Часткові (специфічні) закони регулюють розвиток конкретних наук, тому для кожної часткової науки вони мають свій перелік і структуру.

На думку більшості вчених, до часткових законів науки криміналістики відносять чотири:

Закон зв’язку і спадкоємності між існуючими і виникаючими концепціями. Нове завжди виникає на основі використання досліду минулого. Як відомо - нінгідрин вступає в хімічну реакцію із складовими частинами тотожної речовини і утворює забарвлені сполуки, які використовуються для виявлення невидимих слідів рук. Ця, вже названа закономірність, стала передумовою розробки і створення нової методики виявлення невидимих слідів рук методом перманганату калію. Присутня в розчині марганцева кислота взаємодіє з потожировою речовиною сліду і утворює забарвлену сполуку, в наслідок чого слід стає видимим. Багато тактичних прийомі збирання доказів були розроблені на основі пізнаних закономірностей психології та інформатики, появи технічних засобів об’єктивної фіксації слідів-відображень у системах органічного та неорганічного походження.

Закон активного творчого пристосування сучасних досягнень науки для розв’язання часткових задач науки криміналістики. Цей закон А.І. Вінберг назвав законом криміналістичної трансформації. Він є самим поширеним способом розробки часткових теорій, дослідження, оцінювання та використання доказів. Наприклад, відомий у фізиці метод люмінесценції пристосований для дослідження криміналістичних об’єктів в ультрафіолетовій та інфрачервоній ділянках спектра, розроблена методика люмінесцентної спектроскопії і мікроскопії для відновлення згаслих текстів, паливно-мастильних матеріалів, наркотичної сировини фізико-хімічна закономірність передавання кольорів об’єкта на негатив в додаткових кольорах використана при розробці методу кольорової трансформації, що дозволяє безпосередньо знімати об’єкти на кольоровий фотопапір, диференціювати і розпізнавати оком тексти, які виконані дуже близькими за кольором речовинами. Магнітні властивості металів використані при створенні магнітних порошків та магнітного пензля для роботи із слідами рук. [10. c. 221]

Закон обумовленості криміналістичних рекомендацій потребам практики. Розробка нових методів виявлення, дослідження, оцінювання і використання джерел криміналістичної інформації обумовлена потребами практики. Давно відомо значення слідів запаху для розшуку людей і речей. Але, крім використання службово-розшукових собак, у практиці не було технічних засобів і методик роботи із слідами запаху. Останнім часом криміналістами (А.І. Венберг, В.І. Шиканов , М.В. Салтевський та інші) були розроблені теоретичні основи, технічні засоби і методичні рекомендації роботи із слідами запаху на місці події, запропоновані засоби вилучення, консервації і дослідження запахів з метою ідентифікації його джерела. В наш час за слідами запаху виконується криміналістична ідентифікація людей і речей як шляхом вибірки, та й інструментальними методами. Потреби практики у точній фіксації дорожньо-транспортних пригод стали практичним замовленням для розробки вимірювальних методів фотографічної фіксації, створення спеціальної техніки - фотоапарата ФСМ-1, стереофотограмметричного комплексу, змонтованого на автомобілі (пересувна стереофотограмметрична лабораторія для зйомки місць дорожньо-транспортних пригод).

Закон прискорення темпів розвитку криміналістичної науки в умовах науково-технічного прогресу. Наукові дослідження стають продуктивною, могутнім фактом, що впливає на всі сфери суспільного життя, в тому числі й на соціальні, зокрема боротьбу зі злочинністю. Науково-технічний прогрес, як загальний закон науки не має часткових аналогів, що діють тільки для неї. Прискорення темпів розвитку криміналістичних знань відбувається під безпосереднім впливом загального розвитку і набуття наукових знань. Сто років тому Г.Гросс вперше об’єднав існуючі відомості про розкриття і розслідування злочинів в єдине знання, яке назвав системою криміналістики. Фактично, це була сукупність знань, а не наука, оскільки предмет її був визначений розпливчасто, засоби пізнання примітивні, а методологічних основ взагалі не було. Під дією науково-технічного прогресу, прискореному темпу його розвитку, криміналістика перетворилася у самостійну юридичну науку, що має свій конкретний предмет і методологію. Швидко розвивається її теоретичні основи, з’являються нові частини теорії - про механізм учинення злочину, авторознавство, одорологія, фоноскопія тощо. При розробці часткових теорій, засобів і методик відбувається двоєдиний процес диференціації і інтеграції наукових знань.

Висновки

Діяльність злочинних структур в усе більшій мірі спрямована на здійснення злочинів у сфері наркобізнесу, економіки, зовнішньоекономічної, банківський діяльності. Організована злочинність має значну матеріальну базу, яка утворена за рахунок засобів, отриманих злочинним шляхом. У злочинні організації вступають десятки осіб, що роблять значну кількість злочинів як на Україні, так і за її кордоном. Усе це передбачає, що випускникам Академії ДПС України, Національної Академії МВС України та Академії служби безпеки України під час роботи в підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю знадобляться глибокі, спеціалізовані знання, уміння, навички роботи з розкриття злочинів. [11. c.258]

Розвиток кримінального, кримінально-процесуального законодавства, прийняття Закону про оперативно-розшукову діяльність, дозволяють значно розширити арсенал засобів і методів доведення при розслідуванні діяльності злочинних структур.

Цим обумовлене особливе значення криміналістичних знань для боротьби зі

злочинністю.

Проводячи всебічний аналіз криміналістики, її предмету, завдань, можна зробити висновок що вона формує у курсантів та студентів наступний комплекс знань, умінь і навичок:

- використання техніко-криміналістичних засобів і засобів обчислювальної техніки в процесі розкриття і розслідування діяльності злочинних структур;

інформаційно-аналітична робота з оцінки доказової інформації, що дозволяє прийняття тактичних рішень, висування версій, прогнозування і

планування;

- тактика проведення слідчих дій і її особливості при розслідуванні діяльності злочинних структур;

- криміналістичні методи виявлення рольових функцій

учасників злочинних структур;

- методи забезпечення безпеки, дотримання вимог збереження слідчої і службової таємниці;

- криміналістичні методики розслідування окремих категорій злочинів, що є типовим проявом діяльності злочинних структур;

- організація розслідування, комплексне використання

сил і