Склад же правопорушення це юридичне поняття про правопорушення певного виду (ухилення від сплати податків, нецільове використання бюджетних коштів, незаконний продаж валютних цінностей), у якому об’єднані найбільш суттєві, найбільш типові й універсальні його ознаки. Тому, наприклад, ухилення від сплати податків, здійснені різними особами, завжди відрізняються тією чи іншою мірою один від одного своїми особливостями, але склади скоєних ними правопорушень є спільними.

Отже, склад правопорушення, скоєною суб’єктом фінансового права являє собою певну сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, необхідних і достатніх для покладання юридичної відповідальності, що визначають:

а) конкретне суспільне шкідливе діяння як протиправне;

б) характер та обсяг відповідальності за скоєне правопорушення.

Значення складу правопорушення полягає:

1)

2)

3) у відмежуванні одного правопорушення від іншого. Класифікація правопорушень, які скоюють суб’єкти фінансового права, здійснюється за різними підставами.

1. Залежно від міри суспільної шкідливості (небезпечності) розрізняють злочини і проступки.

2. Залежно від характеру санкцій і галузей права, норми яких регулюють порядок їх застосування, правопорушення суб’єктів фінансового права поділяють на кримінальні злочини, адміністративні проступки, дисциплінарні проступки, цивільно-правові проступки фінансові проступки.

Злочин - це суспільне небезпечні протиправні, винні дії чи бездіяльність фізичної осудної особи, яка досягла певного віку, що посягають на встановлений порядок функціонування фінансової системи України і за які Кримінальним кодексом України передбачено кримінальну відповідальність. Чинне кримінальне законодавство містить велику групу норм, які визначають кримінальність діянь у сфері фінансової діяльності і юридичну відповідальність за їх скоєння, об’єднаних у самостійний VII розділ «Злочини у сфері господарської діяльності» Особливої частини Кримінального кодексу України. Об’єктом посягання таких злочинів є фінансово-банківська і бюджетна системи України (ст.ст. 199, 202, 204, 207-212№, 216, 222, 223). Але у цій сфері можуть скоюватись і злочини, передбачені іншими розділами Кримінального кодексу, зокрема, службові злочини, розкрадання, тощо [38, с.70-74].

Адміністративними проступками суб’єктів фінансового права с порушення ними встановленого порядку здійснення господарської діяльності, порядку розрахунків, законодавства в сфері фінансів та оподаткування, законодавства щодо запобігання та протидії легалізації («відмиванню») доходів, одержаних злочинним шляхом, митних правил, відповідальність за які встановлена ст. ст. 155№, 156, 162, 163№-1634, 164№, 164І, 1644, 165І, 165і-1654, 1665, 166 Кодексу України про адміністративні правопорушення [68, с. 95-217].

Дисциплінарними проступками суб’єктів фінансового права с порушення ними трудової, службової дисципліни, передбачені ст.ст. 141, 147, 148 Кодексу законів про працю України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні» (ст. 13, 25), «Про державну службу» (ст. 14), «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (ст. 12) тощо, дисциплінарними статутами, іншими нормативно-правовими актами.

Цивільно-правовими проступками (деліктами) суб’єктів фінансового права є неправомірні дії таких суб’єктів, об’єктом яких є врегульовані нормами цивільного права майнові і пов’язані з ними немайнові особисті відносини, відповідальність за які передбачена Цивільним кодексом України, Законами України «Про державну податкову службу в Україні» (ст. 13, 25), «Про аудиторську діяльність» (ст. 25) тощо.

Фінансові проступки (правопорушення) можна визначити як протиправні винні діяння (дія чи бездіяльність) фізичних або юридичних осіб, які завдають шкоди, нормальному здійсненню процесу фінансової діяльності і тягнуть за собою застосування до правопорушників мір фінансово-правової відповідальності. [71; с.125-129] Відповідальність за фінансові правопорушення передбачена у Бюджетному кодексі України (глава 18), Законах України «Про державну податкову службу в Україні» (п. 11-13 ст. 11), «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»(п. 8 ст. 10), «Про порядок погашення зобов’язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» (ст. 17), Декреті Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (ст. 16), Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12 червня 1995 року тощо.

3. Залежно від об’єкта правопорушення розмежовують: бюджетні правопорушення, податкові правопорушення, правопорушення у сфері грошового обігу та розрахунків, правопорушення у сфері валютного регулювання тощо.

Бюджетне правопорушення - це протиправне, винне діяння (дія чи бездіяльність) учасника бюджетною процесу, що призвело до порушення встановленого Бюджетним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кримінальним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами порядку складання, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звіту про виконання бюджету. Об’єктом бюджетного правопорушення є бюджетна система України, її принципи, правові засади функціонування, бюджетний процес і між бюджетні відносини. Предметом виступають бюджетні кошти - доходи бюджетів, що створюються за рахунок податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти). Об’єктивна сторона виражається в активних діях чи бездіяльності. Наприклад, нецільове використання бюджетних коштів вчинюється активними діями. Більшість бюджетних правопорушень характеризуються бездіяльністю винних осіб. Суб’єктами правопорушень виступають учасники бюджетного процесу. Суб’єктивна сторона складу бюджетних правопорушень характеризується тим, що вони можуть скоюватися (щодо дій фізичних осіб) як умисно, так і з необережності. У Бюджетному кодексі України передбачені такі бюджетні правопорушення: несвоєчасне подання звітності про виконання бюджету (п. 1 ч. 1 ст. 117); неповне подання звітності про виконання бюджету (п. 1 ч. 1 ст. 117); невиконання вимог щодо бухгалтерського обліку, складання звітності та внутрішнього фінансового контролю за бюджетними коштами (п. 2 ч. 1 ст. 117); недотримання порядку перерахування бюджетних коштів (п. 2 ч. 1 ст. 117); подання недостовірних звітів та інформації про виконання бюджету (п. З ч. 1