Всебічний аналіз та характеристика виконання та забезпечення господарських зобов’язань

дипломна робота

ЗМІСТ

ВСТУП…...…………………………………………………………………….. 3-7 РОЗДІЛ 1. ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ У СФЕРІ ГОСПОДАРЮВАННЯ…....8-35

1 .1 Поняття та принципи виконання господарських зобов’язань…........8-19

1.2 Суб’єкти виконання господарських зобов’язань та порядок їх

заміни…………………………………………………………………...20-28

1.3 Особливості виконання окремих видів господарських

зобов’язань …………………………………………………………...29- 35 РОЗДІЛ 2. ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ В УКРАЇНІ…………………….. 36-69

2.1 Поняття та загальна характеристика речово-правових способів

забезпечення виконання господарських зобов’язань………………..36-52

2.2 Зобов'язально-правові способи забезпечення виконання

господарських зобов’язань та їх особливості……………………... 53-69 РОЗДІЛ 3. ПРАВОВІ КОЛІЗІЇ У СФЕРІ ВИКОНАННЯ ТА

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ……………………………………………………………….70-88

3.1 Проблеми господарсько-правового регулювання строків та принципів

виконання господарських зобов’язань…………………………....... 70-77

3.2 Аналіз судової практики застосування суб’єктами господарювання способів забезпечення виконання господарських зобов’язань……….......78-88 ВИСНОВКИ……………………………………………………………....... 89-93 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………….....94-102

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Виконання господарських зобов’язань суб’єктами господарювання та іншими учасниками господарських відносин є важливою передумовою нормальної роботи підприємств. На сьогоднішній день політика української держави спрямована на те, щоб забезпечити зростання ділової активності суб'єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції України, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами. Цим завданням сприятиме налагодження чіткого правового механізму захисту господарської системи від зловживань та застосування неправомірних механізмів з боку суб’єктів господарювання під час здійснення господарської діяльності.

Прийняття Господарського кодексу України відзначило якісно новий період у правотворенні сучасної України, відповідно і регулювання відносин між суб’єктами господарювання піднялося на новий рівень. Новий Господарський кодекс України дав можливість детально врегулювати питання виконання та забезпечення виконання господарських зобов’язань.

Зобов’язання, які виникають між суб’єктами господарювання та іншими учасниками господарських відносин під час здійснення ними господарської діяльності з метою задоволення певних потреб повинні виконуватись належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що в певних умовах як правило висуваються. В останньому випадку йдеться про звичаї, що склалися в господарській діяльності і управлінні нею, звичайній поведінці учасників господарських відносин у конкретних життєвих обставинах, адекватній повсякденній практиці.

Виконання господарського зобов’язання є реалізацією зобов’язаною і управленою стороною суб’єктивних прав і обов’язків обумовлених цим зобов’язанням у відповідності з його змістом. Єдність інтересів управленої і зобов’язальної сторони у зобов’язанні обумовлена підпорядкованістю їх меті досягнення єдиного результату – належного виконання зобов’язання.

Основною метою правового регулювання зобов’язальних відносин у сфері господарювання є забезпечення всебічного захисту учасників ринку, а також створення сприятливих умов для запобігання невиконання чи неналежного виконання господарських зобов’язань. Факт прийняття Господарського кодексу України визначив підвищення актуальності розгляду питань правового регулювання виконання господарських зобов’язань. При цьому особливо цікавими є дослідження, що стосуються забезпечення здійснення суб’єктами господарювання ефективної договірної діяльності.

Необхідність такого аналізу обумовлена правовою природою господарсько-договірних зобов’язань і наявністю особливостей правового регулювання їх окремих видів, тому досліджуючи проблеми правового регулювання відносин щодо забезпечення виконання господарських зобов’язань можна стверджувати, що зобов’язання надають право вимагати, але не примушувати до виконання дії, обіцяної боржником. Якщо з цього боку немає і не може бути ніякого забезпечення в тому, що встановлене зобов’язання буде виконано, то принаймні, необхідно забезпечити кредитору той майновий інтерес, що для нього пов’язується із зобов’язанням.

У сучасній юридичній науці під «забезпеченням зобов’язання» розуміють заходи, спрямовані на виконання зобов’язання. Такі заходи носять специфічний характер, що робить можливим їх використання на основі аналізу особливостей тих зобов’язань, виконання яких необхідно забезпечити. При цьому найбільш дієвими є ті види забезпечення, які ефективні незалежно від того, чи заподіяні кредитору збитки і чи є в боржника майно, на яке можна повернути стягнення за виконавчими документами. З точки зору переліку заходів, які повинні бути включені до системи забезпечення виконання господарських зобов’язань, єдина думка в юридичній науці відсутня, тому є підстави констатувати наявність тенденції до «розмивання» самого поняття забезпечення зобов’язань.

Зобов'язання осіб, що сформульовані в договорі того чи іншого виду, передбачають належне і реальне їх виконання в установлений строк. Проте практика доводить: укладення договору ще не гарантує його виконання, тому належне виконання договірних зобов'язань відповідно до норм чинного законодавства стимулюється за допомогою способів забезпечення виконання господарських зобов’язань. Чітке усвідомлення сутності і принципів застосування конкретних заходів забезпечення виконання господарських зобов'язань набуває сьогодні особливої актуальності.

Ступінь дослідження теми. Теоретичну базу для висновків, зроблених в дипломній роботі, склали праці відомих науковців і правовиків: М.І. Брагінського, В.В. Вітрянського, Б.М. Гонгало, О.М. Вінника, О.С. Йоффе, О.О. Отраднової, П.Г. Резго, С.В. Сарбаш, В.К. Мамутова, Н.Ю. Россказової, А.В. Латинцева, О.В. Старцева, М.І. Панченка, С.Й. Кравчук, О.В. Михальнюк, та інших.

Нормативною базою даного дослідження є Конституція України, Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України, Закони України «Про заставу», «Про іпотеку», «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та інші акти законодавства України, які регулюють виконання господарських зобов’язань.

Об’єктом дипломної роботи виступають відносини, що виникають в процесі виконання суб’єктами господарювання господарських зобов’язань.

Предметом даного дослідження є система нормативно-правових актів, що регулюють порядок здійснення виконання господарських зобов’язань та встановлення засобів забезпечення виконання зобов’язань, а також визначають взаємовідносини між зобов’язальною та управненою стороною при виконанні господарського зобов’язання.

Методологія. При написанні даної роботи були використані порівняльно-правовий, історичний, формально-логічний, конкретно-соціологічний та системний методи, які дозволили об’єктивно та всебічно розкрити досліджувану тему.

Метою