У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Курсова робота

Кримінально-правова характеристика завідомо неправдивого показання

Зміст

Вступ

1 Завідомо неправдиве показання

2 Поняття завідомо неправдивого показання

3 Кримінально-правова характеристика

3.1 Кримінально-правова характеристика свідка

3.2 Кримінально-правова характеристика перекладача

3.3 Кримінально-правова характеристика експерта

Висновки

Перелік використаної літератури

Вступ

Завідомо неправдиве показання - завідомо неправдиве показання свідка чи потерпілого або завідомо неправдивий висновок експерта під час провадження дізнання, досудового слідства або проведення розслідування тимчасовою слідчою чи тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України або в суді, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках.

При даному порядку справ є досить важливим дослідити та оцінити саму сутність завідомо неправдивого показання, адже в криміналістиці вона відіграє досить важливу роль.

Суворість полягає в тому, що експерт, обвинувачуваний чи свідок або перекладач своїми незначними діями або бездіяльністю можуть накликати на себе досить серйозну відповідальність : караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що він порушує нормальну діяльність органів дізнання, досудового слідства і суду щодо виявлення та дослідження фактів і обставин, які мають значення для

об'єктивного, повного та всебічного розслідування і розгляду кримінальних та цивільних справ, перешкоджає встановленню істини та постановленню правосудного судового акта.

1 Завідомо неправдиве показання

Завідомо неправдиве показання - завідомо неправдиве показання свідка чи потерпілого або завідомо неправдивий висновок експерта під час провадження дізнання, досудового слідства або проведення розслідування тимчасовою слідчою чи тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України або в суді, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках.

Завідомо неправдиве показання свідка або потерпілого полягають у перекрученні обставин або факт, даних, які мають значення для справедливого розгляду справи (повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності, заперечення або замовчування дійсних фактів). Завідомо неправдиве показання можуть з'явитися на будь-якій стадії процесу: під час допиту, очної ставки, пред'явлення для впізнання особи чи предметів тощо. Неправдивий висновок експерта має місце у випадках невірного викладення ходу дослідження, заперечення встановлених фактів або приховування їх, а також твердження про наявність певних фактів, яких насправді не було. Неправдивий переклад полягає у завідомо невірному перекладі з однієї мови на іншу. Завідомо неправдиве показання — злочин, який може бути вчинений лише з прямим умислом: особа усвідомлює неправдивість показань, висновків або перекладу і бажає, щоб органи правосуддя сприймали їх як правдиві. Злочин вважається закінченим з часу підписання показань на поперед, слідстві або дачу їх у суд. засіданні, подання експертом висновку, а перекладачем — письм, перекладу чи підписання протоколу[1].

Завідомо неправдиві показання — це показання, які даються свідком чи потерпілим в ході слідчої чи судової дії (наприклад, допиту, очної ставки) і містять повністю або частково перекручені відомості.

Завідомо неправдивий висновок експерта — це висновок експерта, що робиться в установленому законом і порядку і містить частково або повністю перекручені відомості, або не-правильну оцінку наявних даних.

Неправильний переклад — це переклад, зроблений перекла-дачем у встановленому законом порядку (усний або письмо-вий) і містить або перекручування відомостей, або замовчу-вання певних даних.

2 Поняття завідомо неправдивого показання

Завідомо неправдиве показання свідка чи потерпілого або завідомо неправдивий висновок експерта під час провадження дізнання, досудово-го слідства або проведення розслідування тимчасовою слідчою чи тимча-совою спеціальною комісією Верховної Ради України або в суді, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках, —

караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років[1].

Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяж-кому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захи-сту, а також вчинені з корисливих мотивів, —караються виправними роботами на строк до двох років або обмежен-ням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що він порушує нормальну діяльність органів дізнання, досудового слідства і суду щодо виявлення та дослідження фактів і обставин, які мають значення для

об'єктивного, повного та всебічного розслідування і розгляду кримінальних та цивільних справ, перешкоджає встановленню істини та постановленню правосудного судового акта.

Склад злочину, передбаченого ст. 384 КК, є формальним, його об'єктивна сторона може бути виражена в одній з таких дій: а) неправди-вих показаннях свідка чи потерпілого; б) неправдивому висновку експерта; в) неправильному перекладі, зробленому перекладачем. Кожна з цих дій утворює закінчений злочин.

Відповідальність за ст. 384 КК настає, якщо показання, висновок чи пе-реклад є неправдивими, тобто повністю або частково не відповідають дійсності.

Неправдиві показання свідка (лжесвідчення) чи потерпілого полягають у повідомленні недостовірних відомостей про факти та обставини, що мають значення для вирішення кримінальної чи цивільної справи.

Висновок експерта є неправдивим, якщо у ньому невірно викладений хід дослідження, зроблені завідомо неправильні висновки, перекручені певні факти та обставини[2].

Неправдивий переклад означає неправильну передачу тих показань, доку-ментів або інших матеріалів (наприклад, жестів і міміки глухонімих), що підлягають перекладу.

Злочин може бути вчинений тільки шляхом активної поведінки — дії, оскільки для його об'єктивної сторони необхідно, щоб свідок чи по-терпілий — у своїх показаннях, експерт — у висновку, а перекладач — у пе-рекладі діяли певним чином — повідомляли які-небудь неправдиві відомості, що стосуються тих чи інших обставин справи. Невчинення таких дій (не-повідомлення відомостей), яке виражається в повному чи частковому


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9