так і особливі риси; метод нормативно-логічного аналізу – використовувався для визначення нормативно-правових засад фінансово-правової відповідальності, що дозволило сформулювати пропозиції стосовно ряду нормативних актів; метод історичного аналізу – застосовано для дослідження фінансової думки ранніх періодів становлення фінансового права з метою виявлення функціонування фінансово-правової відповідальності як окремого виду юридичної відповідальності; метод синтезу – дозволив розглянути фінансово-правову відповідальність у єдності її елементів та їх взаємозв’язку; метод аналогії – допоміг визначити зміст, місце та роль юридичних презумпцій та фікцій у регулюванні відносин фінансово-правової відповідальності.
Структура дипломної роботи зумовлена об’єктом та метою дослідження. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, 5 підрозділів, загальних висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дипломної роботи – 78 сторінок, обсяг основного тексту – 67 сторінок. Список використаних джерел становить 82 найменувань і розташований на 7 сторінках.
Розділ І. Юридична відповідальність суб’єктів фінансового права
1.1. Загально-правовий зміст юридичної відповідальності
У будь-якому суспільстві вчинилися, вчинюються і, швидше за все, будуть вчинятися діяння, які с неправомірними і, відповідно, вимагають застосування заходів примусу.
Ідею відповідальності, що зародилася із появою суспільства, [22, с.17-23] розглядають протягом усього періоду його розвитку як частину соціальної проблеми, адже відповідальність - це одночасно і свідомість, і стимул, і санкція. Вона може як спонукати до певної діяльності, так і утримати від здійснення певних дій.
Поведінка суб’єктів фінансових правовідносин є соціальною поведінкою, яка характеризується такими ознаками:
1)
мас зовнішньо виражений характер у вигляді дії абобездіяльності;
2)
може бути або соціальне корисною (правомірна поведінка),або соціальне шкідливою (правопорушення);
3)
мас свідомо виражений характер, тобто передбачає усвідомлення суб’єктом результатів своєї поведінки;
4)
має вольовий характер, тобто передбачає наявність контролю
за поведінкою суб’єкта з боку його волі;
5)
має властивість викликати певні наслідки.
Усі вчинки суб’єктів фінансового права можна поділити на суспільно-корисні та шкідливі. Відповідно розрізняють правомірну та протиправну поведінку суб’єктів фінансового права.
Правомірна поведінка - суспільно необхідна, бажана і допустима поведінка суб’єктів фінансового права (дія чи бездіяльність). Така поведінка відповідає приписам правових норм (наприклад, подання фізичною особою податкової декларації до податкового органу у визначені законодавством терміни).
Неправомірна (протиправна) поведінка (правопорушення) – суспільно-небезпечне (шкідливе) протиправне діяння (дія або бездіяльність) деліктоздатної особи-суб’єкти фінансового права, що зумовлює юридичну відповідальність. Така поведінка полягає в порушенні приписів правових норм суб’єктами фінансового права (наприклад, ухилення від сплати податків).
Реальна правомірна та неправомірна поведінка суб’єкта фінансового права складає зміст його юридичної відповідальності.
У «Філософський енциклопедичний словник» поняття «відповідальність» тлумачиться як необхідний обов’язок відповідати за свої дії, вчинки, бути відповідальним за них. З філософської точки зору під відповідальністю розуміють специфічний стан особи, яка володіє вільною волею, що передбачає можливість дати звіт за обраний цією особою варіант поведінки [74, с.197].
«Філософський енциклопедичний словник» визначає відповідальність як філософсько-соціологічне поняття, що відображає об’єктивний, історично конкретний характер взаємовідносин між особистістю, колективом, суспільством з точки зору свідомого здійснення взаємних вимог, що пред’являються їм. Відповідальність індивіда формується як результат тих зовнішніх вимог, які йому пред’являє суспільство, колектив. Сприйняті індивідом, вони стають внутрішньою основою мотивації його відповідальної поведінки, регулятором якого виступає совість [74, с.49].
Серед видів соціальної відповідальності (моральної, політичної, організаційної, партійної тощо) особливе місце посідає юридична відповідальність.
Юридична відповідальність-категорія, властива усім галузям права, інститут будь-якої правової системи, одна із суттєвих ознак права, необхідний механізм його дії. Такий вид соціальної відповідальності є одним із важливих засобів організації правильного (належного) виконання приписів правових норм, запобігання та припинення небажаної з точки зору закону поведінки суб’єктів суспільних відносин.
Категорії «юридична відповідальність у фінансовому праві», «юридична відповідальність суб’єктів фінансового права» є тотожними, але їх слід відмежовувати від категорії «фінансово-правова відповідальність».
Юридична відповідальність у фінансовому праві, як і юридична відповідальність суб’єктів фінансового права, застосовується у широкому значенні як адміністративна, кримінальна, цивільна та дисциплінарна (останнім часом з’явилось багато публікацій, в яких обґрунтовується також існування конституційної [45,с.176] та фінансово-правової відповідальності[29 с.181] відповідальність за порушення правових норм суб’єктами фінансового права.
Юридична відповідальність суб’єктів фінансового права у вузькому значенні - це лише фінансово-правова відповідальність.
Специфічні ознаки юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права зумовлені особливостями фінансово-правового регулювання і полягають у тому, що така відповідальність;
1) спрямована на охорону фінансових правовідносин;
2)
настає за правопорушення у сфері фінансової діяльності держави, органів місцевого самоврядування;
3)
встановлюється державою у санкціях охоронних правових норм, які можуть застосовувати і окремі суб’єкти фінансового права (Державна податкова адміністрація України, Державне казначейство України, Державна митна служба України,
4)
Національний банк України тощо);
5)
у результаті застосування юридичної відповідальності суб’єкти фінансового права зазнають певних втрат. які, зазвичай, мають майновий характер і спрямовані на відшкодування державі, органам місцевого самоврядування завданої правопорушенням шкоди та покарання правопорушника у формі, властивій сфері фінансово-правового регулювання, - грошовій;
6)
їй властиве власне коло санкцій, але вона також забезпечується санкціями інших галузей права.
Отже, юридична відповідальність суб’єктів фінансового права - це сукупність правовідносин між державою в особі уповноважених органів та порушником приписів правових норм, змістом яких є покладання обов’язку на такого суб’єкта нести відповідальність за невідповідність своєї юридично значущої поведінки у сфері фінансової діяльності держави органів місцевого самоврядування тій, яка приписана йому правовими нормами, забезпечуючи можливість застосування державою до такого суб’єкта заходів державного примусу.
Мета юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права визначає її функції - головні напрями юридичного впливу як на правопорушника, так і на інших суб’єктів фінансового права, які скоїли чи можуть скоїти правопорушення.
Існують різні підстави для поділу юридичної відповідальності суб’єктів фінансового права на окремі види.
Залежно від уповноважених органів, які мають право застосовувати юридичну відповідальність до