Однак уже й до цього часу вченим колишнього СРСР, у тому числі й УРСР, досліджувалися найважливіші проблеми сільськогосподарського виробництва й використання земель сільськогосподарського призначення. У межах науки колгоспного та земельного права І.В.Павловим, М.Д. Казанцевим, М.І. Козирем аналізувалися проблеми теорії колгоспного та земельного права; Г.В. Чубуковим – питання правового регулювання праці в колгоспах, міжгосподарської кооперації; З.С. Бєляєвою визначилися джерела колгоспного права, міжгосподарської кооперації та ін.

В УРСР також досліджували як загальнотеоретичні проблеми колгоспного права, так і питання розвитку його окремих правових інститутів. Наукові праці у цьому плані належать таким вченим, як В.З. Янчук, Н.І. Титова, Ц.В. Бичкова, Ю.А. Вовк, В.Л. Мунтян, І.О. Середа, В.І. Семчик та ін. земельно-правові та еколого-правові питання розглядалися В.Л. Мунтяном, Ц.В. Бичковою, І.А. Дмитренком, П.Д. Індиченком, І.С. Цимком та ін. вченимми.

Дослідження у сфері колгоспного та земельного права створили наукову базу для розробки теорії аграрного законодавства та однойменної правової галузі, її окремих правових інститутів. Тобто витоки аграрно-правової науки беруть свій початок ще в наукових працях фахівців у галузі колгоспного, земельного права, які виходили і світ задовго до виникнення згаданої науки.

Вперше у юридичній науці думку про існування нової комплексної галузі аграрного права висловлено 1967р. на сторінках журналу «Советскоє государство и право». Вчені В. М. Чхіквадзе та Ц.А. Ям польська зазначили, що в житті намітилося утворення сільськогосподарського права як комплексної галузі, що охоплює і колгоспне право, й право, яке регулює діяльність державних сільськогосподарських підприємств.2

1937 р. це положення розвинув М.І. Козырь у статті «Совецкоє сельськохозяйственноє право: тенденции становлення и развития», де він вирізнив об’єктивні та суб’єктивні передумови формування сільськогосподарського(аграрного) права, дав поняття цієї галузі права, її предмета, методу, системи.3

Опонентом М.І. Козиря став І.Ф. Панкратов, який у своїй статті «Сельськохозяйственноє право как отрасль права? Нет оснований» заперечував можливість існування сільськогосподарського права як галузі права, мотивуючи це відсутністю єдиного предмета та єдиного методу правового регулювання цієї галузі. Аналогічними тоді були й погляди В.З. Янчука (УРСР), який вважав передчасним визнання сільськогосподарського(аграрного) права як галузі права.

Протилежну думку висловили у своїх працях Бєляєва, В. В. Петров, А.А. Денисов, О.А. Кічатова, Г.О. Аксеньонок.

Згодом проблема набуває міжнародного значення; вивчається та

_______________________

2. Ямпольська Ц.А. «Совецкоє государство и право» - 1967р. – С.36

3. М.И. Козырь «Совецкоє сельськохозяйственноє право: тенденции становлення и развития» - 1973р. С. 43-51.

науково аналізується досвід інших країн щодо регламентації аграрних відносин. У травні 1972р. у Флоренції проводився радянсько-італійський «круглий стіл» з питань аграрного права, де доповіді радянських учених ( М. І. Козиря, Г. О. Аксеньонка, В.О. Кікотя, М. І. Краснова) були присвячені проблемам аграрного законодавства, формування аграрного права як галузі права та правової науки, керівництва та управління сільським господарством та ін.4

1974 р. в журналі редакції «Советскоє государство и право» відбулася нова зустріч за «круглим столом» де розглядалися питання удосконалення правового регулювання сільського господарства. Під час обговорення виявилися різні підходи до розуміння аграрного права. Були визначені основні напрями наукових досліджень у галузі сільського господарства: поєднання розробки загальнотеоретичних і конкретних правових проблем, актуальність теоретичних досліджень і їх відповідність проблемам практики, проведення комплексних досліджень тощо.

Більшість учасників дискусії зійшлися в поглядах на визнання комплексної галузі аграрного законодавства, науки аграрного права та однойменної навчальної дисципліни. І навіть ті вчені, які не визнали аграрного права як галузі права, не заперечували, існування науки аграрного права, а також потреби в такій навчальній дисципліні. Це мало істотне значення для розвитку аграрно-промислових досліджень.

Як бачимо, складність і новизна проблеми зумовили аналіз (на етапі становлення аграрно-промислової науки) переважно загальнотеоретичних проблем аграрного права.

Наприкінці 70-х на початку 80-х років ХХ ст. ученими-юристами колишнього СРСР було розроблено значну кількість праць, присвячених теоретичним проблемам аграрного права, його предмету, методу, а також аграрному законодавству як основі формування відповідної галузі права та ін

_____________________

4. Кикоть В.О. – «Советскоє государство и право». – 1973. – С. 136-137.

Серед російських авторів, які досліджували загальнотеоретичні засади аграрного права на етапах його становлення, варто згадати М.І. Козиря, Г.Ю. Бистрова, І.Ф. Казьміна, В.В. Петрова, А.А. Денисова, З.С. Бєляєву, О.А. Кічатову, Ф.М. Раянова, К.А. Шайбекова, Г.В. Чубукова та ін.

На особливу увагу заслуговують праці М.І. Козиря, В.В. Петрова, А.А. Денисова, Ф.М. Раянова, З.С. Бєляєвої, Г.Ю. Бистрова, К.А. Шайбекова, в яких поєднується розробка загальнотеоретичних і конкретних (практичних) проблем правового регулювання сільського господарства. У складному процесі становлення наукових засад нової галузі сільськогосподарського (аграрного) права важливу роль відігравали не лише погляди тих авторів, які послідовно запроваджували ідею нової галузі права, а й її противників. У цьому плані істотне значення мали праці І.Ф. Кузьміна присвячені теорії джерел сільськогосподарського законодавства, публікації І.Ф. Панкратова і В.З. Янчука (УРСР) та деяких інших учених, які не заперечували галузевого існування сільськогосподарського законодавства та науки сільськогосподарського права.

В УРСР, починаючи з 70-х років, наука аграрного права досліджує