· установчим документом є засновницький договір, а у разі наявності в товаристві лише одного повного учасника – установчим документом відповідно до Цивільного кодексу (ч. ст. ) є підписаний такою особою меморандум[ 3];

· відсутність законодавчих вимог до розміру майна і порядку його формування (ці питання регулюються засновницьким договором);

· обмеження сукупної частки вкладників 50% майна товариства ;

· відсутність органів товариства, оскільки управління справами здійснюється повними учасниками;

· порядок управління справами товариства визначається засновницьким договором;

· правове становище повних учасників аналогічне правовому становищу учасників повного товариства, включаючи й вимогу ч. ст. Господарського кодексу України щодо наявності статусу зареєстрованого суб’єкта господарювання;

· можливість реорганізації у повне товариство, якщо вибувають усі вкладники.

Акціонерне товариство – це таке господарське товариство, статутний капітал якого поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Акціонерне товариство не відповідає за зобов’язаннями акціонерів, а останні не відповідають за зобов’язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, і у межах вартості належних їм акцій.

Характерні риси:

· різновид господарського товариства;

· спеціальне регулювання: Господарський кодекс України (ч. ст. , ст. )[2], Цивільний кодекс України (ст. ) [3], Закон України «Про акціонерні товариства» (ст. ) [12 ], Закон України «Про цінні папери і фондовий ринок»(статті 4-9 та ін.) [ 11], Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» [9 ];

· поділ статутного капіталу на частки рівної номінальної вартості, що іменуються акціями;

· відповідальність акціонерного товариства за своїми зобов'язаннями лише майном, що належить йому на праві власності;

· відсутність у акціонерів субсидіарної майнової відповідальності за зобов'язаннями товариства, якщо вони (акціонери) повністю сплатили свої частки;

· засновники – фізичні та/або юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або териториріальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства;

· можливість створення акціонерного товариства однією особою і функціонування у складі однієї особи (акціонера);

· законодавчо встановлений мінімальний розмір статутного фонду (на менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, чинної на момент створення акціонерного товариства);

· придатність форми акціонерного товариства для підприємств, інших господарських організацій низової ланки економіки (банків, страхових організацій, інвестиційних фондів фондових бірж тощо), господарських об'єднань;

· органи управління і контролю акціонерного товариства: вищий орган – загальні збори акціонерного товариства (вирішують питання стратегічного характеру); виконавчий орган – правління, дирекція чи директор (забезпечує виконання рішень загальних зборів та здійснює керівництво поточною діяльністю товариства); можуть (а в певних випадках – обов’язково) створюється наглядова рада (проміжний орган між загальними зборами і виконавчим органом) і ревізійна комісія (ревізор) як суто контрольний орган;

· чисельність складу акціонерів - власників простих акцій (10 та більше осіб) обумовлює необхідність наявності в системі органів управління спеціального органу – наглядової ради;

· участь акціонерів в управлінні залежить від кількості акцій, що належать їм на праві власності;

· можливість у засновників (акціонерів) вибору виду акціонерного товариства – приватного або публічного;

· можливість залучення крупних інвесторів на правах власників привілейованих акцій;

· визначення обсягу прав акціонерів залежно від типу акцій (прості чи привілейовані), що їм належать;

· вихід акціонера з акціонерного товариства здійснюється шляхом відчуження акцій.

Акціонерні товариства бувають двох видів: приватне акціонерне товариство і публічне акціонерне товариство (ст. ЗУ «Про Акціонерні товариства» [ 12 ], ст..81 Господарського кодексу України) [2 ] .

Відмінності між приватним акціонерним товариством і публічним акціонерним товариством:

- способом розміщення акцій (у приватному — тільки приватне розміщення; в публічному акціонерному товаристві —публічне і приватне розміщення акцій);

- порядком обігу акцій : (акції приватного товариства не можуть купуватися та/або продаватися на фондовій біржі, за винятком продажу шляхом проведення на біржі аукціону. Для акцій публічного товариства закон не тільки дозволяє біржовий обіг, але й вимагає обов’язкового проходження лістингу та обігу акцій виключно на тій біржі, де товариство пройшло процедуру лістингу);

- порядком відчуження акцій ( відповідно до ст..7 Закону акціонери публічного товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства, у той час як статутом приватного товариства може бути передбачено переважне право й1ого акціонерів та самого товариства на придбання акцій цього товариства, що пропонується їх власником до продажу третій особі);

- порядком прийняття рішень ( законодавець надав можливість приватному товариству закріпити в статуті інший порядок прийняття рішень загальними зборами акціонерів);

- порядком формування наглядової ради ( на відміну від публічного товариства, де обрання членів наглядової ради може здійснюватись виключно шляхом кумулятивного голосування, в приватному товаристві обрання членів наглядової ради може здійснюватись одним із способів, визначених його статутом - шляхом кумулятивного голосування або за принципом пропорційності представництва у складі наглядової ради представників акціонерів відповідно до кількості належних акціонерам голосуючих акцій);

- кількістю акціонерів ( у приватному товариство кількість власників простих акцій не може перевищувати 100 осіб);

- порядком скликання та проведення загальних зборів ( особливості стосуються акціонерних товариств, які налічують певну кількість акціонерів);

- порядком проведення перевірок фінансово-господарської діяльності товариства ( в приватних товариствах запроваджується посада ревізора або обирається ревізійна комісія, в публічних товариствах обов’язково обирається ревізійна комісія шляхом кумулятивного голосування);

- обсягом публічності діяльності: згідно зі ст..78 Закону публічне акціонерне товариства зобов'язане мати власну веб-сторінку в мережі Інтернет, на якій розмістити інформацію, що підлягає оприлюдненню відповідно до вимог законодавства,а також :

- статут товариства, зміни до статуту, засновницький (установчий договір), свідоцтво про державну