– необхідно у законодавчому порядку ввести відповідальність акціонерів (учасників) банків за використання залучених банками коштів, тому що сьогодні вони несуть відповідальність лише в межах свого внеску, як це передбачає Закон України «Про господарські товариства»;

– необхідно внести зміни щодо можливості відкриття кожному банку окремого субкореспондентського розрахункового рахунку, на якому були б сконцентровані тільки власні кошти банку з метою виключення випадків блокування коштів клієнтів, які знаходяться на кореспондентському рахунку банку, і проведення розрахунково-касових операцій при виконанні рішень судових органів щодо стягнення з кореспондентських рахунків банків коштів на користь позивачів, тільки у частині власних коштів банків [29, c.138].

Щодо запланованого розвитку банківської системи і банківського нагляду у найближчі роки, то необхідно відзначити наступне. Реформа комерційних банків повинна проходити по таких напрямах: [29, с. 142]

– вихід крупних банків на міжнародні фінансово-кредитні ринки;

– відокремлення банків від небанківських кредитних інститутів;

– сприяння комерційним банкам у створенні спілок, асоціацій для захисту власних інтересів;

– розширення функцій комерційних банків щодо здійснення операцій із цінними паперами і довірчими операціями, що спростить та прискорить процес приватизації;

– створення ядра системи комерційних банків – групи банків, які мають мережу філій і підлягають регулюванню;

– налагодити жорстке дотримання банківських «норм безпеки» (надійності), не допускати ризикових операцій;

– необхідно ідентифікувати реєстрацію клієнтів банку (постійних або випадкових на підставі надійних документів, які засвідчують особу),

– а також проводити обов'язкову ідентифікацію і реєстрацію клієнтів при операціях з готівкою на суму, наприклад, еквівалентну 1000 доларів США;

– внести зміни у відповідні статті Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» в частині встановлення норми великомасштабних операцій.

При розробці методичних рекомендацій та опрацюванні проектів нормативних актів міністерств та відомств щодо їх відповідності завданням попередження злочинів та розслідування нових видів злочинних посягань у сфері фінансово-кредитної системи необхідно:

– при здійсненні банком розрахункових операцій встановити попередній контроль за перевіркою документів щодо товарності операцій. У разі встановлення факту нетоварної операції передбачити стягнення штрафу з такого суб'єкту підприємницької діяльності;

– у разі користування клієнтом на протязі певного часу коштами, які були помилково перераховані на його рахунок і не повернені ним за призначенням, передбачити безспірне стягнення з такого суб'єкту підприємницької діяльності коштів і перерахування штрафу до бюджету;

– у випадках фіктивного банкротства або банкротства за діями посадових осіб господарських органів, встановлених правоохоронними органами або Державною податковою адміністрацією, банки і банківські установи на підставі попереднього подання зазначених органів повинні припиняти (призупиняти) будь-які операції за всіма видами рахунків, що належать таким господарським органам, на строк не більше 10 днів. При підтвердженні інформації про фіктивне банкрутство контрольно-ревізійною службою на місцях за рішенням суду накладається арешт на рахунок банкрута.

Крім того, необхідно здійснити лібералізацію валютного законодавства. Національний банк України у своїй нормотворчій діяльності з цього питання давно випереджає інші міністерства і відомства. Щоб розв'язати ці проблеми, необхідно всім зацікавленим міністерствам і відомствам розробити єдиний взаємоузгоджений порядок. Поки цього немає, відплив капіталу за межі України триватиме, що є однією з причин відсутності грошових коштів на розрахункових і бюджетних рахунках підприємств та організацій, невиплат заробітної плати робітникам і службовцям, кризи платіжної системи [25, с.66].

Нашій державі лібералізація валютного законодавства необхідна передусім для залучення іноземних інвестицій, у першу чергу тих капіталів, які були переміщені з України на рахунки зарубіжних банків. За оцінкою фахівців, їх обсяг становить 20-25 млрд. доларів США. Для вирішення цієї проблеми потрібно провести відповідні законодавчі ринкові реформи.

2.2 Кредитування як засіб покращення економічної ситуації в Україні

Для розвитку будь – якого соціально-економічного суспільства кредит виступає як система грошових відносин, що пов'язана з тимчасовим перерозподілом власних грошових потоків підприємств, організацій та населення.

За сучасних умов кредит набуває своїх специфічних рис , забезпечує раціональне використання своїх грошових ресурсів і виступає як фактор прискорення процесу розширеного відтворення, регулятор грошового обігу, тобто змінює готівковий апарат в обігу на безготівковий.

Необхідність у кредиті зумовлена тим, що надходження коштів підприємству і його платежі як за часом, так і за сумою. Тому виникає необхідність будувати кредитні відносини з підприємством таким чином, щоб через кредит сприяти досягненню високоприбуткової діяльності, впровадженню у виробництво науково – технічного прогресу, розширення асортименту товарів і послуг [11]

Більшість науковців пропонують, що для формування стійких кредитних відносин між позичальниками і банками необхідною умовою є науково обґрунтована розробка механізму кредитування. Цей механізм ще не досконало сформований, кожний його етап в умовах економічної невизначеності набуває специфічних рис. Я згідна з пропозиціями науковців і вважаю що для вдосконалення та покращення кредитних відносин необхідна низка поетапних дій.

1. Зокрема необхідно вдосконалювати правову базу, щоб розширити структуру кредитів. Оскільки через відсутність чинного законодавства в Україні не застосовуються такі види забезпечення, як земля, іпотека та інші. Цьому причина відсутність єдиного реєстру заставленого майна та відпрацювання механізму його реалізації у разі визнання клієнта неспроможним повернути позичку [30, с. 129].

2. Створити дійовий механізм застави майна для чого:

- вдосконалити процедуру реалізації майна;

- звільнити від податку на додану вартість;

3. Проводити кредитування у межах наявних у банку кредитних ресурсів, а всі питання, пов'язані з кредитуванням, повинні вирішуватись