До основних обов'язків членів виробничого кооперативу відносять особисті обов'язки. Якщо, з одного боку, члену кооперативу належить право участі в управлінні його справами, то, з іншого, на нього покладений обов'язок підпорядковуватися положенням статуту кооперативу і волі більшості його членів, висловленої загальними зборами. так само, як і законним рішенням органів управління кооперативом.

Крім визначених прав та обов'язків членів виробничого кооперативу,
статутом кооперативу можуть передбачатися також інші права та обов'язки, наприклад, право члена виробничого кооперативу на захист своїх інтересів, порушених рішенням органів управління кооперативу, яке полягає у тому, що член виробничого кооперативу мо-же оскаржити до суду рішення, прийняте загальними зборами з порушеннями вимог законо-давства і статуту кооперативу, у випадках, коли він не брав участі у загальних зборах або голосував проти прийняття такого рішення, яким порушені його права та законні інтереси. Статутом також може бути передбачено право на передачу паю, частки паю як іншим членам виробничого кооперативу, так і третім особам, тощо.

Об'єктами права власності кооперативу є засоби виробництва та інше майно, що належить йому та необхідне для виконання статутних завдань, зокрема будівлі, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби, виготовлена продукція, товари, доходи, одержані від реалізації та іншої діяльності виробничого кооперативу, передбаченої його статутом, майнові внески його членів, інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом, виробничому кооперативі обов'язково мають бути створені пайовий та неподільний фонди.

Пайовий фонд є одним з найважливіших джерел фінансування виробничо-господарських потреб кооперативу. Він формується за рахунок пайових внесків членів кооперативу, сплата яких є однією з форм матеріальної участі громадян, які вступають до виробничого коопера-тиву. У цьому фонді визначена індивідуальна частка кожного члена кооперативу. Пайовий фонд відноситься до подільних фондів. Кошти цього фонду підлягають поверненню членам виробничого кооперативу, які їх внесли. Право на повернення пайових внесків виникає у члена кооперативу або його правонаступника за настання певних, передбачених законодавством і статутом, умов. На внески членів виробничого кооперативу до пайового фонду нараховуються відсотки (кооперативні виплати) у розмірах, що визначаються вищим органом управління кооперативом.

У неподільному фонді індивідуальна частка кожного члена кооперативу не виділена. Цей фонд утворюється за рахунок майна кооперативу, за винятком землі і вступних внесків членів кооперативу. Вступні внески сплачуються лише у грошовій формі одноразово при вступі виробничого кооперативу і при виході з нього не підлягають поверненню за будь-яких обставин. Вступні внески належать до неподільних коштів виробничого кооперативу. Стаття 20 Закону України "Про кооперацію" передбачає також формування резервного та спеціального фондів.

Статутом виробничого кооперативу може бути передбачено створення, крім названих, й інших майнових фондів. Майно виробничого кооперативу початково формується з пайових внесків його членів, внески, поряд з іншими надходженнями, складають обігові кошти виробничого кооперативу. Вони можуть сплачуватися у грошовій або матеріальній формі і використовуються на здійснення виробничим кооперативом його статутної діяльності.

Обов'язкові пайові внески, передбачені є умовою членства у виробничому кооперативі. Статутом виробничого кооперативу може бути передбачено кілька варіантів визначення розмірів пайових внесків: пропорційно очікуваній участі членів кооперативу у його діяльності, а також встановлення їх у рівних частинах.

Управління виробничим кооперативом здійснюється на основі самоврядування, гласності, участі його членів у вирішенні питань діяльності кооперативу. Вищим органом управління виробничого кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До органів управління кооперативу належать правління (голова) кооперативу та ревізійна комісія (ревізор) кооперативу. Загальні збори – вищий орган виробничого кооперативу, тому до його компетенції належить вирішення лише найважливіших питань діяльності кооперативу. Законом передбачені два види загальних зборів виробничого кооперативу – річні та всі інші збори, які вважаються позачерговими. річні збори виробничий кооператив зобов'язаний проводити щорічно. Позачергові загальні збори проводяться за рішенням правління ( голови кооперативу) чи з ініціативи не менш як третини членів кооперативу, якщо інше не передбачено статутом.

Правління виробничого кооперативу створюється у кооперативі, до складу якого входить не менше десяти членів. Правління очолює голова кооперативу, який обирається загальними зборами членів виробничого кооперативу. Функції голови кооперативу і порядок його відкликання визначаються статутом кооперативу.

Якщо інше не встановлено законом або статутом виробничого кооперативу, член коопе-ративу має право передати свій пай або його частину іншому члену кооперативу (ч. З ст. 166 ЦК). Статутом виробничого кооперативу може бути встановлена заборона на відчуженні паю (його частки) іншим членам кооперативу.

У зв'язку з тим, що відчуження паю третім особам тягне за собою обов'язок прийняття до кооперативу і передбачає їх особисту трудову участь у його діяльності, ч. З ст. 166 ЦК обмежує цю можливість вимогою обов'язкової згоди виробничого кооперативу на прийняття нового члена та переважним правом інших членів кооперативу на купівлю такого паю (його частки). Порядок відчуження паю (його частки) встановлюється законом і конкретизується статутом виробничого кооперативу (ч. З ст. 166 ЦК).

Виробничий кооператив як юридична особа (ч. З ст. 95 ГК) несе відповідальність за своїми зобов'язаннями всім своїм майном (ч. 2 ст. 96 ЦК). Члени виробничого кооперативу несуть субсидіарну матеріальну відповідальність за зобов'язаннями кооперативу. Ця відповідальність, як правило, є обмеженою. Законодавством передбачено, що відповідальність членів виробничого кооперативу не може бути меншою за розмір їх пайового внеску. Спеціальним законом або статутом може