Кримінологічні особливості осіб, причетних до наркобізнесу

Протягом останніх років в Україні спостерігається стійка тенденція до подальшого загострення проблем, пов’язаних з незаконним обігом (культивування наркотиковмісних рослин, розробка, виробництво, відпуск, виготовлення, зберігання, розподіл, торгівля, використання, переміщення на території України та за її межами) наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що створює безпосередню загрозу генофонду нації, забезпеченню правопорядку, національній безпеці країни.

Кількість злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, за останні десять років збільшилася в чотири рази і в 2001 році становила близько 50 тис.

Геополітичне положення України також всіляко сприяє використанню її території для транзиту наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Для досягнення своїх злочинних цілей кримінальні угруповання формують розгалужену мережу розповсюдження наркотичних засобів та психотропних речовин, активно розширюють зв’язки за кордоном з аналогічними кримінальними угрупованнями. Тільки за останні п’ять років ліквідовано близько 150 міжнародних каналів контрабандного надходження наркотичних засобів і психотропних речовин на територію України.

Існує також реальна загроза використання потенціалу хіміко-фармацевтичної та хімічної промисловості країни для незаконного виготовлення наркотичних засобів та психотропних речовин, переходу наркотичних (психотропних) лікарських засобів та прекурсорів у незаконний обіг.

За останні два роки кількість осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби і психотропні речовини, у країні подвоїлась і у 2001 році складала понад 100 тис. осіб. Це переважно молодь віком до 25 років, тобто найбільш працездатна частина населення. Кожний третій наркоман – жінка. До того ж наркоманія помітно “молодішає”. Якщо два-три роки тому вперше вживали отруту в 16–17 років, то вже сьогодні – в 13–15, а іноді – й у 10. За опитуванням, проведеним у школах, кожний десятий підліток не зі слів знає що таке оп’яніння, кожний п’ятий пробував наркотики. Проте пошук і апробація нових методів профілактики наркоманії серед молоді, антинаркотичної пропаганди, лікування і реабілітації хворих на наркоманію є не завжди адекватними ситуації, що склалася.

За таких умов боротьба з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та протидія їх зловживанню є важливою складовою частиною діяльності держави і потребує координації зусиль центральних та місцевих органів виконавчої влади, громадських об’єднань, зацікавлених підприємств, установ та організацій, налагодження тісного співробітництва з відповідними державними органами і громадськими об’єднаннями зарубіжних країн, міжнародними організаціями, визначення основних напрямів державної політики у цій сфері.

Економічна криза, розпад традиційно встановлених зв’язків в республіках колишнього СРСР призвели до соціальної напруженості, розширення криміналізації суспільства. Як зазначалося, різко загострилася і проблема незаконного поширення та вживання наркотиків, так як:

наркобізнес стає об’єктом діяльності організованих злочинних груп;

здійснюється швидка інтернаціоналізація організованої злочинності;

встановлюються контакти зі злочинними структурами не тільки на Сході, але й на Заході;

з’являються спільні з іноземним капіталом транспортні компанії з перевезення вантажів, що є потенційною умовою для транспортування наркотичних засобів;

зростає кількість злочинів, пов’язаних з наркотиками;

незадовільно вирішується проблема сировинної бази наркотиків у державах СНД та інших країнах.

Дослідження показують, що центр наркобізнесу переміщується із Західної до Східної півкулі, в Європу, втягуючи й Україну. Наркобізнес хоча і ризикований, але дуже привабливий і стрімкий спосіб примноження капіталу.

Тому наркоділки, міжнародна наркомафія, враховуючи процес демократизації переміщення громадян через державні кордони, успішно використовують цей фактор для контрабанди наркотичних засобів.

У зв’язку з цим і територія України використовується як транзитна для перевезення наркотиків так званим “афганським” і “балканським” шляхами, про що свідчать перевезення через її кордони героїну і кокаїну громадянами В’єтнаму, Ірану, Пакистану тощо, затриманими в Німеччині, Данії, Голландії.

Внаслідок цього спостерігається зростання кількості злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів і в Україні.

Так, у 1990 році було зареєстровано 7236 таких злочинів, у 1991 р. – 11 351, у 1992 р. – 14 678, у 1993 р. – понад 25 тис, в 1994 р. – понад 27 тис., у 1995 р. – понад 38 тис., у 1996 р. – 38 258, у 1997 р. – 38 348, у 1998 р. – 40 045, у 1999 р. – 42 823, у 2000 р. – 45 748, у 2001 р. – близько 50 тис. У поточному році ситуація в цьому напрямі теж є невтішною і викликає стурбованість.

Як свідчить аналіз, спостерігається стійка тенденція росту злочинів, пов’язаних з незаконним виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням, пересиланням наркотичних засобів з метою збуту. Так, якщо у 1997 році цей показник становив 34 672 тис., то вже за 6 місяців 2002 року – 29 337 тис., з яких 8167 (27,8 %), або майже кожен третій злочин за їх виробництво та виготовлення. Особливо тривожна ситуація на сьогодні складається у Дніпропетровській – 4036, Донецькій – 2453, Одеській – 2090, Луганській – 2061, Харківській – 1867, Полтавській областях – 1296.

Заслуговує на увагу значне зростання злочинів, пов’язаних з утриманням та організацією притонів для вживання наркотичних засобів, кількість яких з 93 у 1995 р. зросла до 1164 – у 2000 р. А за 6 місяців 2002 року таких злочинів вже скоєно 965. Відповідно зростає і кількість злочинів, вчинених наркоманами та у стані наркотичного збудження.

У зв’язку з цим особливо негативною рисою незаконного обігу наркотиків є те, що його якісну характеристику суттєво визначає зростаючий професіоналізм і організованість, консолідація злочинних угруповань у сфері нелегального обігу наркотичних засобів з виділенням виконавчих, посередницьких, керівних ланок, розподіл сфер