рр. – й донині – інтенсивного розвитку аграрно-правової науки на якісно новій основі в умовах незалежної Української держави – відзначається розширенням аграрно-правової науки, її предмета завдяки виникненню принципово нових правових інститутів, розширенню кола аграрних суб’єктів у зв’язку з проведенням земельної та аграрної реформи, радикалізацією аграрного законодавства за умов переходу до ринкової економіки.
Отже, становлення української аграрно-правової науки характеризується певним наступництвом. Науковою базою для розробки теорії аграрного законодавства України і відповідної галузі права, окремих аграрно-правових інститутів слугували наукові дослідження у сфері колгоспного й земельного права, які здійснювалися ще задовго до виникнення науки сільськогосподарського (аграрного) права України. Як бачимо, наука аграрного права України генетично пов’язана з наукою колгоспного й земельного права, а також значною мірою – з наукою цивільного права.
Українська аграрно-правова наука відігравала важливу роль у системі науки сільськогосподарського (аграрного) права колишнього СРСР у процесі становлення нової комплексної, інтегрованої та спеціалізованої галузі аграрного права, з’ясування її поняття, особливостей, способів формування, зокрема через становлення її окремих правових інститутів.
3. Основні напрями аграрно-правових наукових досліджень на сучасному етапі
3.1.Проблеми сучасного наукового правового забезпечення аграрної реформи в Україні
Розвиток сучасної української науки нерозривно пов'язаний з динамікою соціально-економічного життя в державі. Саме тому всі зміни, перетворення в соціальний та економічній сферах, що відбувається на теренах нашої держави, так чи інакше зумовлюють напрями й зміст науково-правових досліджень в Україні. Водночас юридична наука повинна відігравати роль тієї рушійної сили, яка програмує та спрямовує розвиток законодавства й права в цілому, - а тому – покликана сприяти своєчасній розробці науково обґрунтованої державної програми реформування земельних і аграрних відносин в Україні.
Сучасною наукою аграрного права аналізуються різні аспекти земельної реформи в Україні. Серед авторів, які досліджують правові проблеми реформування у сфері сільськогосподарського виробництва, слід особливо відзначити В.З. Янчука, В.І. Андрейцева, В.І. Семчика, Ю.С. Шемшучевича, М.В. Шульгу, О.О.Погрібного, Н.І. Титову, А.М. Статівку, а також В.В. Носіка, В.І. Федоровича, П.Ф. Кулинина, В.К. Гуревського та інших вчених.
Сьогодні варто звернути увагу на такі основні аспекти проблеми правового наукового забезпечення аграрної реформи в Україні, як:
а) наукова розробка фундаментальних засад і стратегії аграрної та земельної реформ, їх правового забезпечення; б) визначення ролі земельної реформи в аграрних ринкових перетвореннях та її місця в аграрній реформі; в) з’ясування змісту, стратегії та етапів розвитку аграрної реформи; г)правовий аналіз організаційних форм та методів проведення аграрної реформи; д) радикальна зміна відносин власності на землі сільськогосподарського призначення; е) аналіз правового становища суб’єктів аграрної реформи, зокрема селян; є) роль держави у забезпеченні радикальних агарних перетворень; ж) законодавче забезпечення агарної реформи; з) охорона навколишнього природного середовища в процесі агарного реформування. Ці й деякі інші проблеми правового забезпечення земельної та аграрної реформи в Україні послідовно досліджуються представниками науки аграрного права. України.
На жаль, ґрунтовної загальнодержавної науково-теоретичної програми радикального реформування земельних та аграрних відносин в Україні своєчасно не було розроблено. Це істотно позначилося на методах, формах і змісті як земельної, так і аграрної реформи, зумовило їх спонтанний характер, а врешті-решт і їх неефективність. Зважаючи на це, наука агарного права України розробляє фундаментальні засади та стратегію аграрної реформи, її правового забезпечення.
Різні наукові підходи до стратегії земельної реформи, що провадиться в Україні, проаналізовані в монографії М.В. Шульги. Автор обґрунтовано доводить, що основним і вихідним принципом, який визначає напрями земельного реформування в Україні, є скасування монополії держави на землю, тобто перетворення земельної власності7.
Предметом сучасної аграрно-правової науки є також з’ясування, стратегії та етапів розвитку аграрної реформи. Оскільки своєчасно не були визначені на законодавчому рівні стратегія, основні завдання та пріоритети аграрної (в тому числі земельної) реформи, в аграрно-правовій науці відсутня єдність поглядів з цього приводу. Тому актуальною лишається проблема наукового обґрунтування стратегії та змісту майбутніх заходів щодо реформування суспільних відносин в аграрному секторі економіки8.
Представниками аграрно-правової науки сформульовано основні завдання та мета земельної й аграрної реформ. Більшість учених поділяють думку про те, що головний принцип земельної реформи полягає в ліквідації
___________________
7. М.В. Шульга – Актуальні правові проблеми земельних відносин – Харків, 1998р. – С.25-50.
8. В.І. Андрейцев – Правові засади земельної реформи і приватизації земель в Україні: Навчальний посібник – К., 1999р. – С.16.
монополії держави на землю (реформування відносин земельної власності) шляхом перерозподілу земель.
Учені-юристи докладно аналізують конкретний зміст заходів із реформування аграрних відносин в Україні. Зокрема, особливості приватизації державного майна в АПК розглядає В.І. Семчик, проблеми законодавчого регулювання зовнішньоекономічної діяльності аграрних суб’єктів – Ц.В. Бичкова, В.А. Сонюк та ін. Питанням удосконалення договірних зобов’язань між учасниками товарно-грошових відносин у сфері сільськогосподарського виробництва присвячені праці В.З. Янчука9.
Однією з найважливіших проблем, що досліджується сучасною аграрно-правовою наукою, є радикальна зміна відносин власності на землю, приватизація земель, виникнення суб’єктів приватної власності на землю.
Реформування відносин власності на землю шляхом паювання сільськогосподарських угідь поставлено нові завдання перед наукою аграрного права України.
Важливе значення для подальшого реформування земельних та аграрних відносин мають також наукові дослідження правових засад оренди землі10.
Серед проблем, що знаходяться в полі зору сучасної аграрно правової науки, провідне місце належить питанням аналізу правового становища суб’єктів аграрної реформи.
Важливим аспектом наукового забезпечення аграрної реформи в Україні є також визначення ролі держави в забезпеченні радикальних аграрних перетворень. Одним із важливих аспектів дослідження аграрно-правової науки нині є наукове обґрунтування проблеми охорони довкілля в процесі аграрного реформування. Вагомий внесок у дослідження згаданої проблеми