Нині в системі аграрного права України можна вирізнити такі нові правові інститути: інститут земельної та аграрної реформ; інститут захисту прав селянина; інститут права приватної власності на землі сільськогосподарського призначення; інститут паювання земель сільськогосподарського призначення;інститут оренди земель сільськогосподарського призначення; інститут сільськогосподарської майнової оренди; інститут сільськогосподарської кооперації; інститут фермерського господарства; інститут правового забезпечення соціального розвитку села; інститут приватизації та паювання майна в агропромисловому комплексі. Дістають вияв тенденції до формування й інших правових інститутів: правового становища приватних аграрних підприємств, аграрних акціонерних товариств, особистих селянських господарств, права власності аграрних юридичних осіб.

Одним із нових напрямів наукових розробок, що здійснюються вченими-юристами України, є з’ясування соціальної ролі селянства та проблеми гарантування його прав.13

________________________

13. Титова Н.І. – Проблеми гарантування прав селянства України – К., 1998. – С. 63-64.

Важливу загальносоціальну роль селянства в суспільстві обґрунтувала Н.І.Титова. Вчена зробила висновок щодо необхідності відповідного відображення такої ролі селянства у державній політиці, а також його правового статусу. На основі аналізу чинних нормативно-правових актів аграрного законодавства, які приймаються за суб’єктним принципом, послідовно доведено потребу чинного законодавчого закріплення спеціалізованих прав членів аграрних стуку та їх державних гарантій. На Заході існує спеціальна наука – «селянствознавство», що заснована у Британії.

Обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення законодавства з питань паювання землі висловив у своїх працях вчений В.П. Жушман. 14.

Прийняття нового ЗК, яким передбачено приватизація та паювання земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств15, зумовлює потребу подальших досліджень аграрно-правовою наукою теоретичних і практичних проблем паювання земель сільськогосподарського призначення.

Розвиток аграрного законодавства зумовив виокремлення ще одного нового правового інституту аграрного права – інституту оренди земель сільськогосподарського призначення.

Земельно-правова наука вивчає історію земельно-орендних відносин на українських землях. Представники науки аграрного права України з’ясовують поняття та специфічні ознаки оренди земель. Важливими щодо цього є праці О.О. Погрібного16. Він розглядає оренду земель як особливий різновид землекористування.

Важливе значення в системі аграрно-правових досліджень має проблема з’ясування поняття, змісту та юридичної природи договору оренди земель, що розглядає у своїх працях М.В. Шульга. Вчений обґрунтовує, що

___________________________

14. В.П. Жушман – «Аграрне право України» - Харків, - «Право» - 2003р.

15. Земельний кодекс України – ст. 25, С.118

16. О.О. Погрібний – «Аграрне право України» - Селянські господарства і оренда – К., 2006. – 192с.

відносини у сфері орендного землекористування є предметом, насамперед, земельного законодавства, а цивільно-правові норми застосовують до земельних відносин лише в тих випадках, коли ці відносини не врегульовані земельним законодавством.

Недостатньо активно аграрно-правова наука обґрунтувала потребу врегулювання всього комплексу земельних орендних відносин новим ЗК, а не окремим законом, як це має місце нині.

Значну роль у сучасних економічних відносинах на селі відіграє також питання оренди не лише земель, а й майна. Нажаль правовий інститут сільськогосподарської майнової оренди аграрно-правова наука досліджує недостатньо. З монографічних досліджень цієї тематики особливою науковою цінністю відзначається праця О.О. Погрібного «Селянські господарства і оренда», в якій він дослідив поняття, суть, зміст і види оренди, юридичну природу, порядок укладання, виконання та припинення договору оренди тощо. Орендно-майнові відносини за участю фермерських господарств науково обґрунтувала професор Н.І. Титова. Помітний внесок у наукове забезпечення розвитку правового інституту сільськогосподарської майнової оренди зробив також В.А. Сонюк.

На сучасному етапі в умовах низького рівня матеріально-технічного забезпечення аграрних товаровиробників значно підвищується роль орендно-майнових відносин у сільському господарстві. З огляду на це важливими завданнями аграрно-правової науки є дослідження інституту сільськогосподарської оренди майна в аграрному секторі економіки, з’ясування й теоретичне обґрунтування особливостей орендно-майнових відносин, зумовлених специфікою аграрного виробництва, та підготовка наукових рекомендацій щодо вдосконалення правового регулювання таких відносин. Особливо необхідно відзначити потребу в прийнятті спеціалізованого нормативно-правового акта аграрного законодавства ( у формі закону) з питання регулювання оренди майна в сільському господарстві.

Як відомо, в сільському господарстві на українських землях історично склалися кооперативні сільськогосподарські структури. Тому вкрай важливим є питання розвитку сільськогосподарського кооперативного законодавства. В Україні основним нормативно-правовим актом, який регулює діяльність сільськогосподарських кооперативів, є Закон України від 17 липня 1997р. «Про сільськогосподарську кооперацію».

Науково-правові засади інституту сільськогосподарської кооперації розробляли й розробляють багато вчених-юристів України. Серед них слід відзначити роботу В.І. Семчика17, в якій учений на основі законодавства про кооперацію вперше з’ясував правові основи розвитку кооперації в Україні. Він дослідив також порядок створення й припинення діяльності кооперативів, правове становище різних видів кооперативів, зокрема сільськогосподарських, правове регулювання майнових відносин тощо.

Також слід відзначити Н.І. Титову, яка вказує на необхідність детальної регламентації у Законі України «Про сільськогосподарську кооперацію» правового статусу та, зокрема, специфічних земельних, трудових, майнових і інших прав членів сільськогосподарських кооперативів. Потрібно також зазначити, що в аграрно-правовій науці висловлено пропозицію щодо необхідності законодавчого розмежування норм про членство в сільськогосподарських кооперативах юридичних і фізичних осіб.

Порядок створення, реорганізації та припинення діяльності сільськогосподарських кооперативів досліджує О.М. Сонін. Способи виникнення, підстави і процедуриа ліквідації сільськогосподарських кооперативів проаналізував у своїх працях В.І. Федорович.

Вчені-юристи вносять конкретні пропозиції щодо вдосконалення законодавчого регулювання сільськогосподарської кооперації в Україні. Так, доцільною є пропозиція О.М. Соніна щодо необхідності розробки Примірного статуту сільськогосподарського кооперативу.

_____________________________

17. Семчик В.І. – «Кооперативне право» - К., 1998р. – С. 336

Розвиваючи згадану наукову пропозицію та виходячи з сучасних потреб правового регулювання різних видів сільськогосподарських кооперативів, Ф.І,