ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему:

Теоретичні основи криміналістичного вчення про сліди злочину

ЗМІСТ

ВСТУП...........................................................................................................4

РОЗДІЛ І. Історія розвитку криміналістичного вчення про сліди злочину.....................................................................................................................8

1.1. Виникнення та розвиток вчення про окремі види слідів...................8

1.2. Теоретичні основи дослідження слідів у ХІХ – ХХ століттях........13

1.3. Поняття та наукові основи сучасного слідознавства........................22

РОЗДІЛ ІІ. Поняття, механізм утворення та значення слідів у кримінально-процесуальному доказуванні.........................................................28

2.1. Поняття та ознаки слідів злочину.......................................................28

2.2. Механізм утворення слідів злочину...................................................33

2.3. Значення слідів злочину у кримінально-процесуальному доказуванні.............................................................................................................40

РОЗДІЛ ІІІ. Характеристика окремих слідів злочину.............................47

3.1. Критерії класифікації слідів злочину.................................................47

3.2. Характеристика слідів людини...........................................................53

3.3. Сліди предметів та інших матеріальних об’єктів.............................60

ВИСНОВКИ.................................................................................................68

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................................74

ВСТУП

Актуальність теми. Побудова в незалежній і суверенній Україні демократичної і правової держави відбувається в складній ситуації, яка обумовлена впливом різноманітних об’єктивних і суб’єктивних чинників, в тому числі й зростанням злочинності у всіх її сьогоденних проявах. В такій складній ситуації на сучасному етапі розбудови нашої держави важливого значення набуває вдосконалення діяльності правоохоронних органів, подальше підвищення ефективності та результативності їх роботи і передусім, у сфері розслідування злочинів. Успішність вирішення правоохоронними органами України завдань повного, всебічного й об’єктивного розслідування злочинів в значній мірі залежить від розвитку криміналістики, головною функцією якої є наукове забезпечення працівників органів дізнання, слідчих, експертів-криміналістів та суддів спеціально розробленими і перевіреними практикою технічними засобами, тактичними прийомами і методами розкриття, розслідування та попередження злочинів.

У системі доказів особливе місце належить різноманітним речовим доказам, значну та нерідко вирішальну роль серед яких відіграють сліди, що в реальних просторових і часових вимірах відображають індивідуально визначені об’єкти речової обстановки розслідуваної події. Удосконалюючи існуючі та розробляючи нові методи, способи і засоби виявлення, вилучення та дослідження слідів, вчені-криміналісти здійснили значний внесок не тільки у розвиток науки криміналістики взагалі, але й у вирішення пов’язаних зі слідами практичних питань, що виникають у процесі розслідування злочинів.

Дослідженню теоретичних основ криміналістичного вчення про сліди злочину присвячені наукові праці Т.В. Аверьянової, В.Д. Басая, В.П. Бахіна, Р.С. Бєлкіна, П.Д. Біленчука, О.А. Кириченка, Н.І. Клименко, І.І. Котюка, І.Ф. Крилова, В.Г. Лукашевича, О.І. Ониська, М.В. Перебитюка, М.В. Салтевського, О.А. Сокиринської, В.В. Тіщенка, В.Ю. Шепітька та інших вчених. Праці цих та інших вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі криміналістики стали науково-теоретичним підґрунтям дипломної роботи.

Проте, опубліковані праці не вичерпують сучасних потреб науки і практичної діяльності правоохоронних органів, оскільки відбулися значні зміни у розвитку науки криміналістики, зокрема, з’явилися нові напрями розвитку криміналістичної техніки, які своєю появою значно розширюють її можливості у дослідженні та використанні слідів-відображень і вимагають серйозних теоретичних висновків і практичних рекомендацій.

Зазначені обставини обумовлюють актуальність розробки теми дипломної роботи на основі аналітичного огляду розвитку криміналістичного слідознавства, використання криміналістичних знань та даних природничих і технічних наук, формування поняття сліду як речового доказу в теорії доказів, а також інших основ криміналістичного вчення про сліди злочину, формування рекомендацій правоохоронним органам щодо використання криміналістичної інформації, що міститься у слідах злочину та має значення у кримінальній справі.

Мета й завдання дослідження. Мета дослідження полягає в комплексному дослідженні на основі сучасних теоретичних концепцій теоретичних основ криміналістичного вчення про сліди злочину.

Зазначена мета зумовила необхідність постановки і вирішення таких завдань:

1) дослідити історичні аспекти виникнення і розвитку криміналістичного вчення про сліди злочину;

2) визначити поняття та наукові основи сучасного слідознавства;

3) розкрити поняття слідів злочину;

4) охарактеризувати механізм утворення слідів злочину;

5) встановити значення слідів злочину у кримінально-процесуальному доказуванні;

6) визначити критерії класифікації слідів злочину;

7) охарактеризувати сліди людини (зокрема, сліди пальців рук, ніг, зубів і сліди біологічного походження: крови, слини, сперми та інших виділень людини);

8) дослідити сліди предметів та інших матеріальних об’єктів;

9) обґрунтувати рекомендації щодо практичного використання криміналістичної інформації, що міститься у слідах злочину та має значення у кримінальній справі.

Об’єктом дослідження теоретичні та практичні питання сутності і місця слідів у доказово-пізнавальному процесі кримінального судочинства та засоби і методи їх дослідження в минулому і на сучасному етапі розвитку криміналістики.

Предметом дослідження є закономірності утворення слідів і виникнення у зв’язку з цим доказової інформації та значення останньої для розслідування.

Методологічну основу дипломної роботи складає загальний діалектичний метод наукового пізнання дійсності, на основі якого визначалося місце слідів злочину серед інших доказів у кримінальному процесі, їх взаємозв’язок і взаємообумовленість, а також матеріально-правові та процесуальні аспекти проблеми.

Діалектичний метод як загальний метод наукового пізнання реально існуючих явищ склав підґрунтя комплексного використання інших методів. Зокрема, в межах діалектичного методу наукового пізнання дійсності використовувалися системно-структурний, порівняльно-правовий, історико-правовий, статистичний, логіко-юридичний, соціологічний та інші методи. Так, логіко-семантичний метод сприяв визначенню понятійного апарату, який застосовано у дослідженні. Історичний метод використовувався при з’ясуванні історичних витоків і теоретичних основ наукового дослідження слідів злочину. За допомогою діалектичного методу пізнавальної діяльності було проаналізовано можливі юридичні аспекти дослідження теоретичних основ слідів злочину в контексті розвитку теорії криміналістики. Серед спеціальних методів, використаних у дослідженні, домінує формально-юридичний метод, за допомогою якого описуються, класифікуються та систематизуються сліди злочину. Системно-функціональний метод дав можливість визначити структуру слідів злочину у теорії криміналістики та основні засади їх закріплення та дослідження. Порівняльно-правовий метод уможливив визначення напрямів удосконалення теоретичних основ вітчизняного вчення про сліди злочину з урахуванням досвіду низки зарубіжних країн.

При цьому всі методи дослідження використовувалися у взаємозв’язку та взаємозалежності, що в кінцевому рахунку забезпечило всебічність, повноту й об’єктивність одержаних результатів.

РОЗДІЛ І.

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ВЧЕННЯ ПРО СЛІДИ ЗЛОЧИНУ

1.1. Виникнення та розвиток вчення про окремі види слідів

Сліди при розкритті та