КУРСОВА РОБОТА

«Виникнення та розвиток науки аграрного права»

Зміст

Вступ …………………………………………………………………………. 1-3

Розділ 1 Поняття науки аграрного права …………………………………... 4-8

Розділ 2 Становлення української науки сільськогосподарського

(аграрного) права ………………………………………………….. 9-15

Розділ 3 Основні напрями аграрно-правових наукових досліджень на

сучасному етапі ……………………………………………………. 16

3.1. Проблеми сучасного науково правового забезпечення

аграрної реформи в Україні …………………………………… 16-19

3.2. Наука про розвиток сучасного аграрного законодавства та

розробку його теоретичних засад …………………………….. 20-22

3.3. Нові правові інститути аграрного права України; проблеми

їх розвитку; роль юридичної науки в їх обґрунтуванні …….. 23-29

Розділ 4 Представники науки аграрного права України ……………….... 30-32

Висновки ……………………………………………………………………. 33-34

Використана література ……………………………………………………. 35

Вступ

Україна – велика аграрно-правова промислова держава. Вона має сприятливі природнокліматичні умови, достатні виробничо-господарські та продуктивні сили для інтенсивного розвитку сільськогосподарського виробництва. Конституція України визнала землю об’єктом права власності Українського народу. Колективно-кооперативні сільськогосподарські підприємства, акціонерні товариства, спілки селян, селянські (фермерські) і приватні підсобні господарства селян стали суб’єктами права приватної власності на землю сільськогосподарського призначення.

У сільському господарстві та економіці України утверджуються нові ринкові економічні відносини, розвиваються господарчо-підприємницькі тенденції, побудовані на принципово нових економічних засадах: формуються земельні і майнові відносини селян, вдосконалюється система державно-правового регулювання сільського господарства, поширюється застосування біржової форми реалізації сільськогосподарської продукції і продовольства.

Україна – одна з найбагатших держав світу на благодатну землю сільськогосподарського призначення. Державою втілено в життя принцип – земля належить тим, хто її обробляє.

Народне господарство України характеризується певними суспільними, політичними, економічними, управлінськими, майновими, трудовими, соціальними відносинами, які регулюються нормами Конституції України, законами, підзаконними та локально-правовими актами. Україна має власну аграрну політику, аграрну економіку та аграрне право.

Наука аграрного права України – це комплексна, інтегрована і спеціалізована юридична наука, що є системою знань про аграрне право як галузь, його предмет, структуру та методи правового регулювання, аграрно-правові норми та інститути, аграрне законодавство та окремі нормативно-правові акти, практику їх застосування, з точки зору закономірностей виникнення, функціонування, розвитку та напрямів вдосконалення.

Слід також зазначити, що процес виникнення аграрно-правової науки сягає до кінця 60-х – початку 70-х років. Основою для формування аграрно-правової науки було сільськогосподарське законодавство.

Аграрно-правова наука повинна дослідити нові суспільні відносини, що виникають в аграрному секторі економіки, розробити основні засади нових правових інститутів. Все це має бути спрямовано на реформування аграрних відносин в нашій державі.

Саме завдяки аграрно-правовим науковим дослідженням, мають бути

вироблені рекомендації до вдосконалення нових правових інститутів аграрного права. Наука аграрного права має розробити основні засади і стратегії земельної та аграрної реформи, їх правового забезпечення. Аграрно-правові наукові дослідження мають бути спрямовані на визначення ролі земельної реформи в аграрних ринкових перетвореннях та її місця в аграрній реформі. Важливу роль відіграє наука аграрного права у з’ясуванні змісту, стратегії та етапів розвитку аграрної реформи.

Слід також зазначити, що аграрна реформа в Україні розпочалася без попередньої розробки довгострокової цільової програми реформування земельних відносин. Тому метода аграрної реформи мали часто спонтанний

характер і були неефективними.

Аграрне право є галуззю права України, становить складову і невід’ємну частину правової системи України. Як галузь права воно характеризується власним предметом, принципами, і метолами правового регулювання. За допомогою аграрно-правових норм визначається правове становище всіх виробників сільськогосподарської продукції, регулюється їхня виробничо-господарська діяльність, суспільно-організаційні, майнові, управлінські, господарчо-договірні та інші аграрні відносини.

Отже, аграрно-правова наука відіграє фундаментальну роль в проведенні аграрної та земельної реформ. Саме наука повинна розробити засади і стратегію проведення аграрної реформи, вона має спрямувати свої дослідження на вдосконалення правового регулювання нових правових інститутів аграрного права України.

На мою думку наука аграрного права незважаючи на свою молодість (порівняно з іншими галузями права) розвивається досить стрімко і її виникнення було неминуче. Я вважаю досить цікавими саме перші моменти розвитку цієї науки, адже земельні відносини займають досить велике значення для життя нашого народу і розвитку такої молодої держави як Україна загалом.

1. Поняття науки аграрного права

Для характеристики юридичної науки базове, фундаментальне значення має загальне поняття науки; його потрібно розглядати у 2 аспектах: а) як певний процес інтелектуальної дослідницької діяльності із здобуття та вироблення теоретично систематизованих знань;

б) як наслідок цього процесу – сукупність теоретично систематизованих знань про природу, суспільство й мислення.

Наука в широкому розумінні є системою знань про різноманітні форми матерії, про сутність соціальних явищ і форм їх відображення в свідомості людини, їх об’єктивні властивості та закономірності виникнення, будови, змісту, функціонування, взаємодії та розвитку.

Наука як системне утворення складається з окремих галузей наукових знань, які можна умовно поділити на три основні групи: природничі, суспільні (соціальні) та науки про мислення та пізнання. Суспільні науки, предметом дослідження яких є явища суспільного життя, за своєю структурою неоднорідні. Часто витоки суспільних наук містяться у природних явищах, чим пояснюється органічний зв'язок природничих (об’єктивних) і суспільних ( суб’єктивних) елементів у багатьох суспільних науках (наприклад, у науках аграрного, земельного, екологічного права та ін). Отже, частина суспільних наук ( у тому числі аграрно-правова наука) перебуває у тісному генетичному та структурному взаємозв’язку з природничими науками. Тому нині важливим є об’єктивне взаємозбагачення науки аграрного й природничих наук.

Однією із системних галузей знань, що належить до групи суспільних (соціальних ) наук, зокрема наук про політичну та юридичну надбудову, є юридична ( правова) наука.

Виходячи із загальних підходів до поняття науки, юридичну науку треба розглядати двояко: 1) як процес інтелектуальної дослідницької діяльності вчених-правознавців, спрямований на виробництво нових знань про державу й право і 2) як