Також при проведенні дослідження були застосовані закони діалектики, філософські закони й категорії пізнання соціальних явищ і процесів. На цьому методологічному підґрунті у дипломній роботі застосовуються окремі наукові методи пізнання. Порівняльний метод дозволив провести порівняння кримінологічної (профілактичної) політики, яка реалізовувалась у різні періоди історії нашої країни з метою визначення основних тенденцій, що були їй притаманні. Формально-логічний метод використовувався при дослідженні правової природи кримінологічної (профілактичної) політики. Логіко-нормативний метод використано при підготовці проектів змін та доповнень до чинного законодавства. За допомогою системно-структурного методу досліджено місце кримінологічної (профілактичної) політики у загальній політиці у сфері боротьби зі злочинністю.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дипломна робота є дослідженням проблем кримінологічної (профілактичної) політики України на загальнодержавному і регіональному рівнях в сучасних умовах. її теоретичну цінність утворюють наступні положення та висновки:

- сформульовано поняття та значення кримінологічної (профілактичної) політики в сучасних умовах, визначено її систему та коло суб'єктів, а також її завдання, джерела та принципи;

- здійснено аналіз взаємозв'язку кримінологічної (профілактично) політики з іншими складовими елементами політики у сфері

боротьби зі злочинністю;

- проаналізовано стан виконання регіональних Комплексних програм з боротьби і профілактики правопорушень;

- визначено організаційно-правові засади діяльності суб'єктів кримінологічної (профілактичної) політики;

- вироблено рекомендації, спрямовані на удосконалення правового регулювання профілактичної діяльності, зокрема, пропозиції до проекту закону "Про профілактику правопорушень".

У процесі виконання роботи використано результати науково-дослідних розробок і публікацій. Емпіричну базу дослідження склали статистичні матеріали Управлінь статистики міст Харкова, Полтави, Кіровограда. Обсяг вивчених та узагальнених теоретичних і практичних матеріалів дозволяє зробити висновок про вірогідність і наукову обгрунтованість результатів виконаногї роботи.

Практичне значення роботи визначається за чотирма напрямками:

- науково-дослідна діяльність – положення дипломної роботи можуть бути використані для подальшого наукового дослідження основоположних засад кримінологічної (профілактичної) політики в Україні.

- навчальний процес – опрацьований матеріал може використовуватися в процесі викладу предмету "Кримінологія", а також спецкурсів з профілактики злочинності;

- правотворча діяльність – рекомендації, спрямовані на удосконалення правового регулювання профілактичної діяльності можуть бути використані при прийнятті закону України "Про профілактику правопорушень".

Аналіз значного обсягу теоретичного і практичного матеріалу, який стосується обраної тематики, дозволив багато в чому по-новому підійти до дослідження і проаналізувати чимало проблем, що мають важливе практичне значення, але залишалися поза увагою науковців.

Структура та обсяг дипломної роботи визначається послідовністю реалізації задач та предмету дослідження. Вона складається зі вступу, двох розділів, п'яти підрозділів, висновків, використаних джерел (68 найменування) та додатків. Загальний обсяг дипломної роботи 90 сторінок та додатки.

РОЗДІЛ 1

Кримінологічна (профілактична) політика, як елемент політики України по боротьбі зі злочинністю

З інтенсифікацією розвитку суспільства злочинність стає все більше глобальним і всеохоплюючим явищем, яке дедалі сильніше "конкурує" з легальним бізнесом, переплітається з ним, набуває реальної влади. Сьогодні її можна назвати, за висловом Президента України Л. Кучми, "п'ятою владою". Починаючи з 70-х років у СРСР, а, отже, і в Україні, спостерігається зниження рівня державної регуляції економічних процесів внаслідок чого почала бурхливо зростати економічна і службова злочинність.

"Успіхи" тіньової економіки вже з самого початку привернули увагу професійних злочинців. До речі останні існували в СРСР завжди. Досить сказати, що з 1953 по 1991 р. в місцях позбавлення волі в СРСР перебувало більш 30 млн осіб, багато з яких і неодноразово.

Різке зростання злочинності в Україні на початку 90-х років було зумовлене протиріччями між перехідного періоду від адміністративно-командної системи господарювання до ринкової економіки. Багато діячів колишньої партноменклатури використовували цю ситуацію у корисливих цілях, накопичуючи злочинним шляхом „первинний калітал" і дискредитуючи ідею цивілізованого ринку масовим зубожінням народу. Лобіювалися і приймались законодавчі акти, які фактично давали простір кримінальному бізнесу, дикій приватизації, втечі капіталу за кордон. Одночасно виникло засилля іноземних товарів широкого вжитку, які витіснили вітчизняного товаровиробника.

Надзвичайно сильним ударом по добробуту громадян стало знецінення їхніх грошових заощаджень в Ощадбанку СРСР. У різні форми кримінальної діяльності потягнулась частина людей, які за нормальних умов цього б не зробили. Цьому значною мірою сприяли безробіття, різке падіння життєвого рівня, наркотизація і алкоголізація населення. Особливо небезпечні процеси відбувалися у молодіжному середовищі, яке найбільше вражене безробіттям. Багато молодих людей поповнило криміналітет, створюючи базу організованих злочинних угрупувань. Такі глобальні процеси руйнівного характеру призвели до кризи в політичній, економічній, соціальній та ідеологічній підсистемах.

Економічна сфера. Цивілізовані ринкові відносини мають базуватися на рівній конкуренції всіх їх суб'єктів, а держава повинна сприяти такій конкуренції, створюючи відповідні умови. Нажаль це неможливо, оскільки Україна визнана корумпованою країною з оцінкою у 2,6 бала за 10-бальною шкалою. Такий висновок зробила спеціалізована міжнародна організація „Трансперенсі Інтернешнл". Такому стану речей сприяли надзвичайно велике втручання держави в економіку, несправедлива система оподаткування, величезні витрати на утримання органів державної влади, недосконале законодавство. Все це призвело до масового ухилення від сплати податків, формування тіньового сектору економіки (до 60 %), вкрай низького рівня забезпечення тих, хто працює в бюджетній сфері. Звідси корумпованість чиновницького апарату. Корупційна діяльність, у свою чергу, "бумерангом" впливає на погіршення економічного становища в Україні. "Трансперенсі інтернейшнл" вважає корупцію основним чинником