інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи

інваліди I та II груп[2].

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через банківські установи чи відділення зв’язку. Документ про сплату судового збору дійсний для виконання дії протягом року від дня сплати.

За позовами, що подаються до судів в іноземній валюті, судовий збір сплачується в гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати[7;с.132].

У разі коли судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в рмірі залежно від ціни позову і при цьому визначена позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент подання позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої або з поверненням сплаченої надміру суми судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи

Якщо розмір позовних вимог збільшено або висунуто нові позовні вимоги, то несплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 9 цього розділу[8;с.152].

Якщо позовну заяву подано після заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову, розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за подання попередньої заяви.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується окремо за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру, а також для позовних заяв немайнового характеру.

За подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна судовий збір справляється як за розірвання шлюбу, так і за поділ майна.

За повторно подані позови, які раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах. У разі, коли сума судового збору підлягала поверненню у зв’язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору, якщо не минув рік з дня його сплати.

За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

У разі вибуття із справи позивача судовий збір сплачується його правонаступником, якщо збір сплачений не був.

У разі роз’єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз’єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.

Якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється, виходячи із загальної суми позову і сплачується одним платіжним документом як від усіх позивачів разом, так і від будь-кого з них окремо у повному обсязі або пропорційно частці поданих кожним з позивачів вимог[6;с.135].

Судовий збір справляється виходячи із загальної суми позову також у разі:

подання позову одним позивачем до кількох відповідачів;

об’єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог.

У разі об’єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог судовий збір сплачується з урахуванням раніше сплачених сум судового збору за такі вимоги.

Розподіл судового збору між сторонами здійснюється відповідно до закону.

Отже,судовий збір це один із обов»язкових елементів судового розгляду справи,без яких не обходиться жоден судовий розгляд справи і встановлюється законом.[3]

2.Шляхи вдосконалення законодавства про судовий збір

Поняття та вдосконалення судового збору розглядається вченими-процесуалістами ще з моменту прийняття Конституції України в якій було започатковано на офіційному рівні поділ державної влади на три гілки:законодавчу,виконавчу і судову. Дане питання є доволі складним ,адже при встановленні судового збору законодавець повинен глибоко вивчити судовий процес ,податкову систему Ураїни, Державний бюджет на поточний рік і, звісно, врахувати економічну систему забезпечення населення держави і відповідно їхню платоспроможність,а також поняття потреб суду і їх забезпечення.[4]

Усталилася практика визначення в Державному бюджеті України видатків на утримання судової влади, які є значно меншими від необхідних для забезпечення реальних потреб судів, особливо тих, що пов'язані зі здійсненням правосуддя. Державне мито, яке сплачується за звернення до суду, не спрямовується безпосередньо на потреби судів. Здебільшого його розмір є надто низьким. Незважаючи на те, що роль і функції судів та навантаження на них радикально змінилися, методика визначення щорічних видатків на їх утримання не зазнала істотних змін.

Судові витрати, які несе особа, не повинні бути перешкодою для судового захисту її прав. Отже, вимогу про доступність правосуддя буде додержано лише тоді, коли буде створено ефективну систему надання правової допомоги, особливо малозабезпеченим[9;с.78].

Однією з важливих умов доступності правосуддя є поінформованість особи про організацію і порядок діяльності судів; правосуддя не стане доступним, якщо система судів лишатиметься для особи складною та незрозумілою щодо визначення компетентного суду для вирішення її справи.

Водночас доступність до правосуддя не виключає можливості для особи вирішити свій спір у позасудовому порядку. Держава повинна сприяти розвитку таких недержавних інституцій, як третейські суди, посередники (медіатори) тощо, які допомагають залагодити спір, не доводячи його до суду.

Необхідно поліпшити фінансування судової влади, зокрема, затвердити нормативи фінансового забезпечення судів, кваліфікаційних комісій суддів, органів суддівського самоврядування. Слід передбачити механізм, за яким на основі нормативів відповідні головні розпорядники коштів мають щороку