Небезпека розповсюдження наркотиків, розвиток групового наркобізнесу, його інтернаціоналізація, зростання розповсюдження наркотичних засобів контрабандним шляхом зобов’язує об’єднати міжнародні зусилля по боротьбі з їх незаконним обігом, підписати відповідні угоди між правоохоронними органами держав СНД та ін., вдосконалювати законодавство та методи боротьби з цим вкрай негативним явищем, а також мати чітке уявлення про осіб, причетних до наркобізнесу.

Це викликане ще й тим, що наркобізнес стає одним з найприбутковіших злочинних промислів, минули часи, коли він “господарював” лише у кримінальному середовищі; сьогодні наркобізнес упевнено переміщується до комерційних структур, нічних розважальних клубів, навчальних закладів всіх рівнів та їх гуртожитки, хіміко-фармацевтичне виробництво. Виготовлення і торгівля наркотиками перетворилися з примітивного ремесла на складну комерційну індустрію, що стає невід’ємною частиною кримінальної економіки.

Сьогодні незаконний обіг наркотиків включає цілу економічну систему, що охоплює виробництво, маркетинг, транспортування, розподіл та їх реалізацію. Сучасні торговці наркотиками настільки багаті, могутні і впливові, що створюють реальну загрозу для безпеки суспільства. Деякі організації, що беруть участь у незаконному обігу наркотиків, мають свої підпільні лабораторії з виготовлення наркотиків, залучають для цих цілей сучасні транспортні засоби, організовують власні охоронні формування.

І це невипадково, оскільки ціни на наркотики є дуже високими, хоча за цими прибутками криються сотні понівечених і приречених на загибель людей, розбиті сім’ї, залишені без опіки діти-сироти, щоденні сльози батьків і матерів та інші біди і негаразди, викликані цим злом. Найтривожніше те, що кількість наркоманів щороку різко збільшується, і, як правило, це молоді люди.

За наслідками останніх досліджень, у всьому світі понад 50 млн людей вживають наркотики, чим свідомо віддають своє життя у пастку загибелі.

Не обминуло це лихо і нашу державу, яка за кількістю інфікованих наркоманів посіла перше місце серед країн СНД та Балтії.

За офіційними даними, в 2001 році в Україні зареєстровано понад 90 тис. споживачів наркотиків. Рівень розповсюдженості наркоманії на 100 тис. жителів становить майже 200 осіб. Особливе занепокоєння викликає ситуація в підлітковому і молодіжному середовищі. Майже 85 % споживачів наркотиків – це молодь до 30 років, серед яких близько 4 тис. – неповнолітні. Але це тільки офіційна статистика, тобто та кількість наркоманів, які були в певний час виявлені та поставлені на облік в ОВС та інших підрозділах. Занепокоєність медичних закладів та ОВС викликає інша група осіб, які за певних обставин не потрапили до офіційної статистики, і тим самим залишаються поза обліком. Дії таких осіб носять латентний характер, і це не дає змоги вчасно проводити з ними відповідну профілактичну роботу.

Прогноз ситуації з поширенням наркотиків в Україні несприятливий. За оцінками експертів, як у минулому так і в поточному роках, розповсюдження наркотичних засобів на території країни та сусідніх держав не зменшиться. Більше того, скрутне матеріальне становище може не тільки активізувати діяльність ділків наркобізнесу, а ширше сприяти втягненню в торгівлю наркотиками малозабезпечених верств населення і, в першу чергу, студентів і непрацюючої молоді.

Тому кримінологічна характеристика осіб, причетних до наркобізнесу, неможлива без врахування їх особистості і, зокрема, соціально-психологічних властивостей, професії, спеціальних знань, статі, віку, злочинного досвіду і т.ін. Вона містить спектр властивостей і ознак, притаманних конкретній особі, відповідних зв’язків, стосунків, морального і духовного світу, які розглядаються у їх сукупності, взаємодії з соціальними та індивідуальними умовами життя, котрі спонукали особу до вчинення злочину в сфері незаконного обігу наркотичних засобів.

Комплекс ознак, які характеризують особу, може бути різноманітним. Вони можуть мати кримінально-правове значення і впливати на кваліфікацію (наприклад, службовий стан особи), кримінально-процесуальне значення (вік, стан здоров’я) чи кримінологічне значення (наявність судимості), допомагати встановленню ознак складу злочину (освіта, досвід роботи).

Вивчення особи, причетної до наркобізнесу, як складової кримінологічної характеристики, передбачає розгляд не лише його типології, а й висвітлення більш широкого спектру питань, що не відносяться до типологічних, а розкривають соціально-психологічні риси. Від рівня наукового пізнання зазначеної особи значно залежатимуть результати боротьби зі злочинами у цій сфері.

При дослідженні психологічних особливостей таких осіб можуть бути виділені три окремі напрями.

Перший – це вивчення особливостей окремих ознак поведінки під час вчинення злочину. Такі дані можуть мати значення для своєчасного виявлення і припинення злочину.

Другий – здобуття і дослідження інформації про невстановлених осіб, причетних до наркобізнесу. Цей напрям має значення при контрабанді наркотиків, коли їх власника не встановлено.

Третій – здобуття і дослідження інформації про встановлених осіб (затриманого, підозрюваного чи встановленого обвинуваченого) з метою отримання необхідної криміналістичної оцінки особи суб’єкта для вирішення окремих завдань, у тому числі й вибору тактики проведення окремих слідчих дій, встановлення необхідного психологічного контакту з підозрюваним (обвинуваченим), прогнозування можливої поведінки злочинця, планування окремих слідчих дій чи розслідування по справі в цілому.

Дослідження свідчать, що особи, причетні до наркобізнесу, як правило, постійно удосконалюють свої злочинні навички, та вдаються до різноманітних хитрощів, особливо під час переміщення наркотичних засобів через кордон, що складає окремий склад злочину – контрабанду. Характер злочинних дій особи вказує на їх суспільну небезпеку. Про ступінь суспільної небезпеки таких осіб свідчать результати вивчення сукупності ознак об’єктивної і суб’єктивної сторін, які виявляються під час виявлення злочину і в ході розслідування кримінальної справи. Важливим є і те, що злочинні посягання обумовлені не тільки прагненням отримати конкретну матеріальну вигоду, а