Таку саму роль у пізнанні відіграють відбитки слідів при розслідуванні злочинів. Кожна подія злочину взаємопов’язана з діями осіб, що брали у ньому участь, із характером і властивостями речей, що служили предметами посягання, знаряддями злочину тощо. У ланцюзі цих взаємодій знаходяться також сліди, які залишаються на місці злочину, на злочинцю та на жертві злочину.

Криміналістикою доведено, що неможливо вчинити злочин, не залишивши при цьому тих або інших слідів. Процес їх виникнення може бути охарактеризований як необхідний, об’єктивний зв’язок всіх сторін, сил, тенденцій у даній галузі явищ. Звичайно, це не означає обов’язковості виникнення в кожному випадку певного виду слідів. Р.С. Бєлкін справедливо вказує, що «процес виникнення доказів, як і всякий процес відображення, є ситуаційним, тобто залежить від умов, в яких він протікає, від ситуації. Ситуаційність процесу виникнення доказів обумовлює те, що керуючі цим процесом закономірності виявляються (що взагалі властиво прояву об’єктивних закономірностей) як тенденція. Ступінь здійснення цієї тенденції залежить від конкретної обстановки» [7, с.379]. Насправді, якщо злочинець при скоєнні злочину не застосовував транспортні засоби, марно шукати їх сліди. Так само не можна знайти на місці злочину слідів пальців рук, якщо злочинець діяв у рукавичках.

Сліди – це результат впливу на матеріальні об’єкти при вчиненні злочину, зміни у них. Ці матеріальні зміни відображають процес взаємодії між матеріальними об’єктами за законами виникнення матеріальних слідів. Для того, щоб утворилися сліди, необхідною є взаємодія не менше двох матеріальних об’єктів. Матеріальними об’єктами можуть бути люди, тварини, предмети і речовини (наприклад, людина впливає на предмет, предмет впливає на людину, предмет впливає на інший предмет).

Взаємодії між матеріальними об’єктами, які викликають виникнення криміналістичних слідів, є досить різноманітними: вони можуть бути фізико-механічними, наприклад, позбавлення життя людини ножем, злам дверей ломом. При впливі силою на об’єкт або багато об’єктів можливе використання приладів, інструментів, які в криміналістиці називають засобами або знаряддями вчинення злочину [34, с.181].

Вплив на певний предмет може бути хімічним, наприклад, коли певну рідину змішують із бензином, що після деякого часу експлуатації може призвести до псування двигуна автомобіля. Вплив може бути біологічним, наприклад, у випадку зґвалтування залишаються сліди сперми у піхві потерпілої, на її одязі або постільній білизні.

На підставі узагальнення практики розслідування кримінальних справ виявлені в якості типових наступні основні види впливу:

1) вплив злочинця на обстановку. Будь-яке злочинне посягання вчинюється в умовах певної обстановки місця події. На місці вчинення злочинного діяння залишаються сліди присутності злочинця, наприклад, сліди рук, ніг, взуття, одягу, волосся, випорожнення, сліди запаху;

2) вплив злочинця на потерпілого (побої, сліди сутички тощо);

3) вплив злочинця на засоби вчинення злочину;

4) вплив засобів вчинення злочину на злочинця;

5) вплив потерпілого на злочинця;

6) вплив засобів вчинення злочину на потерпілого у випадку, коли злочинець використає засоби впливу на жертву;

7) вплив потерпілого на засоби вчинення злочину, коли потерпілий перешкоджає використанню злочинцем засобів посягання;

8) вплив обстановки на злочинця, потерпілого (наприклад, залишки пилу, масла, бензину на одязі та тілі).

Ці впливи можуть виявлятися в найрізноманітніших формах (фізичні, хімічні, фізико-хімічні, біофізичні та інші).

Коли якийсь матеріальний об’єкт впливає на інший, викликаючи зміни й створюючи слід на іншому об’єкті, то його називають слідоутворювачем. Об’єкт, що піддається впливу іншого об’єкта й зміні, називається носієм слідів [54, с.118]. Наприклад, оглядаючи місце виявлення трупа особи, що загинула в бійці, виявляють відбитки пальців і сліди крові на ручці ножа, використаного злочинцем як знаряддя вбивства. У такому випадку знайдений ніж на місці події – носій слідів, пальці руки злочинця – слідоутворювачі. Проте, стосовно рани жертви ніж стає слідоутворювачем ушкоджень на тілі позбавленої життя людини.

Чимало випадків, коли у результаті взаємодії об’єктів криміналістичної значимості виникають взаємозалежні криміналістичні сліди. Тоді слідоутворювач одночасно є також носієм слідів і навпаки. Наприклад, у випадку зіткнення двох автомобілів залишаються сліди взаємодії на обох транспортних засобах; при вбивстві людини ножем на останньому залишається кров жертви.

Взаємодія двох матеріальних об’єктів, які є криміналістично значимими, відбувається у процесі вчинення злочину та безпосередньо або опосередковано пов’язана з людиною. Людина при цьому відіграє провідну роль, породжуючи вплив або керуючи ним з метою вчинення злочину і, таким чином, криміналістичні сліди завжди є слідами певної людини, безпосередньо або опосередковано пов’язаними з нею. Тому за криміналістичними слідами можна точно ідентифікувати конкретну людину, яка залишила сліди.

Наприклад, слідами крові, волосся, сперми, слини, голосу, запаху можна ідентифікувати конкретну людину, а за слідами взуття, знаряддя вбивства або інших видів криміналістичних слідів можна ідентифікувати взуття, одяг, знаряддя або інші предмети і за допомогою цього визначити їхнє відношення до певної людини.

У випадку ненавмисних подій сліди можуть відображати причини виникнення події – звідси можна встановити ступінь зв’язку людини з подіями такого роду.

Всі матеріальні впливи відбуваються у певному просторі та протягом певного періоду часу, тому вони, у свою чергу, піддаються впливу цих факторів, а також багатьох інших факторів, що впливають на процес виникнення (формування) слідів.

Ці фактори містять у собі:

1) структуру, властивості, ознаки, характеристики слідоутворювача та носія слідів;

2) силу впливу (інтенсивність, напрямок);

3) обстановку впливу, наприклад, якщо сутичка між злочинцем і потерпілим відбувалася під дощем, то залишені на місці події сліди будуть відрізнятися від слідів, що залишаються при інших погодних умовах. Або коли ножем наноситься удар потерпілому, то при цьому