Дипломна робота

Особливості підготовки та проведення затримання злочинців

Зміст

Вступ............................................................................................................................4

Розділ І. Правове регулювання затримання підозрюваного у вчиненні злочину........................................................................................................................8

1.1. Поняття кримінально-процесуального затримання та його правові підстави................................................................................................8

1.2. Процесуальний порядок затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину............................................................................................15

1.3. Обчислення строків затримання: вітчизняна та світова практика...........................................................................................................23

1.4. Процесуальне оформлення затримання підозрюваного..................31

Розділ ІІ. Тактика затримання злочинців у житлових приміщеннях та громадських місцях.................................................................................................34

2.1. Затримання злочинця в міській квартирі.........................................34

2.2. Тактика затримання озброєних злочинців, що переховуються в окремому будинку..........................................................................................45

2.3. Затримання озброєних злочинців в громадських місцях...............57

Розділ ІІІ. Затримання озброєних злочинців, які пересуваються на транспорті.................................................................................................................67

3.1. Затримання блокуванням руху автотранспортного засобу...........67

3.2. Затримання переслідуванням ..............................................................74

3.3. Затримання озброєних злочинців у вагоні потягу...........................80

Висновки...................................................................................................................85

Список використаної літератури.........................................................................89

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Затримання - одна з процесуальних дій, яку здійснюють правоохоронні органи для виконання покладених на них обов'язків. Відповідно до КПК України [41], законів „Про міліцію” [23], “Про Службу безпеки України” [22], “Про оперативно-розшукову діяльність” [20] співробітники вказаних органів мають право затримувати і утримувати під вартою відповідно до Закону осіб, підозрюваних в здійсненні злочину, а також осіб, відносно яких запобіжним заходом обрано взяття під варту. Співробітники ОВС можуть затримувати на підставах і в порядку, передбачених законодавством, осіб, що ухиляються від виконання кримінального покарання і адміністративного арешту, для подальшої передачі їх відповідним органам і установам. Разом з цим вони можуть затримувати і доставляти до спеціальних установ осіб, що ухиляються від проходження призначених ним у встановленому Законом порядку примусових заходів медичного і виховного характеру.

Організація і тактика затримання вказаних осіб залежить від безлічі чинників. Найбільш важливим з них є: ступінь небезпеки, яку створюють затримувані особи, характер і місце проведення операції по затриманню. Особливу небезпеку для співробітників ОВС під час затримання представляють особи, підозрювані в здійсненні тяжких злочинів, бандитизму, умисних вбивств і ін., а також всі інші особи, озброєні вогнестрільною зброєю і знаходяться в різного роду укриттях, під яким необхідно розуміти будь-яке приміщення або споруду. Це може бути бліндаж, житловий будинок, господарська споруда і інші приміщення, розташовані як в районі населеного пункту, так і на відкритій місцевості (в полі, в горах) або лісовому масиві.

Затримання небезпечних злочинців, що знаходяться в укритті, коли вони озброєні вогнестрільною зброєю, є складним і небезпечним завданням. В цих випадках доводиться використати значні сили і особливі спеціальні засоби, а тому тут необхідна належна організація використовуваних сил і належне планування дій, часу затримання. Вирішальним чинником для успішного здійснення міліцією заходів, є захоплення злочинців зненацька. Досягається це шляхом вибору часу, найбільш сприятливого для затримання, прихованого наближення до укриття і несподіваного оточення злочинців, ретельної підготовки і правильної організації дій.

Затримання небезпечних злочинців в укритті може бути запланованим і миттєвим. Затримання з попередньою підготовкою організовується найчастіше в ході досудового розслідування кримінальної справи. Екстрене затримання проводиться у разі несподіваного зіткнення співробітників міліції з переслідуваним або розшукуваним злочинцем.

Планованому затриманню звичайно передує ряд оперативно-розшукових і процесуальних заходів з ціллю встановлення злочинців і місця їхнього перебування (розшук).

У вітчизняній юридичній літературі дослідження проблеми затримання підозрюваного у вчинення злочину стосувалось в основному процесуальних аспектів. Окремі з них знаходили своє висвітлення у наукових працях таких вчених-криміналістів, як Баев О.Я., Бушуев, Г.В., Валєєв М.Х., Макаренко Є.І., Лобойко Л.М., Тертишник В.М., Ліпинський В.В., Шкоп А.Г. Михеєв П.П., Облаков А.Ф., Пилипчик В.П., Франк А. В., Хлюпін М. І. Однак, вказаними авторами переважно досліджувались процесуальні аспекти затримання і лише наголошувалось про необхідність дотримання загальних тактичних прийомів.

Враховуючи зазначене, метою даної роботи є визначення особливостей підготовки до затримання, тактичних прийомів його проведення в окремих, найбільш типових оперативно-тактичних ситуаціях.

Виходячи з цього, основними завданнями є:

· з’ясувати найбільш типові оперативно-тактичні ситуації, які обумовлюють специфіку тактичних прийомів затримання озброєних злочинців;

· визначити необхідні засоби, які вживаються на стадії підготовки до затримання у приміщенні, під час руху злочинців на транспорті та перебування запідозрених у громадських місцях;

· охарактеризувати склад оперативно-військової групи, яка повинна брати участь у затриманні озброєних злочинців;

· окреслити коло обов’язків учасників груп бойового порядку під час підготовки до затримання, у процесі активних дій по затриманню злочинця та доставлення його до ОВС;

· обґрунтувати послідовність дій під час окремих видів затримання.

Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, які виникають під час затримання особи, запідозреної у вчиненні злочину.

Предмет дослідження – особливості підготовки та проведення затримання злочинців у конкретних оперативно-тактичних ситуаціях, тактичні прийоми, які застосовуються працівниками спецпідрозділів правоохоронних органів з метою захоплення особи.

Методи дослідження. Методологічну основу роботи склала сукупність сучасних методів і прийомів пізнання об’єктивної дійсності, котра поєднує як загальнонаукові, так і спеціальні методи пізнання. Вихідним підґрунтям дослідження є діалектичний метод пізнання, відповідно до якого проблеми, що розглядаються в роботі, представлені у вигляді єдності їх соціального змісту та юридичної форми. Невід`ємним доповненням до цього методу є порівняльно-правовий метод, що застосовується під час детального вивчення та визначення таких правових понять як затримання, тактичні прийоми, доказова інформація, запідозрений у вчиненні злочину. Під час визначення сутності та характеристики затримання як засобу криміналістичної діяльності застосовані формально-логічний та системно-структурний методи. При визначенні правової природи та змісту затримання використаний логіко-юридичний метод, що полягає в розгляді затримання як складового елемента криміналістичної діяльності, та дійти висновків узагальнюючого характеру щодо впливу його на зміст та особливості процесу доказування як спеціального криміналістичного методу пізнання під час розслідування злочинів.

Правовою базою дослідження є Конституція України, кримінальне та