Будова шкіри на підошовній частині стопи виражається в наявності на ній зморшок, шрамів, мозолів, у напрямку потоків папілярних ліній. До індивідуальних ознак стопи відносять скривлення стопи за осьовою лінією, зрощення окремих пальців, відсутність окремих пальців, значний виступ окремих пальців, форма, розміри і розташування, деформації шкіри, особливості будови папілярних ліній.

Сліди ніг, на які одягнені панчохи або шкарпетки, відображають, поряд із загальними анатомічними ознаками стопи, також загальні (розмір, характер переплетення пряжі, наявність фабричних і ручних швів) та індивідуальні (фабричні дефекти ниток, форма, розміри і розташування, розривів або латок, особливості ручних швів) ознаки панчіх або шкарпеток.

Сліди взуття опосередковано відображають ознаки особи і містять велику кількість ідентифікаційних ознак, що виникли при виготовленні взуття та користуванні ним. Загальними ознаками взуття є: конструкція підошви (суцільна, з каблуком або без каблука, з окремими каблуком), форма підошви та її частин, їхня величина, спосіб кріплення підошви з верхом взуття (клейовий, цвяховий, шпильковий або шурупний), загальний ступінь зношеності взуття. Індивідуальними ознаками взуття, які виникають при його виготовленні, є: взаєморозташування окремих елементів кріплення в ряді (величина виступу окремих цвяхів або шпильок), пропуски стібків у машинному шві або їхня нерівномірність; форма, розміри і взаєморозташування заглиблень на гумових підошвах.

У процесі користування взуттям та у результаті його ремонту з’являються такі ознаки як потертості підошви, тріщини і деформації на окремих ділянках, особливості форми і розмірів латок, способи кріплення їх на підошві.

Сліди ніг звичайно виникають при ходьбі злочинця на місці події, його стрибках з висоти, при втечі з місця події. Вони бувають двох видів: об’ємні та поверхневі. Сліди ніг мають важливе доказове значення, оскільки відображають індивідуальні особливості взуття або ступні кожної людини, у тому числі й папілярні лінії ніг.

Сліди шкірного покриву – це частки шкіри людини, залишені нею під час злочинного посягання. Частини тіла, що частіше всього залишають сліди шкіри, – це вуха, ніс, чоло, губи, підборіддя, зворотні сторони долоні, пальців тощо [24, с.110]. На шкірі людини є зморшки, пори, основи волосяного покрову та інші індивідуальні особливості, що виникли в процесі життя, такі як прищі, шрами тощо. На всіх зовнішніх органах людського тіла є інші загальні особливості: довжина, рельєф, величина тощо. Загальні та індивідуальні особливості шкіри на окремих частинах тіла людини є її природними індивідуальними особливостями, за допомогою яких можна визначити, якими органами залишені виявлені сліди, якою людиною. Наприклад, за відбитками пор шкіри чола, зморшок, шрамів, складок та інших нашкірних утворень можна визначити, чолом якої конкретної людини залишені ці сліди. Сліди шкірного покриву також бувають двох видів: об’ємні та поверхневі.

Сліди зубів зазвичай з’являються в результаті укусів у процесі боротьби між злочинцем і потерпілим. Вони також залишаються на продуктах, фруктах, цукерках тощо у випадках прийому злочинцем їжі. Якщо укуси глибоко проникли у предмет, то їхні сліди мають ознаки поверхні зубів суб’єкта. При відкушуванні певної частини предмета він поділяється на дві частини, кожна з яких несе на собі сліди зубів. Сліди зубів мають важливе доказове значення, оскільки є індивідуально стійкими, несуть інформацію про особливості конкретної людини (розміри, відстань між зубами, рельєф або будова зубів, сліди руйнування зубів тощо) [68, с.105].

Розрізняють також сліди навичок людини, до яких належать навички письма, ходи, способу руху. Навичка – динамічна прикмета людини, вона характеризує людину як особистість, як біологічну систему [50, с.246]. Це внутрішня якість особи, її властивість діяти у певних ситуаціях так, а не інакше, вчиняти певні рухи певним способом тощо. Наприклад, сліди письма є слідами, створеними людиною у результаті написання якого-небудь тексту або набору цифр. Оскільки написання букв і цифр є результатом тривалих тренувань і звичок, то це дає можливість визначити особливості почерку кожної людини. Потрібно враховувати те, що процес написання, рахунку на папері може змінюватися залежно від виду використаного при цьому письмового приладдя, умов написання, швидкості письма, психічного стану автора тексту тощо. Незважаючи на це, письмові сліди завжди несуть у собі індивідуальні особливості їхнього автора, що сприяє ідентифікації почерку цієї людини. Вивчаючи сліди, можна визначити вік, стать, рівень культури, професію, психічний стан автора листа, час його написання тощо.

Слідами-речовинами, залишеними людиною, можуть бути кров, слина, волосся, сперма, а також виділення організму (кал, сеча, піт).

Сліди крові – це сліди, що мають у своєму складі кров. Сліди крові звичайно бувають у наступних проявах: калюжа або краплі крові, сліди розбризканої крові, потьоки крові та мазки крові. Сліди крові мають велике значення для ідентифікації особистості. За ними можна визначити кров людини або тварини, чоловічу або жіночу, з якого органа витекла кров, групу крові, формулу ДНК, що дає можливість визначити особу підозрюваного [63, с.137]. Крім цього, опираючись на вид, колір і стан (сухий, мокрий) слідів крові, можна визначити час появи слідів крові, скласти уявлення про спосіб вчинення злочин.

Виявлене на місці вчинення злочину волосся може бути залишене в ході боротьби, бути вирваним або випасти природним шляхом. У процесі вивчення поверхні волосся можна визначити чоловіче це волосся чи жіноче, на якій ділянці тіла воно росло, випало природним шляхом або було вирване або відрізане, яке воно – природного чи штучного кольору. Все це дає можливість визначити, якій людині воно належало.

Сліди сперми, слини, інших виділень організму (поту, калу, сечі тощо) також є слідами, здатними допомогти в ідентифікації людини. У