В "ШКОТЕРМС-90" всі базисні умови постачання класифіко-вані за чотирма категоріями. В основі цієї класифікації лежить відмінність у обсязі зобов'язань контрагентів щодо доставки товару.

Перша категорія, названа умовно "В" і в яку входить лише умова "франко-завод" (ex works), зазначає мінімальний обсяг обов'язків для продавця, який має надати товар у розпорядження покупця за місцем перебування продавця.

Друга категорія ("F") включає умови, що покладають на продавця обов'язок передати товар перевізнику, зазначеному покупцем (ФОБ, ФАС, "франко-перевізник").

Третя група ("С") об'єднує умови, на яких продавець має забезпечити перевезення товару, але не зобов'язаний приймати на себе ризик випадкового знищення або пошкодження товару чи нести які-небудь додаткові витрати, які можуть виникнути в результаті подій, що відбуваються після відвантаження товару (КАФ СІФ, "доставка оплачена до ...", "доставка і страхування оплачені до ...").

У четверту категорію "D" входять умови постачання, які передбачають обов'язок продавця нести всі витрати і ризики, що можуть виникнути у зв'язку з доставкою товару в країну призначення ("доставлено на кордон", "доставлено із судна", "доставлено із пристані", "доставлено без оплати мита", "доставлено з оплатою мита").

Особливістю структури "ІНКОТЕРМС-90", що відрізняє останню редакцію від попередніх, є об'єднання взаємних зобов'язань продавця і покупця в десять розділів. У кожному з них зобов'язанням продавця відповідають зобов'язання покупця. До розділів, що охоплюють позицію відповідно продавця або покупця, входять такі:

1) надання товару відповідно до договору (сплата ціни); 2) ліцензії, дозволи і формальності; 3) договір перевезення і страхування; 4) постачання (прийняття постачання); 5) перехід ризику; 6) повідомлення покупця (продавця); 7) розподіл прибут-ків; 8) доказ постачання, транспортний документ або відповідна інформація через ЕОМ; 9) перевірка товару, упакування, марку-вання; 10) інші зобов'язання.

Базисні умови торгових угод, зібрані в "ІНКОТЕРМС-90", належать виключно до взаємовідносин продавця і покупця і не є умовами, що визначають взаємовідносини сторін за договором перевезення, хоча як у тому, так і в іншому разі часто вживається така сама термінологія.

Ті, хто укладають зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу, повинні вибрати базисну умову постачання товару. Вона зазначається в пункті "Предмет контракту".

Можна зазначити деякі поширені базисні умови постачання товару в практиці міжнародної торгівлі. Однією із них є умова, іменована "франко-завод" (EXW), згідно з якою продавець надає товар у розпорядження покупця на своєму заводі. Тут же на покупця переходить і ризик випадкового знищення товару. Поку-пець несе всі витрати щодо навантаження, перевезення і страху-вання товару, оплачує мита.

За умовою "франко-перевізник" вважається, що продавець виконав свої зобов'язання щодо постачання товару після того, як передав його перевізнику. Ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходить від продавця до покупця за цієї умови на момент передачі його перевізнику.

Зовнішньоекономічна купівля-продаж нерідко здійснюється на умові ФАС (FAS) (free alongside ship). Відповідно до неї право власності, а отже, і ризик випадкового знищення або пошкоджен-ня товару і всі подальші витрати переходять від продавця до покупця після того, як товар розміщений на пристані уздовж борту судна.

За умовою ФОБ (FOB - free on board) право власності та ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходять від продавця до покупця в момент перенесення товару через поручні судна.

Умова, іменована КАФ, схожа на умову ФОБ тим, що ризик випадкового знищення або пошкодження товару тут також пере-ходить від продавця до покупця в момент перенесення товару через поручні судна. Однак згідно з умовою КАФ, на відміну від умови ФОБ, продавець бере на себе обов'язок оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений покупцем пункт призначення.

Базисна умова постачання, іменована СІФ (GIF) (cost - ціна товару, insurance - страхування, freight - фрахт), накладає на продавця, крім обов'язків за умовою КАФ, також обов'язок забезпечити страхування від ризику випадкової загибелі або пошкодження товару під час перевезення.

Крім того, сторони можуть прийняти при укладенні зовніш-ньоторговельної операції купівлі-продажу також умову франко-кордон (постачання до кордону) або франко-склад покупця чи франко-порт призначення (інша назва "із судна").

Вибір базисної умови постачання, що найбільшою мірою підходить продавцю і покупцю, залежить від конкретної ситуації.

2.3.Особливості укладення договорів у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Загалом зовнішньоекономічні угоди укладаються відповідно до законодавства України, міжнародних угод, міжнародних звичаїв, рекомендацій міжнародних органів і організацій, якщо це не заборонено прямо та у винятковій формі законодавством України. Але інколи при укладенні зовнішньоекономічного договору стикаються дві чи більше різних правових національних моделей. Саме тому важливу роль при укладенні зовнішньоекономічного договору відіграє те, законодавство якої країни повинно бути застосовано в тих чи інших випадках (питання правової прив’язки).

Дане питання залежить від багатьох чинників (форми взаємин між сторонами, виду товару, місця укладення договору, характеру робіт/послуг).

Так, якщо сторони планують створити спільне підприємство (СП), то застосовується право країни, на території якої СП створюється та реєструється. Певний відсоток ЗЕД договорів (контрактів) укладаються на аукціонах, внаслідок конкурсу або на біржі, а тому в такому випадку застосовується право країни, на території якої проводиться аукціон, конкурс або знаходиться біржа. Якщо ж укладення зовнішньоекономічного договору пов’язано з виконанням будівельно-монтажних робіт, виробничим співробітництвом чи кооперуванням, то в такому разі застосовується право країни, де здійснюється така діяльність, або де створюються передбачені договором (контрактом) результати, якщо сторони не погодились про інше.

До прав та обов’язків сторін в інших ЗЕД