Значно зросла кількість таких злочинів, як завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності (+ 89,5%); перевезення, виготовлення або роз-повсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості (+66,7%); ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів (+ 49,7%) [43. с.5].

Вбачалися наявність латентності умисних вбивств. Про це свідчать дані щодо значної кількості осіб, які безвісно зникли. У 1996 р. у розшуку перебувало 32,1 тис. осіб, зниклих безвісно, у 1997 р. – 34,7 тис, у 1998 р. – 37,5 тис, у 1999 р. – 35,5 тис, у 2000 р. – 29,2 тис.[31, с.84].

Однією з найбільш серйозних проблем розвитку криміногенної ситуації в Україні є постійне зростання кількості злочинів, пов'язаних з виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням, пересилкою або збутом наркотичних речовин [49, с.137]. Небезпекою для України є втягування її у сферу діяльності транснаціональних наркосиндикатів, які розглядають і реально використовують територію нашої держави, для переміщення наркотичних речовин у Західну Європу, а також як ринок збуту наркотиків.

Про серйозність цієї проблеми свідчать такі дані. Якщо у 1998 р. зареєстровано 43,4 тис. злочинів, пов'язаних із наркотиками, то у 2000 р. – 47,8 тис. [31, с.85]. Характерним є те, що, крім кількісного зростання злочинів, пов'язаних з наркотиками, спостерігаються й якісні зміни у цьому виді злочинної діяльності, яка все більше набуває ознак кримінального бізнесу – незаконної підприємницької діяльності у сфері вирощування наркотикомістких рослин, виробництва, переробки, придбання, зберігання, перевезення, торгівлі та інших форм використання наркотичних засобів та психотропних речовин. Основними тенденціями її розвитку є подальша консолідація злочинного наркосередовища, посилення організованості і професійності, виникнення організованих злочинних угруповань. Прибутки, отримані від такої злочинної діяльності, вкладаються наркоділками у "тіньові" та легальні структури, використовуються для відтворення та розширення наркобізнесу. Наркоділки з України об'єднуються з організованими злочинними угрупованнями Балтії, Росії, Польщі, Туреччини, поширюють спроби використати потужний промисловий та інтелектуальний потенціал України для незаконного виробництва прекурсорів і підконтрольних хімічних речовин, які є компонентами наркотичних і психотропних засобів [26, с 100].

Загальна ситуація у сфері незаконного обігу наркотичних речовин зберігає стійку тенденцію до ускладнення. Все більшого розмаху набуває розповсюдження і транзит важких наркотиків за участю міжрегіональних і міжнародних організованих злочинних угруповань. З цього питання в Комплексній Програмі передбачалися заходи, які полягали у підвищенні контролю за експортом та імпортом товарів на території України, відповідальність за проведення таких заходів покладалася на митні органи, які у свою чергу були підзвітні Міністерству Внутрішніх Справ. Якщо проаналізувати статистичні дані про кількість злочинів пов’язаних з наркотиками, то можна дійти висновку, що вжиті заходи не принесли очікуваного результату, оскільки сьогодні Україна посідає одне з перших місць в СНД з вживання наркотиків. Тільки за офіційними даними кількість осіб – немедичних споживачів наркотиків – за 5 останніх років збільшилася удвічі і становить понад 123 тис. [31, с.85].

Як недолік в Комплексній Програмі можна вказати те, що в ній не були взяті до уваги такі проблемні питання, як нелегальна міграція. Яка в свою чергу є одним із чинників зростання злочинності, збільшенню випадків небезпечних захворювань, розширенню підпільного (неконтрольованого) ринку праці тощо. Кількість нелегальних мігрантів на території країни практично не піддається обліку, однак, за приблизними оцінками фахівців, станом на 2000 рік в Україні налічується понад 100 тис. осіб цієї категорії.

Щорічно працівниками органів внутрішніх справ встановлювалося і притягалося до адміністративної відповідальності понад 80 тис. осіб –порушників законодавства про правовий статус іноземців. Затримувалося у середньому 25 тис. нелегальних мігрантів [40, с.79].

Транзитний маршрут нелегалів через територію України до країн Західної Європи перебуває в руках організованих злочинних угруповань, які від такого виду "бізнесу" отримують значні прибутки. 20 – 30% іноземців, які в'їжджають в Україну з метою навчання, не прибувають до навчальних закладів або залишають їх протягом нетривалого часу та у подальшому переходять на нелегальне становище.

Збільшення кількості нелегалів призводить до зростання кількості організованих злочинних формувань за національною ознакою, які на початковому етапі спеціалізуються на контрабанді та здирництві, а в подальшому переходять до вчинення інших тяжких злочинів. Така тенденція може призвести до виникнення міжнаціональних конфліктів, порушення миру та спокою в суспільстві.

Наступним етап боротьби зі злочинністю полягав у прийнятті Комплексної Програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки, яка була затверджена Указом Президента України від 25.12.2000 № 1376.

Ця Комплексна програма була затверджена з метою припинити зрощування кримінальних структур з органами державної влади, а також подальшого поширення і консолідації організованої злочинності, оскільки в державі в даний період спостерігалася тенденція „співпраці" організованих груп та державних органів про що свідчить збільшення на 11,3 % (порівняно з попередніми роками) кількості злочинів корупційного спрямування, вчинених працівниками державних органів. Також були вжиті заходи щодо зменшення такого фактору, як безробіття, який є одним з основних чинників злочинності. Відповідно з цією метою були передбачені заходи щодо забезпечення молодих спеціалістів, а також осіб, які стоять на обліку в центрах зайнятості населення. З метою недопущення втягнення у злочинну діяльність нових соціальних груп, а особливо неповнолітніх, в програмі були передбачені такі заходи, як проведення семінарів та конференцій серед даної категорії населення.

Для встановлення реального стану злочинності програмою передбачалися комплексні перевірки обліку зареєстрованих злочинів, а також злочинів, які з тих чи інших причин не були відповідним чинном зареєстровані. Здійснення таких