Разом з тим, результати проведеного аналізу виконання Комплексної програми свідчать про те, що фактично вжиті заходи виявилися не достатньо ефективними. Оскільки всіх поставлених програмою завдань досягнути не вдалося, однак покращити криміногенну ситуацію в державі все таки вдалося, про що свідчать дані Держкомстату України, що характеризують рівень злочинності за період виконання Комплексної програми, наведено в таблиці 2.1.

Тобто, з 2001 по 2005 роки рівень злочинності у абсолютних цифрах зменшився з 519,2 тис. злочинів до 495,1 тис. злочинів або на 4,6 відсотка. Однак слід зазначити, що особлива гостра криміногенна ситуація була відмічена у 2003 році, оскільки кількість зареєстрованих злочинів за підсумками цього року різко зросла до 571 тис. злочинів, тобто досягла рівня 2000 року, хоча наступні 2004 і 2005 роки відзначаються зиженням показників злочинності на 6,9% [31, с.86].

Таблиця 2.1

Кількість зареєстрованих злочинів, виявлених осіб, що підозрювалися у скоєнні злочинів, засуджених осіб в Україні у 2001-2005 роках

РІК | Кількість зареєстрованих злочинів, тис. | Кількість підозрюваних осіб, тис. | Кількість засуджених осіб, тис.

2001 | 519,2 | 293,6 | 202,6

2002 | 464,6 | 277,4 | 194,2

2003 | 571 | 267,8 | 201,1

2004 | 532 | 267,5 | 204,8

2005 | 495,1 | 241,7 | 176,9

Всього | 2581,9 | 1348 | 979,6

Отже, показники стану злочинності, у тому числі один з основних -кількість зареєстрованих злочинів - були у значній мірі залежними від суб'єктивних факторів: повноти реєстрації злочинів, прокурорських перевірок щодо виявлення необлікованих злочинів та змін у керівництві правоохоронних органів.

Порівняння наведених показників з даними держстатистики та чинниками, що також впливали на їх рівень, свідчить, що вони змінювалися в залежності від:

- зменшення кількості населення кримінально-відповідального віку (з 14 років) з 40839,4 тис. осіб у 2001 році до 40310,7 тис. осіб у 2005 році, тобто, на 528,7 тис. осіб або 1,3 відсотка;

- зростання рівня зайнятості населення у всіх сферах економічної діяльності з 19971,5 тис. осіб у 2001 році до 20475,4 тис. осіб у 2005 році [40, с.80];

- поступового зниження кількості виявлених органами прокуратури і поставлених на облік злочинів, раніше офіційно не зареєстрованих, з 22,3 тис. злочинів у 2001 році (4,3 відс. від загальної кількості злочинів) до 16,2 тис. злочинів у 2005 році (3,3 відс);

- кадрових змін у керівництві МВС.

Цей висновок підтверджується основними індексами, що застосовуються у кримінально-правовій статистиці і розраховані Рахунковою палатою, а саме:

- злочинної активності населення (співвідношення числа осіб, які вчинили злочини, до чисельності населення), які протягом 2001-2005 років становили: 0,006; 0,006; 0,006; 0,006 та 0,005, відповідно;

- криміногенної активності (співвідношення кількості злочинів до числа осіб, що їх вчинили), які, відповідно, становили: 1,8; 1,7; 2,1; 2 та 2;

- інтенсивності злочинності (співвідношення кількості зареєстрованих злочинів до чисельності населення), які за цей період залишалися незмінними –0,01;

- віктимізації злочинності (співвідношення кількості осіб, які стали об'єктом злочинних посягань протягом певного проміжку часу, до загальної кількості населення), який також залишався незмінним (2002 рік – 0,01 /256979/48202,5/, 2003 рік – 0,01 /351855/47812,9/, 2004 рік – 0,01 /328570/47451,6/, 2005 рік – 0,01 /309208/47105,2) [31, с.86].

Програмою, передбачалося зменшення кількості організованих груп та злочинних організацій за допомогою здійснення контролю за державними органами, що проводять реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, а також проведення строгого контролю діяльністю суб’єктів господарювання. Однак вжиті заходи через відсутність належного організаційно-фінансового забезпечення з боку держави очікуваних результатів не принесли. Водночас, якісно змінилися сфери їх діяльності. Так, з 2002 по 2005 роки їх кількість у фінансово-кредитній сфері зросла майже вдвічі – з 30 до 50, а відповідно зріс і їх вплив на економічну та політичну сфери суспільства про що свідчить аналіз даних Державного комітету статистики України (табл. 2.2.).

Таблиця 2.2

Кількість організованих груп та злочинних організацій

Роки | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005

Всього ОГ та ЗО | 770 | 772 | 634 | 695 | 551

з них:

з міжнародними зв'язками | * | 21 | 32 | 43 | 40

у фінансово-кредитній сфері | * | 30 | 42 | 56 | 50

у сфері зовнішньо-економічної діяльності | * | 16 | 14 | 22 | 40

Кількість злочинів, зареєстрованих органами внутрішніх справ у сфері економічної діяльності в 2005 році (45107) в порівнянні з 2001 роком (41779), тобто за період дії Комплексної програми, зросла на 8 відсотків, що відображено на рис. 2.1.

Рис. 2.1 Кількість зареєстрованих ОВС злочинів у сфері економічної діяльності у 2001-2005 роках.

Якісний розвиток організованої злочинності підтверджується також налагодженням міжнародних зв'язків. Кількість організованих злочинних груп з міжнародними зв'язками збільшилась за період 2002-2005 років вдвічі – з 21 до 40. Також збільшилася їх кількість у сфері зовнішньоекономічної діяльності з 16 до 40.

Окремо слід виділити збільшення протягом визначеного періоду кількості тяжких та особливо тяжких злочинів у цій сфері, які у 2001 році складали 23,1 тис. злочинів, а в 2005 році вже 23,3 тис. Злочинів [31, с.86]. Таким чином, відбулось хоч і незначне, але збільшення зазначеної категорії злочинів, не дивлячись на те, що Комплексною програмою передбачалось для запобігання злочинним проявам у сфері економіки здійснити цілий ряд відповідних заходів. Але, навіть передбачені Комплексною програмою заходи, виконані не в повному обсязі.

Таким чином, формальне відношення виконавців Комплексної програми до реалізації затверджених Урядом завдань за відсутності