•

•

7. Умови платежів.

У цьому розділі зазначаються спосіб, порядок та строки фінансових розрахунків та гарантій виконання сторонами взаєм-них платіжних зобов'язань. Залежно від обраних сторонами умов платежу в тексті договору (контракту) вказуються:*

умови банківського переказу до (авансового платежу) та/або після відвантаження товару, або умови документарного акредитиву або інкасо (з гарантією), визначені відповідно до спільної постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21.06.95 р. № 444 "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів які передбачають розрахунки в іноземній валюті";*

умови по гарантії, якщо вона є або коли вона необхідна (вид гарантії (на вимогу, умовна), умови та термін дії гарантії, можливість зміни умов договору (контракту) без зміни гарантій).

8. Умови здачі (приймання) товару (робіт, послуг).

Визначаються строки та місце фактичної передачі товару, перелік товаросупровідних документів. Приймання-здача прово-диться по кількості згідно з товаросупровідними документами, по якості - відповідно до документів, що засвідчують якість товару.

9. Упаковка та маркування.

Цей розділ містить відомості про упаковку товару (ящики, мішки, контейнери тощо), нанесене на ній відповідне маркування (найменування продавця та покупця, номер договору (контракту), місце призначення, габарити, спеціальні умови складування і транспортування тощо), а при необхідності - також умови її повернення.

10. Форс-мажорні обставини.

Містяться відомості про те, за яких випадків умови договору (контракту) можуть бути невиконані сторонами (стихійні лиха, воєнні дії, ембарго, втручання з боку влади та інше). При цьому сторони звільняються від відповідальності на строк дії цих обс-тавин, або можуть відмовитись від виконання договору (контракту) частково або в цілому без додаткової фінансової відповідальності. Строк дії форс-мажорних обставин підтверджується Торго-во-промисловою палатою відповідної країни.

11. Санкції та рекламації.

Тут встановлюється порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування збитків та пред'явлення рекламацій у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов'язань. При цьому мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій (у відсотках від вартості недопоставленого товару або суми неоплачених коштів, строки виплати штрафів від якого терміну вони встановлюються та протягом якого часу діють), строки, протягом яких можуть бути заявлені рекламації, права та обов'язки сторін договору (контракту) при цьому, спо-соби врегулювання рекламацій.

12. Арбітраж.

У цьому розділі визначаються умови та порядок арбітражного вирішення спорів щодо тлумачення, невиконання та/або неналеж-ного виконання договору (контракту) з визначенням назви арбіт-ражного суду або чітких критеріїв визначення арбітражного суду будь-якою із сторін залежно від предмета і характеру спору, а також погоджений сторонами вибір матеріального і процесуаль-ного права, яке буде застосовуватись цим судом, та правил процедури арбітражу.

13. Юридичні адреси, поштові і платіжні реквізити сторін. Вказуються повні юридичні адреси, повні поштові та платіжні реквізити (номер рахунка, назва банку) контрагентів договору (контракту).

За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть визна-чатись додаткові умови: страхування, гарантії якості, умови залу-чення субвиконавців договору (контракту), агентів, перевізників, визначення норм навантаження (розвантаження), умови передачі технічної документації на товар, збереження торгових марок, порядок сплати податків, мит, зборів, різного роду захисні застереження, установлення моменту, з якого договір (контракт) почи-нає діяти, кількість підписаних примірників договору (контракту), можливість і порядок внесення доповнень та змін до договору (контракту) тощо.

Застосовуване до зовнішньоекономічного договору право. Права й обов'язки сторін зовнішньоекономічних договорів (кон-трактів) визначаються правом країни, обраної сторонами при укладенні договору (контракту) або в результаті подальшого погодження.

За відсутності погодження між сторонами стосовно права, яке має застосовуватись до зовнішньоекономічних договорів (конт-рактів), застосовується право країни, де заснована, має місце проживання або основне місце діяльності сторона, яка є: продавцем - у договорі купівлі-продажу; наймодавцем - у договорі майнового найму; ліцензіаром - у ліцензійному договорі про використання виняткових або аналогічних прав; охоронцем - у договорі зберігання; комітентом (консигнантом) - у договорі комісії (консигнації); довірителем - у договорі доручення; перевізником - у договорі перевезення; експедитором - у договорі транспортно-експедиторського обслуговування; страхувачем - у договорі страхування; кредитором - у договорі кредитування; дарувальником - у договорі дарування; поручителем - у договорі поруки; заставником - у договорі застави.

До зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про вироб-ниче співробітництво, спеціалізацію і кооперування, виконання будівельно-монтажних робіт застосовується право країни, де здій-снюється така діяльність або де створюються передбачені догово-ром (контрактом) результати, якщо сторони не погодили інше.

До зовнішньоекономічного договору (контракту) про створен-ня спільного підприємства застосовується право країни, на тери-торії якої спільне підприємство створюється і офіційно реєстру-ється.

Відповідно до Указу Президента України "Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів" від 04.10.94 p., з метою однакового тлумачення комерційних термінів суб'єктами підприємницької діяльності України при укладанні договорів, а також учасниками відносин, що виникають у зв'язку з такими договорами, установлено, що при укладенні суб'єктами підприємницької діяльності України всіх форм власності догово-рів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), предметом яких є товари (роботи, послуги), застосовуються Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів, підготовлені Міжнародною торговою палатою (далі - Правила "ІНКОТЕРМС"). Суб'єктам підприємницької діяльності України при укладанні договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), запропоновано забезпечувати додержання Правил "ІНКОТЕРМС".

У практиці міжнародної торгівлі склалися загальноприйняті принципи, що регулюють зазначені питання. Ці принципи явля-ють собою базисні умови зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу. Вони виражені певними термінами, уніфіковані правила тлумачення яких подані Міжнародною торговою палатою за назвою "ІНКОТЕРМС".

Сформульовані в "ІНКОТЕРМС" базисні умови зовнішньо-економічної угоди купівлі-продажу визначають момент переходу права власності на товар від