у галузі торгівлі, економіки, техні-ки, культури, туризму. На думку деяких авторів, це особ-лива форма здійснення суспільно-виробничих зв'язків між окремими державами, між державами і міжнародними організаціями, між міжнародними організаціями у сфері міжнародного економічного співробітництва, яка є предме-том вивчення міжнародного економічного права як само-стійної галузі міжнародного публічного права.
Подібна оцінка місця і галузевої належності норм, що регулюють відносини щодо зовнішньоекономічної діяльності, на нашу думку, не узгоджуються з легальним виз-наченням поняття зовнішньоекономічної діяльності, що міститься в ст. 1 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність»: зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на тери-торії України, так і за її межами [5]. Істотним доповненням визначення поняття зовнішньоекономічної діяльності є вказівка ч. 1 ст. 377 ГК на таку її ознаку як перетинання митного кордону України майном та/або робочою силою [2].
Оскільки мова йде про діяльність суб'єктів господарсь-кої діяльності, то цілком логічним є висновок про те, що зовнішньоекономічна діяльність є одним з видів госпо-дарської діяльності, під якою Закон «Про зовнішньоеко-номічну діяльність» (ст. 1) розуміє будь-яку діяльність, в тому числі підприємницьку, пов'язану з виробництвом і обміном матеріальних і нематеріальних благ, що виступа-ють у формі товару. Відтак і законодавство про зовнішньо-економічну діяльність є одним з інститутів господарсько-го законодавства, що в стислій формі вміщений в Розділ VIII Господарського кодексу України.
Зовнішньоекономічну діяльність підприємців регулює безліч нормативних актів, основним серед яких є Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91 р. Даний закон закріп-лює принципи, якими керуються українські та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовніш-ньоекономічної діяльності [2, ст. 4]:
Принцип суверенітету народу України у здійсненні зов-нішньоекономічної діяльності. Цей принцип полягає у:
-
виключному праві народу України самостійно та не-залежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на території України, керуючись законами, що діють на те-риторії України;
-
обов'язку України неухильно виконувати всі догово-ри і зобов'язання України в галузі міжнародних економіч-них відносин.
Принцип свободи зовнішньоекономічного підприєм-ництва, що полягає у:
-
праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності доб-ровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки;
-
праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборо-нені чинними законами України;
-
обов'язку додержувати при здійсненні зовнішньоеко-номічної діяльності порядку, встановленого законами Ук-раїни;
-
виключному праві власності суб'єктів зовнішньоеко-номічної діяльності на всі одержані ними результати зов-нішньоекономічної діяльності.
Принцип юридичної рівності і недискримінацїї. Він по-лягає у:
-
рівності перед законом всіх суб'єктів зовнішньоеко-номічної діяльності, незалежно від форм власності, в тому числі держави, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;
-
забороні будь-яких, крім передбачених цим Законом, дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискри-мінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб'єктів господарської діяльності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками;
-
неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб'єктів, крім випадків, передбачених цим Законом;
Принцип верховенства закону, що полягає у:
-
регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України;
-
забороні застосування підзаконних актів та актів уп-равління місцевих органів, що у будь-який спосіб ство-рюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені закона-ми України;
Принцип захисту інтересів суб'єктів зовнішньоеконо-мічної діяльності, який полягає у тому, що Україна як держава:
-
забезпечує рівний захист інтересів всіх суб'єктів зов-нішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів гос-подарської діяльності на її території згідно з законами України;
-
здійснює рівний захист всіх суб'єктів зовнішньоеко-номічної діяльності України за межами України згідно з нормами міжнародного права;
-
здійснює захист державних інтересів України як на її території, так і за її межами лише відповідно до законів України, умов підписаних нею міжнародних договорів та норм міжнародного права.
Принцип еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.
Зовнішньоекономічна діяльність суб'єктів господарю-вання є частиною зовнішньоекономічної діяльності Украї-ни і регулюється законами України. Чільне місце серед цих законів посідає звичайно ж Конституція України. Зок-рема, в пункті 9 ст. 92 Конституції України зазначено, що виключно законами визначаються засади зовнішньоеко-номічної діяльності, а в п. 8 ст. 116 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності [16, ст. 116].
Як вже зазначалося, норми щодо правового регулюван-ня зовнішньоекономічної діяльності окремим розділом вміщені в Господарському кодексі України.
Основним нормативно-правовим актом, що регулює зов-нішньоекономічну діяльність, є Закон України від 16 квітня 1991 р. «Про зовнішньоекономічну діяльність», який визначає принципи зовнішньоекономічної діяль-ності, окреслює коло її суб'єктів, називає види зовнішньо-економічної діяльності, закріплює основи її регулювання, передбачає встановлення спеціальних правових режимів зовнішньоекономічної діяльності, містить норми щодо відповідальності учасників зовнішньоекономічної діяль-ності та захисту їх прав і інтересів.
Порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український пра-вопорядок, встановлює Закон України від 23 червня 2005 р. « Про міжнародне приватне право».
Важливе значення для регулювання окремих видів зов-нішньоекономічної діяльності мають також Цивільний ко-декс України; Закони України від 24 лютого 1994 р. «Про міжнародний комерційний арбітраж», від 15 вересня 1995 р. (в редакції Закону України від 21 червня 2001 р.) [6] «Про опе-рації з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» [7], від 19 березня 1996 р. «Про режим іноземного інвестування» та від 23 грудня 1998 р. [8] «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньо-економічної діяльності» [10]; Декрет Кабінету Міністрів Украї-ни від 19 лютого 1993 р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» [17]; Укази Президента України від 4 жовтня 1994 р. «Про застосування Міжнародних пра-вил інтерпретації комерційних термінів» [11] та від 7 листопада 1994 р. «Про облік окремих видів зовнішньоекономічних договорів