Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні стягнення застосовуються до державного служ-бовця за невиконання чи неналежне виконання службових обо-в'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також вчинок, який ганьбить його як державного службовця або дискредитує державний орган, у якому він працює. Стаття 16 цього Закону передбачає обмеження, пов'язані з проходженням державної служби, за порушення яких службовець притягується до дис-циплінарної відповідальності. Так, державний службовець не має права: займатися підприємницькою діяльністю безпосеред-ньо або через представників, крім випадків, передбачених чин-ним законодавством, або бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, де він працює, а також виконувати роботу на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої діяль-ності, а також медичної практики); сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним і юридичним особам у здійс-ненні ними підприємницької діяльності з метою одержання за це винагороди у грошовому чи іншому вигляді, послуг, пільг; са-мостійно або через представника входити до складу керівних ор-ганів підприємств, господарських товариств, організацій, спілок, об'єднань, кооперативів, які здійснюють підприємниць-ку діяльність; приймати подарунки чи послуги від фізичних або юридичних осіб у зв'язку зі своєю службовою діяльністю. Дер-жавні службовці не можуть брати участь у страйках та вчиняти інші дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню дер-жавного органу.

Дисциплінарні стягнення, що складають зміст дисциплінар-ної відповідальності, також передбачені спеціальними актами. Спеціальна дисциплінарна відповідальність зумовлена особли-вістю трудових функцій, значущістю належного виконання тру-дових обов'язків для нормального функціонування тієї чи іншої галузі народного господарства, суспільства в цілому.

Згідно зі ст. 31 Закону України «Про статус суддів» від 15 груд-ня 1992 р. № 2862-ХП суддя притягується до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, а са-ме: за порушення законодавства при розгляді судових справ; ви-мог щодо несумісності суддів; неналежного виконання обов'яз-ків, передбачених Законом України «Про статус суддів»; вчинен-ня аморального проступку, не сумісного з зайняттям посади судді. Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у вине-сенні цього рішення, якщо при цьому не було допущено навмис-ного порушення закону чи несумлінності, що потягло за собою істотні наслідки.

До суддів застосовуються такі дисциплінарні стягнення: дога-на, пониження кваліфікаційного класу. Законодавством перед-бачено спеціальні правила щодо порядку притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, а тому положення КЗпП в цій частині на них не поширюються[5].

Суддю може бути притягнено до дисциплінарної відповідаль-ності в порядку дисциплінарного провадження, з підстав, перед-бачених Законом України «Про статус суддів». Порядок притяг-нення суддів до дисциплінарної відповідальності передбачено Законом «Про судоустрій України» від 7 лютого 2002 р. № 3018-ІП1. Дисциплінарне провадження — це процедура роз-гляду визначеним законом органом офіційного звернення, в яко-му містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.

Право ініціювати питання про дисциплінарну відповідаль-ність судді належить: народним депутатам України; Уповнова-женому Верховної Ради України з прав людини, голові Верхов-ного Суду України (голові вищого спеціалізованого суду — щодо судді відповідного спеціалізованого суду, за винятком ініціюван-ня звільнення судді); Міністру юстиції України; голові відповід-ної ради суддів; членам Ради суддів України.

Дисциплінарне провадження щодо судді не може бути пору-шено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді або порушен-ня суддею присяги, а також за анонімними заявами та повідом-леннями.

Дисциплінарне провадження здійснюють: кваліфікаційні ко-місії суддів — щодо суддів місцевих судів; Вища кваліфікаційна комісія суддів України — щодо суддів апеляційних судів та Ка-саційного суду України; Вища рада юстиції — щодо суддів ви-щих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.

Дисциплінарне провадження передбачає здійснення перевір-ки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисцип-лінарної відповідальності, відкриття дисциплінарної справи та розгляд дисциплінарної справи і прийняття рішення органом, що здійснює дисциплінарне провадження. Вища рада юстиції здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів Верховного Суду України та суддів вищих спеціалізованих судів у порядку, встановленому Законом України «Про Вищу раду юстиції» від 15 січня 1998 р. № 22/98-ВР. Вона також може прийняти рішен-ня про невідповідність судді займаній посаді та надіслати рішен-ня до органу, який призначив чи обрав суддю.

Рішення у дисциплінарній справі судді приймається більшіс-тю голосів членів кваліфікаційної комісії суддів, присутніх на засіданні. При накладенні на суддю дисциплінарного стягнення враховуються характер проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання міри дисциплінарної відповідальності[5].

Якщо комісією прийнято рішення про відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, комісія закриває дисциплінарне провадження та повідомляє про це заін-тересованих осіб.

Дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців після виявлення дисциплінарного проступку, не враховуючи часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.

Суддя місцевого суду може оскаржити рішення кваліфікацій-ної комісії суддів про притягнення його до дисциплінарної відпо-відальності до Вищої ради юстиції не пізніше одного місяця з на-ступного дня після вручення йому копії рішення. Скарга пода-ється через кваліфікаційну комісію, яка постановила рішення. Кваліфікаційна комісія суддів не пізніше ніж у триденний строк після одержання скарги надсилає її разом з матеріалами дисцип-лінарної справи до Вищої ради юстиції.

3.2 Дисцилінарна відповідальність працівників прокуратури

Так, у ст. 8 «Дисциплінарного статуту прокуратури України», затвердженого постановою Верховної Ради України від 6 листо-пада 1991 р. № 1796-ХІІ, передбачено, що дисциплінарні стяг-нення щодо прокурорсько-слідчих працівників, а також праців-ників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовуються за невиконання