документи. Без психологічного впливу практично немислима очна ставка. Психологічний вплив є, як відзначають В. Е. Коновалова й А. М. Сербулов, необхідним елементом усякого спілкування. На відміну від насильства, вплив мати позитивними .якостями і не несе в собі елементів примуса. "Грань між впливом і насильством, беззастережно що відхиляється законодавцем", на думку А. Р. Ратинова, "визначається свободою вибору тієї або іншої позиції, тобто можливістю вільного ухвалення рішення в умовах впливи і відсутності такий в умовах насильства."[13; стор. 130]
Вимога закону про те, щоб допит починався з вільної розповіді допитуваного про обставини справи, уже припускає використання прийому, іменованого "прихованням справжньої поінформованості". Приховання своєї поінформованості слідчим не виключає, а скоріше, припускає, що при цьому в допитуваного можуть сформуватися самі різні уявлення про обсяг зібраних слідчим доказів, у тому числі і можуть виникати перебільшені уявлення про доказову базу, якою володіє слідчий. Тим більше такі "перебільшені уявлення" можуть виникати при послідовному пред'явленні слідчим доказів-Якщо ж слідчий не розголошує всієї правди, то це не виходить, що він бреше.
Застосування зазначених прийомів не суперечить кримінально-процесуальному закону. Відповідно до ч. 3 ст. 22 КПК України забороняється домагатися показань обвинувачуваного шляхом насильства, погроз і інших незаконних мір. Під насильством можна розуміти застосування засобів, що придушують вільне волевиявлення особистості, із метою зміни показань або їхній одержання. Насильство може виявлятися в застосуванні фізичної сили, незаконних арештах і затримках, у тривалих виснажливих безупинних допитах, особливо в нічний час, що розраховані на виснаження нервової системи і придушення вільного волевиявлення, застосування психотропних засобів або гипнотичного впливу.
Таким чином, методи і прийоми допиту повинні відповідати таким вимогам:
·
законності,
·
етичності,
·
пізнавальної ефективності,
·
вибірковості впливу,
·
відсутності психічного насильства (наявності можливості вільного вибору допитуваним лінії поведінки),
·
спрямованості на встановлення об'єктивної істини. Використання при допиті оперативної інформації має ряд особливостей.
Все це зобов'язує слідчого невпинно вчитися "розумно боротися за максимум добра і мінімум зла, мати спроможність вивіряти інтелектуальним багажем свою діяльність…, тому що людина відповідає не тільки за неправду, насильство, боягузливість, але і за обмеженість свого кругозору, теоретичну незрілість і практичну нездатність до справи, за невідповідність обраної лінії поведінки своїм можливостям".
ВИСНОВКИ
В даній курсовій роботі була зроблена спроба вивчення таких слідчих дій, як допит свідків і потерпілих, зроблений аналіз самих понять "допит", "допит свідка", "свідок", "допит потерпілого", "потерпілий".
У роботі також подані загальні правила проведення такої слідчої дії, як допит . Визначено, також відмітні риси двох видів допиту і їхня індивідуальність. Коротко проаналізовані існуючі проблеми, що виникають під час допиту. Розглянуто методику допиту і ряд тактичних прийомів існуючих для оптимального досягнення головної мети допиту свідків і потерпілих.
Зазначені тактичні прийоми необхідно застосовувати на практиці. Проте нерідко трапляються випадки проведення допитів за принципом "аби-як". При цьому, після проведення таких допитів слідчий ні на крок не наближається до істини. Адже показання свідків і потерпілих - вдячний матеріал, необхідно лише виявити в них дорогоцінні для слідчого дані, і при цьому не забувати що допитуваний - людина, а людям властиво спілкування, люди самі бажають поділитися інформацією, тільки б хтось їх вислухав і зрозумів.
Для спрощення роботи слідчого існує багато науково розроблених порад, до яких варто звертатися.
У процесі написання роботи пізнав багато цікавої інформації і сподіваюся, що порушена мною тема багато в чому доповнить обрану мною тему дипломної роботи.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.
1.Конституція України, Харків 2008 ;
2.Кримінальний кодекс України Київ 2007;
3.Кримінально-процесуальний кодекс України Київ 2009;
4.Ароцкер Л.Е. "Тактика й етика судового допиту", М. "Юрид. Літ." , 1969 -120с.;
5.Васильєв А.Н., Карнеева Л.М. "Тактика допроса при расследовании преступлений", М.: "Юрид. Л-ра", 1970 - 208с.;
6.Гаврилова Н.И. "Влияние вселение на формирование свидетельских показаний", автореф., дисс., канд., Юрид. Наук., М., 1975- 25с.;
7.Доспулов Г.Г. "Психология допроса на предыдущем следствии", М., "Юрид. Лит." 1976-112с.;
8.Доспулов Г.Г. "Психология свидетельских показаний потерпевших", Алма-Ата, - "Наука" 1975, - 189с.;
9. Дубрывный В.А. "Потерпевший на предыдущем расследовании в советском уголовном процессе." Автореф. канд. дис. Саратов, 1964, стр. 4, 15с.;
10.Кертэс Имре "Тактика и психологическая основа допроса", под общ. Ред. Проф. А.И. Винберга, М.: "Юрид. Лит", 1965 - 164с.;
11. Коновалова В. Е. Правовая психология. -Харьков, 1990;
12.Лукашевич В.Г. "Тактика общения следователя с участниками отдельных следственых действий" К.: Из-во. КВШ. 1989 - 88с.;
13.Ратинов А.Р. "Проблемы психологии следственной деятельности: Сб. науч. Ст./ Редкол: А.Р. Ратинов и пр./ - Красноярск: Изд-во Краснояр. ун-та. 1986 -133с.;
14.Порубов Н.И. "Научная основа допроса на предыдущем следствии. - 3-є. Изд., перераб. - Минск: Высшая школа, 1978 - 175с.;
15. Салтевський М. В., Лукашевич В. Г., Глибко В. Г. Научноно-справочное пособие по криминалистике. -Киев, 1994. -С. 126.
16.Хайдуков Н.П. "Тактико-психологическая основа влияния следователя на лиц, что принимают участие в деле / науч. Ред. В.В. Козлов/ - Саратов: Изд-во Сарат. ун-та. 1984-124с.