Підставами настання юридичної відповідальності с такі:

1. Фактична підстава - те, за що суб’єкт фінансового права несе відповідальність, тобто конкретні його дії або бездіяльність. Такою підставою є факт правопорушення, тобто скоєння суспільно-шкідливого, винного, протиправного діяння (дії чи бездіяльності) деліктоздатного суб’єкта фінансового права, що порушує врегульований правовими нормами порядок формування, розподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів коштів держави, органів місцевого самоврядування, за яке законодавством встановлено юридичну відповідальність. Для притягнення суб’єкта фінансового права до юридичної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення. Склад правопорушення - це сукупність юридичних ознак протиправної поведінки, необхідних та достатніх для притягнення до юридичної відповідальності, за наявності яких суспільно шкідливе діяння визнається конкретним правопорушенням.

2.Нормативна підстава - наявність норми права, яка забороняє соціальне) шкідливу (небезпечну) поведінку у сфері фінансової діяльності держави, органів місцевого самоврядування та встановлює відповідні санкції за порушення цієї норми суб’єктами фінансового права. Правова норма не лише визначає фактичну підставу відповідальності суб’єктів фінансового права-склад правопорушення, у нормах права встановлюються заходи державного примусу, які повинні бути застосовані до суб’єктів такої відповідальності. Крім того, норми права встановлюють порядок притягнення до юридичної відповідальності, призначення мір покарання, виконання відповідальності, а також підстави звільнення від виконання заходів держаного примусу. Так, норма ст. 119 Бюджетного кодексу України визначає не лише фактичну підставу відповідальності суб’єктів фінансового права - склад правопорушення: «Нецільове використання бюджетних коштів», а й заходи державного примусу, які повинні бути застосовані до суб’єктів такої відповідальності: зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням; притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України [6, с.189].

3.Відсутність підстав для звільнення правопорушника від відповідальності у випадках, зафіксованих нормами права. Особу - суб’єкта фінансового права може бути звільнено від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 48 Кримінального кодексу України, якщо вона вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості і якщо буде визнано, що па час розслідування або розгляду справи у суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною. Також особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені ч. 1 та 2 ст. 212 цього ж Кодексу, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до неї сплатила податки, збори (обов’язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції) [30, с.131].

4.Наявність правозастосовчого акта - рішення компетентного органу, яким покладається юридична відповідальність і який визначає обсяг і форму примусових заходів до конкретного суб’єкта - процесуальна підстава. До органів, у компетенцію яких входить прийняття рішення щодо покладання юридичної відповідальності на суб’єктів фінансового права, крім судових, належать також Державна податкова адміністрація України, Державне казначейство України, Національний банк України, Державна митна служба України тощо. Для прикладу. у результаті застосування специфічного заходу державного примусу процедури зупинення операцій з бюджетними коштами правозастосовчим актом, який визначає обсяг і форму цього заходу, є розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами, яке приймається на підставі протоколу про бюджетне правопорушення або акта ревізії. Застосовувати його мають право уповноважені державою органи: Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, органи Державної контрольно-ревізійної служби України, місцеві фінансові органи, голови виконавчих органів міських, міст районного значення, селищних та сільських рад, головні розпорядники бюджетних коштів до розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів. На підставі отриманого розпорядження орган Державного казначейства зупиняє відповідні операції та направляє уповноваженому органу корінець розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами на рахунках, відкритих в органах Державного казначейства, із зазначенням дати його отримання та виконання [60, с.230].

Отже, підстави юридичної відповідальності суб’єктів фінансового прана - це сукупність правових норм, які визначають суспільно-шкідливі, винні, протиправні діяння (дії чи бездіяльність) деліктоздатних суб’єктів у сфері фінансової діяльності держави, органів місцевого самоврядування; забороняють таку поведінку; встановлюють відповідні заходи державного примусу, які повинні бути застосовані до суб’єктів такої відповідальності за порушення ними цих норм; встановлюють порядок притягнення суб’єктів фінансового права до юридичної відповідальності, призначення мір покарання, виконання відповідальності, а також підстави звільнення від виконання заходів державного примусу.

1.2. Поняття та склад правопорушення, яке скоюють суб’єкти фінансового права

Фактичною підставою, на основі якої настає юридична відповідальність суб’єктів фінансового права, є факт скоєння неправомірної поведінки -правопорушення.

Кожне правопорушення конкретне, оскільки його чинить конкретний індивідуальний або колективний суб’єкт фінансового права у певний час, у певному місці. Воно характеризується конкретно визначеними ознаками, що виражають єдність формальних (зовнішніх) і матеріальних (внутрішніх), об’єктивних і суб’єктивних ознак. До них належать:

1. Суспільна шкідливість діяння об’єктивна властивість неправомірного діяння, що спричиняє шкідливі наслідки чи загрожує спричиненням і яких наслідків об’єктам фінансово-правової охорони. Особливою формою суспільної шкідливості є суспільна небезпечність для характеристики злочинів.

Ця ознака вказує на суттєву шкоду такого діяння для суспільства (наприклад, суспільно шкідливим наслідком ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів є порушення встановленого законодавством порядку формування централізованих фондів коштів). Характеризується такими критеріями:

а) характером суспільної шкідливості - якісний показник, який
визначається тією або іншою групою фінансових відносин, на
які посягає протиправне діяння;

б) ступенем суспільної шкідливості - кількісний показник, який залежить від форми вини, мотиву скоєння протиправного діяння, способу його скоєння, обстановки та стадії скоєння, тяжкості наслідків тощо.

Розрізняють юридичний та матеріальний аспекти суспільної