На практиці пропонують різні виходи: проведення зборів разом з учасником, який виходить, або з особою, яку приймають до товариства. Одним з варіантів є оформлення управлінського рішення не протоколом зборів (як того вимагає закон), а одноосібним розпорядчим документом учасника (наказом, розпорядженням, рішенням).

Отже, ця проблема може вирішуватися по-різному, залежно від того, чи займе новий учасник місце того, який вибув. Якщо єдиний учасник товариства бажає зберегти організаційно-правову форму ТОВ, то протягом 1 місяця з дня вибуття учасника він має прийняти до товариства нового учасника. Збори учасників для цього можна не проводити. “Старий” і “новий” учасники підписують зміни до установчого договору (доцільно викласти його в новій редакції) і затверджують зміни до статуту, які відображають вступ нового учасника. З моменту підписання установчого договору між товариством і новим учасником виникають корпоративні правовідносини.

Якщо єдиний учасник товариства не приймає нового, то відбувається фактична зміна організаційно-правової форми товариства на приватне або дочірнє підприємство (в залежності від того, ким є цей єдиний учасник – фізичною чи юридичною особою). Товариство припиняється шляхом перетворення. Рішення про це приймає єдиний учасник. Якщо це фізична особа, то затвердження статуту приватного підприємства є одночасно й рішенням про припинення товариства, тому протоколу зборів товариства при цьому не потрібно. Якщо учасник - юридична особа, приймається рішення про створення дочірнього підприємства внаслідок перетворення товариства, яке оформлюється відповідним розпорядчим документом цієї юридичної особи.

Якщо в товаристві є лише один учасник, немає потреби проводити збори учасників. Усі питання, віднесені до компетенції зборів, він вирішує без обговорення. При цьому немає значення, чи всі частки належать учаснику, чи одна з них закріплена за товариством – вона все одно “не голосує”[ 28 ].

Разом з тим, закон передбачає питання, вирішення яких належить до виключної компетенції зборів учасників (наприклад, переобрання директора). Як оформити таке рішення? Адже документ, який його фіксує, потрібно надати нотаріусу (для посвідчення справжності підпису директора на картках із зразками підписів), банку та іншим органам.

Найменш проблемний варіант – зафіксувати таке рішення витягом із протоколу зборів учасників. Як голова зборів підписується учасник, як секретар – будь-хто з працівників. Секретар не обов’язково має бути з числа учасників ТОВ. До речі, слід враховувати, що відповідно до ст. 62 Закону про господарські товариства, директор не може бути одночасно головою зборів учасників товариства [ 44].

Так можна фіксувати будь-які рішення, що належать до компетенції зборів учасників.

Складнішим є питання внесенням змін до установчих документів. Проблема в тому, що їх підписують учасники товариства. Один учасник не може підписати зміни до установчого договору. Тому з цієї ситуації можна вийти лише якщо одночасно із внесенням потрібних змін вирішувати питання про вступ другого учасника. Це можна зробити:

· шляхом відступлення на його користь частки, належної товариству;

· шляхом відступлення йому частини частки, належної учаснику;

· шляхом збільшення статутного фонду за рахунок внеску нового учасника.

Перший спосіб найкращий, оскільки не виникає питань про вільну частку, яка закріплена за товариством.

снує декілька підстав виникнення ТОВ з одним учасником, від яких залежить результат діяльності товариства., які можна поділити на дві групи:

- коли всі частки зосереджуються в одного учасника (відступлення частки на користь іншого учасника), необхідно протягом одного місяця прийняти нового учасника або перереєструвати товариство в приватне підприємство;

- коли частка учасника, який вибуває, надходить в розпорядження товариства (вихід, виключення, смерть учасника або відступлення частки на користь товариства), частка має бути відчужена протягом одного року іншим учасникам (третім особам).

Рішення зборів учасників товариства з одним учасником слід оформляти витягом з протоколу, який підписує учасник як голова зборів і будь-хто з інших осіб – як секретар.

Саме такі рекомендації на нашу думку дозволять ТОВ з одним учасником ефективно функціонувати.

Особливістю повних товариств є відсутність у них органів управління. Відповідно до ст. 68 Закону України «Про господарські товариства» ведення справ повного товариства здійснюється за загальною згодою всіх учасників. ЦК України, на відміну від Закону «Про господарські товариства» виділяє не тільки поняття «ведення справ товариства», що є відмінною ознакою повного та командитного товариств від інших видів товариств, а й «управління товариством», хоча й не називає органів такого управління. Відмінність між першим та другим полягає в тому, що ведення справ – це здійснення дій від імені товариства, а управління – це дії учасників, пов’язані з регулюванням внутрішніх відносин у товаристві. Відповідно до ст. ЦК управління діяльністю повного товариства здійснюється за спільною згодою всіх учасників. Засновницьким договором товариства можуть бути передбачені випадки, коли рішення приймається більшістю голосів учасників. При цьому кожний учасник повного товариства має один голос, якщо засновницьким договором не передбачений інший порядок визначення кількості голосів. Виділення такого поняття, як управління повним та командитним товариствами, є доцільним, оскільки як і для будь-якої іншої юридичної особи, в цих товариствах існують такі внутрішні питання, які мають