(публічних) інтересів.
5.Господарський договір має особливі ознаки:
· По-перше, господарське законодавство регулює даний договір як таку угоду, яка має визначену економічну і правову мету. Господарський договір завжди укладається з господарською метою.
· По-друге, стосовно господарських договорів діють окремі правила щодо підстав їх укладання і змісту господарських договірних зобов'язань. Так існують планові договори, тобто господарські договори, які укладаються на підставі відповідних державних контрактів та замовлень. Господарські договори, які укладаються без державного контракту чи державного замовлення і відповідають господарським намірам, а також юридичне вираженій згоді сторін, називаються регульованими.
· По-третє, закон обмежує коло суб'єктів, які можуть бути суб'єктами господарських договорів, а саме юридичні особи - підприємства, установи, організації.
6.Відповідно до юридичної підстави господарські договори поділяються на три види:*
які визначені і регулюються як державні контракти. Це договори поставки продукції, виконання робіт, надання послуг. Особливою ознакою даних договорів є те, що держава гарантує оплату продукції, робіт, послуг за державними контрактами;*
які укладаються на підставі державних замовлень і зміст яких повинен відповідати даним замовленням, їх особливістю є те, що держава може надавати економічні пільги виконавцям цих договорів;*
які укладаються на поставку продукції, виконання робіт, надання послуг на підставі господарських намірів сторін, юридичне виражених істотними умовами договорів.
За змістом, характером правовідносин, формою укладення, метою та іншими критеріями договори можна поділити наступним чином:*
планові і регульовані:*
планові-укладені відповідно до планового завдання;*
регульовані - укладаються вільно їх суб'єктами.*
сплатні і безоплатні; *
сплатні - якщо у договорі кожна із сторін має вигоду, і, наприклад договір купівлі-продажу. *
безоплатні - якщо у договорі тільки одна сторона має; вигоду з договору, наприклад договір дарування.
реальні і консенсуальні:*
реальні договори вважаються укладеними з моменту фактичної передачі речі контрагенту, наприклад договір позики;
* консенсуальні договори вважаються укладеними з моменту досягнення
угоди по основних умовах договору, наприклад договір купівлі-продажу, найму та інші.
Господарський договір виконує ряд функцій. Господарському договору властиві загальні договірні і специфічні функції. До загальних належать:
· ініціативна (договір виступає як акт ініціативи і узгодженої волі сторін по врегулюванню певних відносин);
· програмно-координаційна (договір як програма поведінки щодо здійснення господарських відносин;
· інформаційна (договір несе в собі інформацію про правове становище сторін у договорі);
· гарантійна - тільки на підставі договору включаються в дію такі правові гарантії виконання договірних зобов'язань як неустойка, завдаток, порука тощо;
· правозахисна (договір є правовою формою відносин, в межах якої забезпечується примусове виконання зобов'язань, сторонами шляхом використання майнових санкцій).
7. Договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто домовленість (угоду) щодо всіх його істотних умов. Так, згідно зі ст. 180 Господарського Кодексу: істотними є ті умови господарського договору, які визнані таки-ми за законом або необхідні для договорів даного ви-ду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою од-нієї сторони повинно бути досягнуто згоди, а саме , щодо предмету, ціни, строків виконання.
До інших умов господарського договору відносять умови про відповідальність, умови відшкодування збитків, якість товарів,виконаної роботи, надання послуг, умови про страхування, умови про порядок здавання (приймання) товарів, робіт, послуг, фос-мажорні умови
Оскільки значна кількість суб' єктів господарських відносин недостатньо юридично підготовлена до їх укладення договорів, то зі зростанням кількості укладених договорів відповідно зростає і кількість недійсних договорів.
Відповідно до положень статей 203 ЦК України та 207 ГК України умовами дійсності господарських договорів є:
1) відповідність змісту господарського договору вимогам закону та інтересам держа-ви;
2) наявність спеціальної правосуб'єктності;
3) належне волевиявлення учасників договірних відносин (свідоме та вільне);
4) згода сторін з умовами договору;
5) додержання передбачених законом порядку та форми укладення господарських договорів;-
) предмет договору має бути спрямований на реальне досягнення.
Необхідно зазначити, що у деяких випадках чинне законодавство, не використовуючи термін "неукладений договір", досить чітко розрізняє підстави для визнання угоди (договору) недійсним та кваліфікації її такою, що не відбулася.
Позитивним є той факт, що правові наслідки виконання недійсного і неукладеного договору однакові, зокрема його наслідками є те, що сторони зобов'язані повернути все те, що одержали на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України від 28. 06. 1996 р. // Відомості Верховної Ради України .- 1996.-№ 30.-Ст. 141.
2. Цивільний кодекс України від 16. 01. 2003 р. // Відомості Верховної Ради України.- 2003.-№ 40-44.-Ст.-356.- [Електронний ресурс].-режим доступу: htth://www.rada.gov.ua.
3. Господарський кодекс України від 16. 01. 2003 р. //Відомості Верховної Ради України.-2003.-N18 -22.-Ст.344.- [Електронний ресурс].-режим доступу: htth://www.rada.gov.ua.
4. Господарсько-процесуальний Кодекс України від 06.11.1991р. // Відомості Верховної Ради України..-1991.-№ 38.-Ст.56.- [Електронний ресурс].-режим доступу: htth://www.rada.gov.ua.
5. Кодекс торговельного мореплавства України від 23.05.1995р. // Відомості Верховної Ради України.- 1995.-№№ 47, 48, 49, 50, 51,52.-Ст.349.- [Електронний ресурс].-режим доступу: htth://www.rada.gov.ua.
6. Закон України «Про ціни та ціноутворення»від 3 грудня 1990р. № 507- ХII// Відомості Верховної Ради України.- 1990.-№52.-Ст.650.-[Електронний ресурс].-режим доступу: htth://www.rada.gov.ua.
7. Закон України "Про за-ставу" від 02 жовтня 1992р. № 2654-ХII// Відомості Верховної Ради України.- 1992.-№47.-Ст.642.- [Електронний ресурс].-режим доступу: htth://www.rada.gov.ua.
8. Закону України "Про поставки про-дукції для державних потреб" від 22.12.1995р. № 493/95-ВР// Відомості Верховної Ради України.- 1996.-№3.-Ст.9.-[Електронний ресурс].-режим доступу: htth://www.rada.gov.ua.
9. Закон України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції від 14 березня 1995р. № 98/95-ВР// Відомості Верховної Ради України.- 1995.-№15.-Ст.416.-[Електронний ресурс].-режим доступу: htth://www.rada.gov.ua.
10. Закон України "Про страхування" від 07 березня 1998р. // Відомості Верховної Ради України.-1996.-№18.-Ст.78.-[Електроннийресурс].-режим доступу: htth://www.rada.gov.ua.
11. Закон України «Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва» від 14 вересня 2000р. № 1953-III// Відомості Верховної