КУРСОВА РОБОТА

на тему

Правове регулювання кредитних відносин в Україні

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………………3

Розділ 1. Загальнотеоретичні основи кредитних відносин в Україні………….5

1.1 Поняття та особливості кредитних відносин…………………………………….5

1.2 Джерела правового регулювання кредитних відносин та їх аналіз…………….7

Розділ 2. Аналіз правового регулювання кредитних відносин в Україні…….11

2.1 Характеристика кредитного законодавства та його недоліки………………….11

2.2 Кредитування як засіб покращення економічної ситуації в Україні…………..20

Розділ 3. Кредитні відносини в інших країнах світу…………………………….27

Висновок………………………………………………………………………………42

Список використаної літератури………………………………………………….44

Додатки………………………………………………………………………………..47

ВСТУП

Процес становлення сучасних суспільно-економічних відносин в Україні зумовив подальший розвиток фінансової справи, у тому числі її складової, як кредитування. Кредитування є необхідною та невід’ємною умовою нормального функціонування будь яких суб’єктів господарювання всіх форм власності, зокрема суб’єктів підприємницької діяльності юридичних і фізичних осіб.

З огляду на зростання потреб суб’єктів господарювання і громадян держава приділяє увагу їх фінансовій підтримці у тому числі розширенню кредитування.

Кредитування, як операція банку, пройшло довгий шлях розвитку до свого теперішнього вигляду, але суть його залишилась незмінною і полягає в тому, що кредит був і залишається своєрідною матеріальною допомогою, як для суб'єктів підприємництва, так і для громадян. В процесі кредитування виникають відносини, що складаються з приводу мобілізації тимчасово вільних коштів підприємств, організацій, бюджету та населення і використання цих коштів здійснюється лише на умовах повернення. Визначення кредиту дається у Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств", та в Положеннях Національного Банку України.

Актуальність теми дослідження. Кредити у даний час набули важливого значення для громадян, для задоволення їх особистих потреб: індивідуального будівництва, придбання товарів, оплати за навчання... Правове регулювання кредитних операцій банків було і є предметом наукових досліджень вчених, представників науки банківського, цивільного, та господарського права, тощо адже кредитування, як активна операція. банку є необхідним, позитивним явищем як для розвитку суспільства у цілому, так і конкретного індивідума зокрема. Актуальність питання кредитування обумовлюється не лише їхньою роллю у ринковій системі господарювання, а й особливостями сучасного розвитку ринку в Україні. Так, інтеграція України до світової економічної системи стимулює розвиток міжнародних господарських зв’язків, зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів підприємницької діяльності. Перехід ринкової економіки до розвинених ринкових відносин багато в чому залежить від правового забезпечення ринкових реформ, від створення належних умов функціонування суб’єктів господарської діяльності, від суворого додержання останніми вимог чинного законодавства. Входження до світової економічної системи потребує відповідності національного законодавства вимогам європейського права.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини пов’язані зі виникненням, становленням, розвитком та припиненням кредитних відносин між суб’єктами.

Предметом дослідження є нормативно-правові акти, що регулюють загальні засади виникнення, розвитку та припинення кредитних відносин, загальні концепції щодо вдосконалення проблеми кредитного регулювання та шляхи їх подолання.

Метою дослідження є всебічний аналіз та характеристика правового регулювання кредиту і кредитних операцій. Виявлення на цій основі основних проблем кредитування та тенденцій розвитку кредитних відносин.

Для досягнення поставленої мети в курсовій роботі зосереджено увагу на виконанні таких завдань:

1. Розглянути поняття та особливості кредитних відносин.

2. Проаналізувати джерела правового регулювання кредитних відносин.

3. Окреслити характеристику кредитного законодавства та розглянути його недоліки.

4. Охарактеризувати кредитування як засіб покращення економічної ситуації в Україні.

5. Описати кредитні відносини в інших країнах світу.

Основними джерелами для написання даної роботи слугували: Конституція та закони України, що регулюють питання кредитування загалом, література академічного характеру, наукові публікації і монографії, у яких по-різному розглядається питання кредиту, кредитних відносин, їх розвиток, становлення, та зміна, але всі дослідження зводяться до важливості кредиту у економіці держави.

Структура роботи. Дана робота складається з вступу, трьох розділів, списку використаної літератури та додатків.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

1.1 Поняття та особливості кредитних відносин

Ринкова економіка – це економіка договірних відносин між рівноправними і рівно відповідальними партнерами [16, c.27]. На кредитному ринку на договірні відносини вступають банки, як кредитори та позичальники (юридичні та фізичні особи). Відносини між кредитором і позичальником, їх взаємозв’язок являються відносинами двох суб’єктів кредитування.

Виникнення кредитних відносин між банком і позичальником можливе за таких умов:

Учасники (кредитор і позичальник) мають бути взаємозацікавлені: кредитор – у видачі кредиту а позичальник в його отриманні, тобто повинні збігатися економічні та правові інтереси.

Необхідна наявність економічних та юридичних гарантій повернення кредиту після певного строку.

Позичальник має бути власником майна, або має бути власником, наділеним правом на користування та розпорядження ним.

Особливістю таких відносин є:

По-перше, суб’єкти кредитування(банк-кредитор і позичальник) виступають як юридично самостійні особи.

По-друге, виступають як гаранти майна один перед одним, і,

По-третє, - як суб’єкти, які проявляють взаємну економічну зацікавленість один до другого.

Кредитними називаються ті відносини, що складаються з приводу мобілізації тимчасово вільних грошових коштів підприємств, організацій, населення, і використання цих коштів відбувається на умовах повернення для задоволення економічних і соціальних потреб суспільства.

Виникнення кредитних відносин полягає в активних діях позичальника, який потребує кредиту, та наявність у нього для цього всіх нормативно-встановлених необхідних підстав.

Чим більше позичальник обізнаний у кредитах, компетентний у сьогоднішній ринковій економіці, підготовлений до переговорів, знає що підприємство рентабельне і прибуткове, та може документально підтвердити це, тим більше поступок зробить йому банк.

Зі своєї сторони банк ставить ряд питань до позичальника.

На другому етапі позичальник для одержання кредиту звертається знову у банк з клопотанням (заявою) на ім’я керівника установи банку. У заяві на одержання кредиту зазначається: цільове призначення кредиту, сума, строк користування, включаючи конкретні строки погашення кредиту, запропоноване забезпечення, а також характеристики проекту (заходу), що кредитується та його економічної ефективності [23, c. 45].

Для попередньої оцінки кредитування разом з клопотанням позичальник подає