На жаль, ґрунтовної загальнодержавної науково-теоретичної програми радикального реформування земельних та аграрних відносин в Україні своєчасно не було розроблено. Це істотно позначилося на методах, формах і змісті як земельної, так і аграрної реформи, зумовило їх спонтанний характер, а врешті-решт і їх неефективність. Зважаючи на це, наука агарного права України розробляє фундаментальні засади та стратегію аграрної реформи, її правового забезпечення.

Різні наукові підходи до стратегії земельної реформи, що провадиться в Україні, проаналізовані в монографії М.В. Шульги. Автор обґрунтовано доводить, що основним і вихідним принципом, який визначає напрями земельного реформування в Україні, є скасування монополії держави на землю, тобто перетворення земельної власності7.

Предметом сучасної аграрно-правової науки є також з’ясування, стратегії та етапів розвитку аграрної реформи. Оскільки своєчасно не були визначені на законодавчому рівні стратегія, основні завдання та пріоритети аграрної (в тому числі земельної) реформи, в аграрно-правовій науці відсутня єдність поглядів з цього приводу. Тому актуальною лишається проблема наукового обґрунтування стратегії та змісту майбутніх заходів щодо реформування суспільних відносин в аграрному секторі економіки8.

Представниками аграрно-правової науки сформульовано основні завдання та мета земельної й аграрної реформ. Більшість учених поділяють думку про те, що головний принцип земельної реформи полягає в ліквідації

___________________

7. М.В. Шульга – Актуальні правові проблеми земельних відносин – Харків, 1998р. – С.25-50.

8. В.І. Андрейцев – Правові засади земельної реформи і приватизації земель в Україні: Навчальний посібник – К., 1999р. – С.16.

монополії держави на землю (реформування відносин земельної власності) шляхом перерозподілу земель.

Учені-юристи докладно аналізують конкретний зміст заходів із реформування аграрних відносин в Україні. Зокрема, особливості приватизації державного майна в АПК розглядає В.І. Семчик, проблеми законодавчого регулювання зовнішньоекономічної діяльності аграрних суб’єктів – Ц.В. Бичкова, В.А. Сонюк та ін. Питанням удосконалення договірних зобов’язань між учасниками товарно-грошових відносин у сфері сільськогосподарського виробництва присвячені праці В.З. Янчука9.

Однією з найважливіших проблем, що досліджується сучасною аграрно-правовою наукою, є радикальна зміна відносин власності на землю, приватизація земель, виникнення суб’єктів приватної власності на землю.

Реформування відносин власності на землю шляхом паювання сільськогосподарських угідь поставлено нові завдання перед наукою аграрного права України.

Важливе значення для подальшого реформування земельних та аграрних відносин мають також наукові дослідження правових засад оренди землі10.

Серед проблем, що знаходяться в полі зору сучасної аграрно правової науки, провідне місце належить питанням аналізу правового становища суб’єктів аграрної реформи.

Важливим аспектом наукового забезпечення аграрної реформи в Україні є також визначення ролі держави в забезпеченні радикальних аграрних перетворень. Одним із важливих аспектів дослідження аграрно-правової науки нині є наукове обґрунтування проблеми охорони довкілля в процесі аграрного реформування. Вагомий внесок у дослідження згаданої проблеми зробив професор В.І. Андрейцев. Вчений проаналізував еколого-

_____________________

9. В.З. Янчук – «Аграрне право України» - Київ., Юрінком 1996р. – С. 54

10. В.М. Гайворонський – «Аграрне право України» - Харків, - «Право» 2003р.

правові проблеми земельної реформи в Україні. Особливу увагу в своїх наукових дослідженнях автор приділив запровадженню правових норм, які б передбачали екологічні вимоги щодо використання й охорони земель, інших природних ресурсів. Питання охорони навколишнього природного середовища в процесі здійснення аграрної та земельної реформ докладно розглянули Ю.С. Шемшученко і Н.Р. Малишева.

Земельна реформа, що започаткувала процес складних економічних перетворень, а згодом – і аграрна реформа, поставили перед наукою аграрного права України принципово нові й надзвичайно складні завдання, які нею послідовно вирішувались.

3.2. Наука про розвиток сучасного аграрного законодавства та розробку його теоретичних засад

Одним із важливих елементів предмета дослідження аграрно правової науки є комплексна, спеціалізована та інтегрована галузь законодавства – аграрне законодавство України. Сьогодні у зв’язку з проведенням земельної та аграрної реформи в Україні й потребою їх належного правового забезпечення особливого значення набуває питання наукового подальшого розвитку аграрного законодавства України, аналізу його теоретичних засад.

Хоча наукові підходи до розуміння суті, структури, тенденцій розвитку аграрного законодавства України формувалися з початку становлення комплексної галузі науки аграрного права. Важливе значення мають дослідження теоретичних проблем сільськогосподарського (аграрного) законодавства, що здійснювались представниками російської аграрно-правової науки: І.Ф.Казьміним, Г.Ю.Бистровим.

Оскільки кожна наука характеризується певним наступництвом, важливу роль у з’ясуванні природи аграрного законодавства відіграють також дослідження вчених – представників науки колгоспного права.

Слід зауважити, що здебільшого науковці дають визначення поняття джерел аграрного права, і, на жаль, менше уваги приділяють поняттю аграрного законодавства як цілісного системного утворення. Хоча поняття джерел аграрного права України теж має істотне значення для з’ясування суті аграрного законодавства, проте останнє, в його системному розумінні, є значно ширшим поняттям.

Сучасне аграрне законодавство України – це комплексна, інтегрована й спеціалізована галузь законодавства, що відповідає окремій галузі господарського комплексу та є системою взаємопов’язаних і взаємо узгоджених уніфікованих і диференційованих нормативно-правових актів (актів правотворчості державних органів та правотворчості аграрних суб’єктів), які, в свою чергу є джерелом і формою вираження правових норм, спрямованих на регулювання аграрних відносин, що виникають у процесі здійснення