Крім розглянутих вище криміналістичних слідів є також сліди, що виникли від інших впливів немеханічного характеру: хімічні сліди, токсикологічні сліди, сліди несправності механізмів.

Варто зазначити, що сліди різних предметів (знарядь злому, інструментів, транспортних засобів тощо) свідчать про перебування цих предметів на конкретних ділянках місця події, але в жодному разі прямо не можуть вказувати на участь у даній події їх власника, на відміну від відображення частини людського тіла або відокремлених його часток чи матеріалізованих результатів функцій організму, які за певних умов можуть однозначно констатувати безпосередній фізичний зв’язок конкретної людини з даним місцем.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження історії розвитку криміналістичного вчення про сліди злочину, поняття, ознак, механізм утворення та значення слідів у кримінально-процесуальному доказуванні, характеристики критеріїв класифікації та окремих слідів злочину (слідів людини, предметів та інших матеріальних об’єктів) дозволило зробити та узагальнити наступні висновки:

1. В історії розвитку криміналістичного вчення про сліди злочину умовно можна виділити два основні періоди:

1) емпіричний, який в юридичній літературі пов’язується із застосуванням при розслідуванні злочинів побутових спостережень, а також умінь і навичок слідопитів-мисливців розпізнавати різні сліди, визначати їх походження та інші властивості;

2) науково-дослідний, започаткований у 30-х роках ХХ століття експериментальним і теоретичним вивченням процесів взаємодії різних матеріальних об’єктів, закономірностей їх контактного відображення, систематизацією ознак механізму слідоутворення та розробленими на цій основі прийомами і методами виявлення слідів-відображень на різних поверхнях, їх фіксації, дослідження та використання при розслідуванні злочинів.

2. Результатом наукових досліджень було розмежування поняття слідів у широкому та вузькому криміналістичному значенні і розробка основ трасології як предмета самостійного вчення про сліди-відображення контактної взаємодії матеріальних об’єктів та напрямки їх використання (ідентифікаційний і діагностичний) при провадженні в кримінальних справах.

У широкому розумінні під слідами необхідно розуміти різноманітні матеріальні наслідки, що виникли у зв’язку з підготовкою, вчиненням і прихованням злочину (зміни обстановки, що виникли у результаті злочинного діяння: поява нових предметів, зникнення тих, що були раніше, зміна місця розташування різноманітних предметів тощо), зміна вигляду, стану конкретних об’єктів у результаті зовнішнього впливу (зламані двері, порушена пломба тощо), залишки яких-небудь предметів чи речовин (плями речовин, сліди крові, часточки пилу тощо).

Під слідами у вузькому розумінні слова потрібно розуміють сліди-відображення, тобто такі залишкові явища, які являють собою матеріально фіксовані відображення на одному об’єкті зовнішньої будови іншого об’єкта (наприклад, сліди рук, взуття тощо).

3. Враховуючи змістовну нерівнозначність поняття «слід» у широкому та вузькому (трасологічному) розумінні і те, що в основі утворення слідів-відображень лежать закономірності механічної та контактної взаємодії об’єктів, чим вони відрізняються від усіх інших слідів, що охоплюються поняттям «сліди» у широкому розумінні, можна зробити висновок про те, що в криміналістичній техніці вчення про сліди злочину повинно складатися з двох розділів:

1) слідознавства як вчення про види слідів злочину у їх широкому розумінні та їх класифікації за походженням, характером слідоутворення, значенням у розслідуванні злочинів тощо;

2) трасології як самостійного вчення про сліди-відображення контактної взаємодії матеріальних об’єктів, їх ідентифікацію та діагностичне значення, методи і технічні засоби їх виявлення, фіксації, дослідження при провадженні в кримінальних справах.

4. Поняття «криміналістичні сліди» з точки зору їх змісту характеризується наступними ознаками:

1) слід – це відображення у матеріальній обстановці події злочину;

2) слід – це відображення, виражене у змінах матеріальної дійсності;

3) сліди є носіями інформації про зміни, які вносяться злочином в об’єктивну дійсність;

4) слід є сигнально-знаковим вираженням кримінально-правової та криміналістичної інформації, носієм якої він є;

5) слід як знак виступає не тільки у суворо визначеній формі;

6) сліди мають криміналістичну природу.

Наведені ознаки дозволяють дати наступне визначення досліджуваного поняття: криміналістичними слідами є матеріальні зміни, що з’являються в процесі вчинення злочину (кримінальної події) та містять об’єктивно відображені відомості про злочин, вивчаючи і використовуючи які слідчі органи можуть встановити істину у кримінальній справі.

5. Сліди – це результат впливу на матеріальні об’єкти при вчиненні злочину, зміни у них. Ці матеріальні зміни відображають процес взаємодії між матеріальними об’єктами за законами виникнення матеріальних слідів. Для того, щоб утворилися сліди, необхідною є взаємодія не менше двох матеріальних об’єктів. Взаємодії між матеріальними об’єктами, які викликають виникнення криміналістичних слідів, є досить різноманітними: фізичними, хімічними, фізико-хімічними, біофізичними тощо. На підставі узагальнення практики розслідування кримінальних справ виявлені в якості типових наступні основні види впливу:

1) вплив злочинця на обстановку. Будь-яке злочинне посягання вчинюється в умовах певної обстановки місця події. На місці вчинення злочинного діяння залишаються сліди присутності злочинця, наприклад, сліди рук, ніг, взуття, одягу, волосся, випорожнення, сліди запаху;

2) вплив злочинця на потерпілого (побої, сліди сутички тощо);

3) вплив злочинця на засоби вчинення злочину;

4) вплив засобів вчинення злочину на злочинця;

5) вплив потерпілого на злочинця;

6) вплив засобів вчинення злочину на потерпілого у випадку, коли злочинець використає засоби впливу на жертву;

7) вплив потерпілого на засоби вчинення злочину, коли потерпілий перешкоджає використанню злочинцем засобів посягання;

8) вплив обстановки на злочинця, потерпілого (наприклад, залишки пилу, масла, бензину на одязі та тілі).

6. Сліди можуть бути використані при вирішенні як оперативно-розшукових, так і ідентифікаційних завдань. Сліди, що виявляються на місці злочину, на злочинцю та на