Україні.
Набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової охорони інтелектуальної власності", яким законодавство України у сфері інтелектуальної власності приведено у повну відповідність до норм Угоди торгівельних аспектів прав інтелектуальної власності (далі - Угода ТРІПС), яка є основною угодою Світової організації торгівлі. Зазначеним Законом значно посилена відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності, передбачено положення стосовно запобіжних заходів, які ще до пред'явлення позовної заяви можуть бути вжиті за ухвалою суду (стаття 50 Угоди ТРІПС).
Для вирішення проблеми "піратства" у сфері авторського права і суміжних прав у 2002 році прийнято Закон України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування", прийнято низку постанов Кабінету Міністрів України, спрямованих на запровадження дієвих механізмів щодо недопущення виробництва та розповсюдження контрафактної продукції.
У липні 2002 року Верховною Радою України прийнято новий Митний кодекс України, який містить розділ щодо контролю за переміщенням через митний кордон України товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності. Положення зазначеного Кодексу відповідають міжнародним нормам, зокрема положенням Угоди про ТРІПС, яка є однією з найважливіших угод Світової організації торгівлі.
В Україні зроблені перші кроки до законодавчого врегулювання використання об'єктів інтелектуальної власності в мережі Інтернет. Зокрема, Верховною Радою України в липні 2002 року прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України з питань права інтелектуальної власності", відповідно до якого внесено зміни до ряду законодавчих актів України щодо використання об'єктів інтелектуальної власності в мережі Інтернет.
Отже, Об'єктом дослідження виступають суспільні відносини, що виникають у процесі набуття, використання, припинення чинності прав на об’єкти інтелектуальної власності та їх захисту в разі порушення; а предмет дослідження – загальнотеоретичні засади правового регулювання інтелектуальної власності в Україні.
Для повного та всебічного дослідження було використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання: діалектичний, історичний, системний, порівняльно-правовий, формально-юридичний, герменевтичний та ін.
Традиційний діалектичний метод, з його принципом протиріччя як основного аналітичного засобу став у нагоді при висвітленні динаміки формування права інтелектуальної власності та її правового регулювання. Системний метод дав змогу в загальнотеоретичному плані розглянути право інтелектуальної власності як комплексну приватно-публічну галузь права, зі своєю структурою і зв’язками між елементами. За допомогою історичного методу встановлено основні історичні етапи трансформації правового регулювання інтелектуальної власності. Порівняльно-правовий метод дав можливість виявити загальне й особливе у поняттях «виключні права», «власність» і «інтелектуальна власність»; простежити зв’язок між положеннями правових актів (національних, європейських, міжнародних). Формально-юридичний метод допоміг проаналізувати техніко-юридичні особливості правових приписів українського законодавства щодо права інтелектуальної власності, а герменевтичний метод – здійснити тлумачення нормативно-правового матеріалу (чинного національного і європейського законодавств у сфері права інтелектуальної власності, міжнародних договорів та конвенцій).
Література:
1. Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28.06.1996 р.;
2. Панов В. П. Международное право: Учеб. материалы. — М.: ИНФРА-М, 1997;
3. Основы права Европейского Союза: Учеб. пособие / Под ред. С. Ю. Кашкина. — М.: Белые альвы, 1997;
4. Международное частное право: Действующие нормативные акты — изд-во ин-та междунар. права и экономики, 1997;
5. Закону України «Про авторське право і суміжні права»; ();
6. Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (http://net-law.biz/?lng=ru&dir=2.1&article=16);
7. Закон України «Про охорону прав на сорти рослин» від 17 січня 2002 р. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3116-12;
8. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського (www.nbuv.gov.ua);
9. Офіційний сайт Державного департаменту інтелектуальної власності. – режим доступу: http://www.sdip.gov.ua ;
10. Паризька конвенція про охорону промислової власності: http://net-law.biz/?lng=ua&dir=2.3&article=42 ;
11. Цивільний кодекс України від 13 січня 2003 р. за редакцією ТОВ “Атіка” м. Київ. с. 134 — 135.;
12. Поняття права інтелектуальної власності, параграф – 7 ();
13. Шинкаренко М. // Показники доцільності у сфері охорони про-мислової власності: підсумки 2000 року // Інтелектуальна власність. — 2001 р.;
14. Корисна модель / Л.І. Ніколаєнко, Г.П.Добриніна, Л.А. Меняйло та ін., за ред. В. Л. Петрова. - К.: Видавничій дім "Ін Юре", 1999.- 128 с.;
15. Мельник О. М. Проблеми охорони прав суб'єктів інтелектуальної власності в Україні. — Харків, 2002 р;
16. Авторське право і суміжні права. Європейський досвід: У 2-х кни-гах / За ред. А. С. Довгерта. — Книга 1: Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України / Уклад. Р. В. Дроб'язко. — К.: Ін Юре, 2001. Книга 2: Виступи, статті європейських спеціалістів /Уклад. В. С. Дроб'язко. - К.: Ін-Юре, 2001 р.;
17. Цибульов П.М. – Основи інтелектуальної власності, 2005 р.;
18. Азбука авторського права / Під ред. Е. В. Тарасової. – 1982 р.;
19. Зобов'язальне право. Теорія і практика / За ред. О. В. Дзери. — К., 1998 р.;
20. Шишка Р. Б. // Охорона права інтелектуальної власності: Авторсько-правовий аспект. — Харків, 2002 р.;
21. Шреплер Х. А.: Международные организации, 1995;
22. Охорона пром. власності в Україні. К., 1999; Право інтелект, власності , 2002; http://www.zakony.com.ua/juridical.html?catid=45226 ;
23. Дата підписання: 08.10.1968, Дата набрання чинності для України: 07.07.2009 р.; Про приєднання до Угоди див. Закон N 684-VI від 17.12.2008 );
24. Цимбалюк B.C. Складання господарських процесуальних документів // Навч.-метод, мат. для підготовки фахівців за спец, "правознавство" заочної форми навчання. — К.: НАВСУ, 2000.; Гавловський В.Д. // Інформаційне законодавство України: від інкорпорації до кодифікації // Систематизація законодавства України: проблеми теорії і практики: міжнар. наук.-практ. конф. — К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1999 р.;
25. Авторське право України. Збірник нормативно-правових