Курсова робота

Наука криміналістика

Зміст

Вступ………………………………………………………………….. c.1

Розділ 1. Завдання криміналістики………………………………… с.

1.1. Загальне завдання криміналістики

1.2. Спеціальні та конкретні завдання криміналістики

Розділ 2. Суть і природа поняття криміналістики………………… с.

2.1. Система криміналістики

2.2. Природа криміналістики

Розділ 3. Принципи криміналістики……………………………….. с.

3.1. Об’єктивність, історизм, системність науки, як основні принципи криміналістики

Висновок…………………………………………………………….. с.25

Список використаної літератури…………………………………... с.27

Вступ

Криміналістика — це поняття, що більше як сто років тому ввійшло в науку та практичну діяльність з питань боротьби зі злочинністю. Його поява пов'язана з іменем австрійського професора Ганса Гросса, котрий запропонував так називати нову галузь прикладних знань, покликану швидко і повно розв'язувати завдання, поставлені давніми римськими юристами — хто? що? де? за чиєю допомогою? для чого? яким чином? коли?

З того часу криміналістика пройшла велику еволюцію у своєму становленні та розвиткові, пережила розквіт — ейфорію досягнень та гіркоту застою. Для розвитку криміналістики доклали великих зусиль плеяда вчених і практиків, котрі розробляли її окремі аспекти та положення. Можна впевнено стверджувати, що криміналістика — це міжнародна наука, що не має меж.

Сьогодні криміналістика — це самостійна галузь спеціальних юридичних наукових знань, котра має свій предмет, систему, науково обґрунтовані прийоми та методи розв'язання наукових і практичних завдань.

Криміналістика — одна з небагатьох юридичних наук, яку по праву можна

назвати наукою про розкриття злочинів. Саме вона дає слідчому й оперативному працівникові ключ до пізнання і дослідження події злочину, визначення її механізму, а також встановлення безпосередніх суб'єктів і об'єктів матеріального середовища, котрі беруть у ній участь. Професійні знання слідчого, які спираються на методи і засоби криміналістики, дають змогу розплутувати дуже складні збіги суб'єктивних і об'єктивних факторів, причинне пов'язаних зі злочином. У такому розумінні криміналістика має пріоритет в боротьбі зі злочинністю, а її методи й засоби сприяють удосконаленню діяльності державних структур, які здійснюють правоохоронну функцію. Зважаючи на це важко переоцінити соціальну роль криміналістики. [5. c.10]

Криміналістика безпосередньо не займається розслідуванням і розкриттям злочинів, вона забезпечує слідчу, оперативну практику ефективними методами та технічними засобами, що постійно вдосконалюються.

Потреби практики визначають і завдання криміналістики, для вирішення котрих вона використовує досягнення суспільних, природничих і технічних наук. На їх основі розробляються нові криміналістичні засоби і методи збирання та дослідження речових доказів. Такий розвиток, з одного боку, зорієнтований на судово-слідчу практику, а з іншого — тісно пов'язаний із філософією, логікою, іншими галузями знань. Усе це сприяє розширенню діапазону дослідження джерел доказової інформації (мікрооб'єктів, слідів, звуку, запаху). [4. c.231]

Криміналістика — це наука, яка дійсно знаходиться на передньому краї боротьби зі злочинністю. Саме криміналістика на основі своїх наукових досліджень та розробок пропонує оперативно-розшуковим працівникам, слідчим, експертам, суддям науково обґрунтовані та перевірені практикою засоби, прийоми та методи розкриття злочинів, розслідування та судового розгляду кримінальних справ.

Криміналістика привертає до себе увагу насамперед тим, що вона допомагає встановити істину, проникнути у невідоме, таємне.

Розділ 1. Завдання криміналістики

1.1. Загальні завдання криміналістики

Наука криміналістика не розкриває і не розслідує злочинів. Однак вона своїми рекомендаціями, спеціальними методами та засобами виявлення, фіксації, дослідження та використання доказів сприяє правоохоронній діяльності, підвищує її ефективність у боротьбі зі злочинністю і тим самим допомагає виконанню загального завдання, що стоїть перед державними правоохоронними структурами. Це завдання не тільки науки криміналістики, але й інших галузей права - кримінального, цивільного, адміністративного, а також суспільствознавчих та природничих наук, які так чи інакше, займаються вивченням злочинності. [7. c.56]

Боротьба з організованою злочинністю, рекетом, охорона особистих і майнових прав громадян у ринкових умовах окреслили окрему задачу - розробка методів і технічних засобів експлуатації вибухонебезпечних об’єктів, які стали часто використовуватись мафіозними структурами. Сучасна боротьба зі злочинністю вимагає використання нових нетрадиційних джерел доказової інформації про сліди запаху, звуку, дослідження відбитків на молекулярному і атомному рівнях - все це висуває нові часткові завдання перед наукою криміналістикою, яка, використовуючи останні досягнення природничих і технічних наук, пристосовує ці методи та засоби для розв’язання окремих задач, трансформує їх у криміналістичну практику. [7. c.63]

Загальне завдання є основою для визначення часткових (спеціальних) задач для кожної юридичної науки, у тому числі і криміналістики.

Часткові задачі характеризують окрему юридичну науку, є орієнтиром і програмою її розвитку і вдосконалення. До таких задач належать

1)подальше вивчення об’єктивних закономірностей дійсності, що грунтується на механізмі вчинення злочину, виникнення джерел доказової інформації, які є складовими елементами предмета криміналістики, розвиток теоретичних засад для розробки нових методів і створення технічних засобів судового дослідження і попередження злочинів;

2)розробка нових і вдосконалення існуючих техніко-криміналістичних засобів, тактичних прийомів та методичних рекомендацій щодо збирання, дослідження, оцінювання та використання доказів;

3)розробка заходів щодо припинення вже розпочатого злочину та попередження того що готується;

4)розробка слідчих, експертних методів та прийомів виявлення причин злочинності, розробка на їх основі головних напрямків криміналістичної діяльності;

5)розробка і вдосконалення організацій, тактичних і методичних основ попереднього та судового слідства;

6)активне вивчення і узагальнення слідчої і судової практики, а також розробка автоматизованих інформаційних баз знань для забезпечення прийняття рішень під час розслідування і попередження злочинів.

Часткові завдання криміналістики - динамічні, вони змінюються залежно від соціальних змін у суспільстві і повинні служити пекучим потребам практики боротьби зі злочинністю, зміцненню законності і правопорядку. [7. c.66]

Наука криміналістика не розкриває і не розслідує злочинів. Вона своїми специфічними методами і засобами що сприяє правоохоронній діяльності, підвищує її ефективність і тим самим виконує загальне завдання юридичної науки. Це загальне завдання служить основою