- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачена ін-шим суб'єктам вартість додаткових робіт, додатко-во витрачених матеріалів тощо), понесені сторо-ною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зо-бов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розрахо-вувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випад-ках, передбачених законом [3 ].

Спеціальним видом відшкодування шкоди є спла-та річних відсотків за прострочення виконання гро-шового зобов'язання. Ст. 625 ЦК передбачає 3% річ-них з простроченої суми, якщо інший розмір не вста-новлений законом або договором [2] . Так, Положенням про поставку продукції виробничо-технічного призна-чення (п. 67), Положенням про поставку товарів на-родного споживання (п. 58) [21 ] визначається, що за ви-користання безпідставно отриманих постачальником або покупцем грошових сум при розрахунках за про-дукцію винна сторона сплачує іншій стороні за весь час користування 5% річних. Але сторони в договорі можуть узгодити інший розмір річних.

Крім відшкодування збитків, у договорі може та-кож зазначатися неустойка - це грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредитору в разі невико-нання або неналежного виконання зобов’язання. Не-устойка може виражатися пенею або штрафом. Пеня встановлюється у процентному відношенні до суми порушеного зобов'язання і стягується за кожний день або за інший період ий період. Наприклад, Положення про по-ставки продукції (п. 57) передбачає, що за простро-чення поставки або недопоставку продукції постачаль-ник сплачує покупцю неустойку у розмірі 8% вартос-ті не поставленої в строк продукції [21 ].

Положенням Національного банку «Про кредитування» від 17.07.2004р.визначено, що розмір пені, встановле-ної в договорі, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної обліко-вої ставки Національного банку "України, що діяла в період, за який сплачується пеня[20]. При застосуванні цього Закону використовуються різні методики розра-хунку пені. Проте порядок розрахунку пені, передба-чений у вищезазначеному Законі, не дуже зручний, оскільки облікова ставка змінюється досить часто.

Існує чотири види неустойки, і в договорі необхід-но вказати, який із цих видів буде застосовуватися. Якщо встановлена залікова неустойка, то збитки від-шкодовуються в частині, не покритій неустойкою. За-стосовується цей вид неустойки в тих випадках, коли ані договір, ані закон нічого не говорять про харак-тер неустойки.

Штрафна неустойка передбачає можливість стяг-нення збитків у повній сумі понад неустойку. Напри-клад, п. 1 ст. 4 Закону "України "Про поставки про-дукції для державних потреб" від 22 грудня 1995 р. передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання державного контракту на поставку продук-ції для державних потреб з винної сторони стягуєть-ся передбачена контрактом неустойка (штраф, пеня), а також відшкодовуються завдані збитки [8] .

Виключна неустойка передбачає стягнення тільки неустойки. Сторони можуть встановити альтернатив-ну неустойку, коли за вибором кредитора можуть бу-ти стягнуті або неустойка, або збитки. Слід зазначи-ти, що зарубіжне законодавство йде шляхом стягнен-ня тільки збитків, а неустойка, як правило, не засто-совується.

У договорі можуть міститися умови, які дають змогу перервати виконання контрактів чи взагалі звіль-няють сторони від повного або часткового виконання зобов'язань за договором. Це стосується випадку на-стання обставин, що не залежать від волі сторін дого-вору. Такі обставини, які перешкоджають виконанню контракту, називають "непередбаченими" чи "форс-мажорними". Відповідна умова в контракті має назву "застереження про непередбачені випадки", "форс-ма-жор", "випадки, які звільняють від відповідальності" тощо [84,с.378 ].

В інтересах сторін доцільно конкретно визначити в договорі, які саме обставини сторони відносять до форс-мажорних. В іншому разі такі тлумачитимуться відповідно до торгових звичаїв країни виконання до-говору. За настання форс-мажорних обставин та в ра-зі їх тривалості більше встановленого строку кожна зі сторін має право відмовитися від подальшого вико-нання договору, і в цьому випадку жодна з них не матиме права на стягнення збитків з іншої сторони.

Тривалість форс-мажорних обставин визначається залежно від тривалості строку та від характеру дого-вору, торгових звичаїв тієї чи іншої країни. Сторона, що зіткнулася з форс-мажорними обставинами, повин-на негайно в письмовій формі сповістити іншу сторо-ну про Їх початок та закінчення, що має бути зазна-чено в договорі. 'у договорі сторони вказують також назву організації, яка засвідчує початок та закінчен-ня форс-мажорних обставин і видає відповідну довід-ку, такою, як правило, є торгово-промислова палата країни, де мають місце форс-мажорні обставини.

Окремо, треба зосередити увагу ще на деяких важ-ливих умовах договорів.

Одиницею виміру товарів, виконання робіт є його кількість - це обсяг зобов'язання активної сторони договору. Але ця умова не є обов'язковою для всіх видів договорів, вона більш характерна для договорів купівлі-продажу, поставки, підряду, кредитування то-що. Кількість може бути в натуральному або в гро-шовому вираженні. у договорах на виконання робіт, надання послуг визначаються конкретні обсяги робіт, послуг.

У тих договорах, де кількість є істотною умовою, відсутність її в тексті означає, що договір не може в цілому вважатися укладеним, оскільки одна з його істотних умов не була узгоджена. Це відноситься, на-приклад, до договору підряду на капітальне будівниц-тво. Він не спроможний породжувати права й обов'яз-ки між сторонами до того, поки не буде визначено обсяг робіт[ 57,с.229].

Діючий ЦК