Важливе значення при дослідженні кримінологічної характеристики особи, причетної до наркобізнесу, має її соціально-демографічна характеристика, яка складається із таких даних, як стать, вік, освіта, рід занять. Дослідження показують, що останніми роками спостерігається збільшення осіб жіночої статі, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків, а також тих, хто має вищу освіту. Це пояснюється тим, що рівень безробіття в Україні останнім часом збільшився і, зокрема, серед молоді з вищою освітою, що спонукає її до пошуку будь-яких шляхів отримання коштів для прожиття.

Спостерігаються кардинальні зміни у складі організованих злочинних груп, які займаються наркобізнесом. Серед них з’явилися, як зазначалось, особи з вищою освітою, колишні та працюючі працівники правоохоронних структур, митники. Внаслідок цього посилилася тенденція до інтеграції з представниками злочинних угруповань суміжних держав. Відбувається витіснення примітивного злочинця інтелектуальним і підприємливим, з більш вишуканими способами та формами протиправної діяльності. Наявні факти, коли з метою блокування дій правоохоронних органів і запобігання можливому викриттю причетні до наркобізнесу особи використовують усталені чи надбані зв’язки з керівниками органів місцевого самоврядування, митниками, прикордонниками, правоохоронцями, а до складу злочинних угруповань нерідко входять колишні працівники названих органів, яким стає корисним власний досвід і службові зв’язки.

Про зростання “кваліфікації” осіб, причетних до наркобізнесу, свідчить запровадження правила попередньої грунтовної перевірки майбутніх маршрутів перевезення наркотичних засобів та їх часта зміна, прагнення заздалегідь виявляти можливе візуальне спостереження з боку правоохоронних органів, відпрацювання надійних “легенд” у разі затримання, спроби влаштування до митних та прикордонних відомств осіб з криміногенного середовища.

Стосовно перевізників наркотиків, то необхідно відмітити, що більшість наркокур’єрів, як і раніше, складають безробітні. Крім того, у перевезенні наркотиків беруть участь водії, пенсіонери, домогосподарки, робітники, підприємці, особи, які навчаються, члени релігійних сект. Досить активну участь у цьому бізнесі відіграють військовослужбовці.

За структурою вітчизняна наркомафія складається з трьох частин, що представляють собою класичну піраміду.

До першої складової входять роздрібні торговці, загальна чисельність яких становить кілька тисяч осіб.

До другої частини – середні оптовики і перевізники з “групами охорони” товару під час транспортування і торговці на місцях.

Третя частина – верхній ешелон, що сам, як правило, не має ніякої безпосередньої справи з наркотиками. Його завдання – планування операцій, їх проведення, “відмивання” отриманих коштів та їх розподіл. Особливість її структури в тому, що через зрозумілі причини вона не може бути лише “українською мафією” в етнічному сенсі цього поняття.

Асоціації наркоділків різноманітних національностей, що мають свої особливості та методи, у деяких випадках переростають на кримінальні багатонаціональні угруповання, що діють у різних регіонах України і за своїм складом змушені співпрацювати з тими структурами, що діяли на території колишнього СРСР і, зокрема, Росії, Казахстану, Грузії, Азербайджану. Саме останні є в ряді регіонів головною діючою силою на ринку наркотичних засобів. Ситуація ускладнюється ще й тим, що громадяни цих країн, придбавши в Україні житло і пройшовши всі процедури отримання громадянства, стають громадянами України і надовго осідають в країні, хоча більшість з них продовжує займатися незаконним обігом наркотиків.

Із урахуванням викладеного до характерних кримінологічних ознак організованих злочинних угруповань, що займаються наркобізнесом, відносять:

високий ступінь організованості, який включає наявність керівного ядра (лідера), диференціацію функцій виконавців усередині угруповання;

жорстку дисципліну, дотримання конспірації, безперечне підпорядкування чітко регламентованим правилам ієрархічних стосунків усередині групи;

наявність прагнення мати зв’язки з корумпованими представниками адміністрації, правоохоронних органів, держпідприємствами і комерційними структурами, які використовуються для прикриття злочинної діяльності, “відмивання” (легалізації) отриманих прибутків;

тісний зв’язок керівників груп з кримінальним середовищем. Така консолідація вигідна тому, що особи з кримінального середовища виконують функції забезпечення діяльності групи (захист від рекету, розправа з конкурентами і членами групи, які намагаються припинити злочинну діяльність і т.п.), а ділки наркобізнесу відраховують їм певний відсоток прибутку від незаконних операцій з наркотиками;

використання коштів та засобів, одержуваних за збут наркотиків, для організації протидії роботі правоохоронних органів (підкуп, шантаж, дезинформація, здійснення розвідувальних заходів, а також контрзаходів, які перешкоджають проникненню в угруповання негласних співробітників);

ретельне планування злочинів і підготовка до їх вчинення;

залучення до злочинних угруповань представників нетрадиційних для злочинного середовища прошарків суспільства – вчених, інженерів, лікарів, викладачів і т.п.

Організовані злочинні угруповання, які вчиняють злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, мають власних фінансистів, банкірів, юристів, експертів-логіків, фахівців з оптової і роздрібної торгівлі. Інші члени угруповання виконують спеціалізовані функції. Це вербувальники, фінансові радники, фахівці з контрактів, покупці, збувальники, перевізники, а також розкрадачі.

Як уже зазначалося, високий ступінь організованості, жорстка дисципліна і конспірація осіб, причетних до наркобізнесу, включає диференціацію функцій виконавців усередині угруповання.

Так, організатори злочинних угруповань – особи, які організують і керують діяльністю груп з придбання, виготовлення і поширення наркотиків на чорному ринку. Ними, як правило, стають злочинні авторитети, раніше судимі особи і, зокрема, за злочини, пов’язані з наркотиками, які добре орієнтуються у сфері обігу наркотичних засобів. Останнім часом злочинні угруповання