Дисциплінарне стягнення не може накладатися на працівника пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Якщо працівник не виконує покладених на нього трудових обо-в'язків попри застосований захід стягнення, то до працівника може застосовуватися, у встановленому законодавством поряд-ку, інше дисциплінарне стягнення, аж до звільнення з роботи.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень

Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідаль-ності одного виду за одне й те саме правопорушення (ст. 61 Консти-туції України).

За кожне порушення трудової дисципліни може застосовувати-ся лише одне дисциплінарне стягнення[2].

До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець по-винен зажадати від порушника трудової дисципліни письмовіпояснення. Відсутність таких пояснень не перешкоджає застосу-ванню стягнення, якщо роботодавець має докази того, що пояс-нення від працівника він зажадав, але працівник їх не надав. Та-ким доказом може бути акт, складений за підписом кількох осіб,яким підтверджується відмова працівника надати пояснення посуті порушення трудової дисципліни.

Працівник має право  оскаржити до  суду дисциплінарне звільнення, посилаючись на те, що власник або уповноваженийним орган не врахував перелічених факторів.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) й повідом-ляється працівникові під розписку.

Наказ (розпорядження) про застосування дисциплінарного стяг-нення з вказівкою мотивів його застосування повідомляється працівнику під розписку в триденний строк (п. 31 Типових пра-вил). Пропущення цього строку означає, що порушено порядок застосування дисциплінарного стягнення.

Відмова працівника засвідчити своїм підписом факт пред'явлен-ня йому наказу (розпорядження) про накладання дисциплінар-ного стягнення не впливає на дійсність оголошеного стягнення.

При вирішенні питання про застосування дисциплінарного стяг-нення до працівників, обраних до профспілкових органів, необ-хідно враховувати гарантії, визначені для них ст. 252 КЗпП.

Оскарження дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарне стягнення при загальній дисциплінарній відпо-відальності працівник може оскаржити у комісію з трудових спорів або безпосередньо до суду у тримісячний строк (ст. 150,221, 225, 233 КЗпП).

Відповідно до ст. 124 Конституції, судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод громадян. Суд не має права відмовити особі у прийнятті позовної заяви чи скарги лише через те, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку.

Статтею 55 Конституції України кожній людині гарантованоправо на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і служ-бових осіб, а тому суд не повинен відмовляти особі в прийнятті чи розгляді скарги з підстав, передбачених законом, який це пра-во обмежує.

Органи, що вирішують трудові спори, не можуть змінити захо-ду стягнення навіть у тому разі, коли роботодавець не врахував ступеня тяжкості вчиненого проступку і заподіяної ним шкоди й обставин, за яких вчинено проступок[3].

Зняття дисциплінарного стягнення

Стягнення до трудової книжки працівника, крім дисциплінарно-го звільнення, не заносяться (п. 2.2 Інструкції про порядок веден-ня трудових книжок на підприємствах в установах і організаціях). Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стяг-нення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то вважається, що працівник не мав дисциплінарно-го стягнення. Річний строк обчислюється з дня накладання стяг-нення — дня повідомлення працівникові під розписку про ого-лошення дисциплінарного стягнення (ст. 149 КЗпП).

Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохо-чення до працівника не застосовуються. Роботодавець спочатку має зняти з працівника накладене на нього дисциплінарне стяг-нення, а вже потім застосовувати заходи заохочення.

Заходи громадського стягнення за порушення трудової дисципліни.

Згідно зі ст. 140 КЗпП до окремих несумлінних працівників зас-тосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного та громадського впливу.

Згідно зі ст. 152 КЗпП, роботодавець має право замість накла-дання дисциплінарного стягнення передати питання про пору-шення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу. Питання про порушення трудової дисципліни може розглядати не лише трудовий колектив підприємства, ус-танови, організації, а й трудовий колектив структурного підроз-ділу, в якому працює працівник. Колектив бригади має право вимагати від роботодавця виведення зі складу бригади праців-ників у разі порушення трудової дисципліни (ст. 252-6).

Правові заходи забезпечення трудової дисципліни можуть бути врегульовані на колективно-договірному рівні.

Позбавлення премій чи винагороди за результатами роботи протягом року може передбачатись у локальних правових ак-тах, однак необхідно встановити конкретні умови та порядокпозбавлення премій.

Премії, передбачені системою оплати праці, не можуть застосо-вуватись як захід дисциплінарного стягнення.

Зниження кваліфікаційного розряду за порушення технологіч-ної дисципліни (ст. 96 КЗпП) не розглядається як захід дисцип-лінарного стягнення.

Чинним законодавством не передбачено зменшення тривалості щорічної відпустки як захід дисциплінарного стягнення за про-гул без поважної причини.

Варто звернути увагу, що у ст. 140 КЗпП йдеться про застосування заходів дисциплінарного та громадського впливу, а у ст. 147 КЗпП визначено перелік заходів дисциплінарного стягнення.

Таким чином, заходи дисциплінарного та громадського впливу— ширше поняття, ніж заходи дисциплінарного та громадського стяг-нення.

Зазначимо, що в разі відмови працівника дати пояснення щодо обставин порушення трудової дисципліни складається відповідний акт. У разі відмови працівника підписати наказ (розпорядження) про порушення трудової дисципліни теж складається відповідний акт.

Ініціатива щодо дострокового зняття дисциплінарного стягнення може виходити від самого працівника, його безпосереднього керів-ника чи представницького органу працівників організації[4].

Розділ 3 Характеристика деяких видів спеціальної
дисциплінарної відповідальності за законодавством
України

3.1 Дисциплінарна відповідальність суддів

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися в за-гальному порядку, а також вищестоящими органами. Працівни-ки, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбаче-них законодавством (ст. 147і КЗпП України).

До державних службовців можуть застосовуватися заходи за-гальної дисциплінарної відповідальності (передбачені КЗпП), а також дисциплінарного впливу — попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на