеріальній природі. Сліди можуть класифікуватися на:

- сліди трасологічного (контрастного) походження;

- сліди, що відображають зміни якісних і кількісних ознак ;

- сліди предметів;

- сліди зв’язку й відносин між об’єктами;

- сліди у вигляді просторово-часових відносин;

- предмети (відсутність або наявність);

- явища, що виступають у ролі слідів;

- мікро сліди [8, с.27].

При побудові класифікації криміналістичних слідів навряд чи можна знайти універсальну підставу, яка могла би стосуватися всіх сторін утворення криміналістичних слідів у результаті фізичних взаємодій різноманітних об’єктів криміналістичної значимості (наприклад, механічні, оптичні, термічні, електричні, магнетичні й т.д.), хімічних і біологічних взаємодій . Ці взаємодії можуть бути прямими й непрямими. Різноманіття слідоутворювачів (люди, тварини, предмети, природні явища й т.д.), особливості їхньої матерії (хімічної й біоматерії, продукції виробленої людиною, видимі й невидимі, кольори, звук, запахи і т.д.), відмінність слідів за ступенем відношення до події, злочинця, потерпілого, свідка й інших сторін кримінальної справи не дозволяє дати єдину задовільну класифікацію таких слідів лише за одним критерієм ). Г.А. Матусовський правильно пише, що універсальна класифікація слідів була б дуже громіздкою й практичне застосування такої класифікації стало б ускладненим. Тому він запропонував піти шляхом створення декількох науково-обґрунтованих класифікацій, що виходять із найбільш істотних ознак слідів [14, с.85].

На нашу думку, криміналістичні сліди найбільш доцільно класифікувати за наступними критеріями:

-

-

-

1. Класифікація слідів за взаємодією.

Криміналістичні сліди за критерієм взаємодії слідоутворювачем і носієм слідів можна класифікувати на трасологічні, хімічні, біологічні сліди, сліди електровпливу і т.д. Але за механізмом утворення криміналістичних слідів ми можемо розділити їх на дві групи:

1) трасологічні сліди;

2) сліди, викликані іншими впливами.

Трасологічні сліди є відображенням механічного впливу слідоутворювача і носія слідів. Механічний вплив є силовим впливом якого-небудь об’єкта стосовно інших матеріальних об’єктів. Якщо цієї сили досить, то відбувається руйнування або видозміна об’єкта впливу. Зміни в об’єкті впливу або на об’єкті силового впливу називаються слідами.

Л.К. Литвиненко писав, що сліди в трасологічному розумінні є відображеннями особливостей зовнішнього впливу одного об’єкта на іншій (сліди відображення) або відповідності будови поверхонь (сліди розриву й розламу), які дозволяють ідентифікувати конкретний об’єкт, встановити ціле по частинах або визначити напрямок докладеного зусилля [16, с.55].

На думку Г.Л. Грановського, під слідами в трасології маються на увазі результати дій і контактів, пов’язаних з подією злочину, матеріальне відображення ознак зовнішньої будови й інших властивостей об’єктів, що мають стійкі просторові границі [10, с.69].

М. Говока писав, що трасологічними слідами є сліди, що виникли в результаті прямого впливу предмета, джерела сили на постраждалий предмет [9, с.33].

У всіх запропонованих у криміналістичній літературі визначеннях поняття трасологічних слідів вказується на те, що трасологічні сліди виникають у результаті прямої взаємодії між матеріальними об’єктами, але не конкретизуються види взаємодій. У реальній обстановці вчинення злочину буває багато видів взаємодій, що викликають видозміни в об’єкті впливу в матеріальному аспекті, але багато з них не можуть бути віднесені до трасологічних слідів і не належать до сфери трасології. Наприклад, кислоти впливають на метал, на шкіру людини, видозмінюють, руйнують або пошкоджують метал або шкіру людини, але такі сліди не відносяться до групи (класу) трасологічних.

Для розуміння й практичного використання трасологічних слідів ми застосовуємо певні смислові межі, що вказують на зовнішні зміни, які виникли в результаті механічного впливу. При вивченні такого роду слідів можна скористатися різними способами трасологічного вимірювання, порівняння за допомогою оптики. Але механічні впливи одного предмета на інші можуть бути досить різними за швидкістю, силою й кутом впливу, мати різні особливості у зовнішньому положенні предметів, за фізичними властивостями (гнучкість, твердість, м’якість, відштовхуючі властивості). Тому трасологічні сліди можуть проявлятися по-різному. Їхня поява залежить від фізичних властивостей контактуючих об’єктів, сили й напрямку впливу. Трасологічні сліди, що з’являються в кримінальних ситуаціях, у науці криміналістиці поділяють на статичні, динамічні, об’ємні, поверхневі, а також сліди зламів й розривів.

За критерієм розміру слідів можна розділити їх на дві групи: макросліди і мікросліди.

Макросліди – це сліди, розміри яких перевищують 2 міліметри [11, с.51-56.].

Мікросліди – це "матеріальні утворення, які в силу особливостей своєї структури, агрегатного стану й мізерної кількості можна виявити й використати як засоби для виявлення злочину, злочинця або інших фактичних обставин розслідуваної справи лише із застосуванням певних технічних засобів і спеціальних експертних методик дослідження" [33, с.10.].

Для мікрослідів (мікрочастинок) характерні наступні ознаки: вони елементні, дуже маленькі матеріальні відображення процесу вчинення злочину. Їхній розмір становить приблизно 0,1 мм [11, с.51-56].

Виявити або розпізнати мікросліди можна тільки за допомогою спеціальних технічних засобів. Вони невидимі для людини зі звичайним, нормальним зором.

Мікросліди існують у різних станах або видах. Тому їх можна розрізняти або класифікувати за джерелами походження на: а) сліди людини, сліди рослин, ґрунту, корисних копалин; б) похідні від штучно створених або оброблених людиною природних і господарсько-побутових об’єктів [5, с.74]. Мікросліди можна розділити за джерелом походження на сліди неорганічного й органічного походження, за складністю