Порядок прийняття рішень загальними зборами учасників товариства також регламентований господарським законодавством, зокрема, Законом України «Про господарські товариства» та «Про акціонерні товариства» Збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів ( є власниками не менш як 60 відсотків голосуючих акцій) [4;12 ]

У випадках, передбачених установчими документами (статутом товариства з обмеженою відповідальністю) або затвердженими товариством правилами процедури, допускається прийняття рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилається учасникам, які повинні у письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення від останнього учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані головою про прийняте рішення.

Щодо управління статутною поточною діяльністю товариства з обмеженою відповідальністю, то воно здійснюється виконавчим органом (колегіальним –дирекцією, правлінням або одноособовим - директором), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства[52,с.37 ].

Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються Цивільним Кодексом України, іншим законом і статутом товариства.

Якщо виконавчий орган є колегіальним, то він оформлюється як дирекція або правління . Дирекцію товариства очолює генеральний директор, правління – голова правління.

Якщо виконавчий орган товариства, то переважно в практиці діяльності товариств це директор[53 ].

Виконавчий орган товариства вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників. Збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції виконавчого органу товариства .

Взаємозв’язок і відносини субординації та підпорядкування виконавчого органу товариства загальними зборам його учасників також регулюється господарським законодавством. Згідно його норм виконавчий орган товариства підзвітний зборам учасників і організує виконання їх рішень і не має права приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства.

Виконавчий орган товариства з обмеженою відповідальністю діє від імені товариства в межах, встановлених Законом та установчими документами товариства – статутом[37,с.16] .

Як уже наголошувалося виконавчий орган товариства є підзвітним загальним зборам учасників товариства. Тому для контролю за діяльністю виконавчого органу товариства може створюватись окремий контролюючий орган. Для ТОВ – це ревізійна комісія, Для АТ- наглядова рада .

Іншим контрольним органом є ревізійна комісія (ревізор) , створення яких передбачено законом, а також аудиторська фірма (аудитор), що дає можливість провести незалежну перевірку фінансового стану товариства..

В якості такого контрольного органу згідно норм господарського законодавства може виступати ревізійна комісія, що утворюється зборами учасників товариства з їх числа, в кількості, передбаченій установчими документами (статутом ТзОВ), але не менше 3 осіб. В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів –власників простих акцій товариства до 100 осіб запроваджується посада ревізора, в товариствах з кількістю акціонерів понад 100 – ревізійна комісія. Члени виконавчого органу товариства не можуть бути одночасно і членами ревізійної комісії.

Перевірка діяльності дирекції (директора) товариства проводиться ревізійною комісією за дорученням зборів, з власної ініціативи або на вимогу учасників товариства. Ревізійна комісія вправі вимагати від посадових осіб товариства подання їй усіх необхідних матеріалів, бухгалтерських чи інших документів та особистих пояснень[53].

Ревізійна комісія доповідає результати проведених нею перевірок вищому органу товариства, тобто загальним зборам учасників товариства . Обов’язком Ревізійної комісії є складання висновку по річних звітах та балансах. Без висновку ревізійної комісії загальні збори учасників товариства не мають права затверджувати баланс товариства[53 ].

Ревізійна комісія також на рівні з виконавчим органом товариства з обмеженою відповідальністю має право ставити питання про скликання позачергових зборів учасників, якщо виникла загроза суттєвим інтересам товариства або виявлено зловживання посадовими особами товариства.

Здійснення контролю за діяльністю виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю може провадитись загальними зборами товариства з обмеженою відповідальністю, а в акціонерному товаристві – наглядовою радою.

ля здійснення такого контролю за фінансовою діяльністю товариства згідно з рішенням його загальних зборів, а також в інших випадках, встановлених статутом і законом товариства, може призначатися аудиторська перевірка.

Наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства та контролює і регулює діяльність виконавчого органу. Компетенція наглядової ради визначається статутом акціонерного товариства та ЗУ «Про АТ». Створення наглядової ради є обов’язковим в акціонерному товаристві з кількістю акціонерів –власників простих акцій 10 і більше осіб. [12]. Члени наглядової ради обираються з числа фізичних осіб і не можуть бути одночасно членом виконавчого органу та/або ревізійної комісії. Законодавець дозволяє здійснювати виплату винагороди членам наглядової ради за рахунок акціонерного товариства.

Порядок проведення аудиторських перевірок діяльності та звітності товариства з обмеженою відповідальністю встановлюється статутом товариства і законом.

На вимогу будь-кого з учасників товариства може бути проведено аудиторську перевірку річної фінансової звітності товариства із залученням професійного аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з товариством чи з його учасниками.

Витрати, пов'язані з проведенням такої перевірки, покладаються на учасника, на вимогу якого проводиться аудиторська перевірка, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Незважаючи на позитивні сторони існування товариств з одним учасником, є проблеми, які виникають на практиці і полягають у законодавчій неврегульованості відносин, які пов’язані із діяльністю таких товариств[27,с.5 ].

Зокрема, за загальним правилом, вищим органом