За таких умов дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури фактично зобов'язана на підставі повідомлення суду про усунення захисника від участі у справі, яке надсилається для вирішення питання про відповідальність адвоката [12; ч.5 ст.61], виходити з обставин, викладених у постанові судді про усунення захисника. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про застосування дисциплінарного стягнення адвокат може оскаржити як до Вищої кваліфікаційної комісії, так і до суду, але ж у даному випадку рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії буде виходити з постанови судді, яка не підлягає перегляду.

Основні положення про роль адвокатів, прийняті VIII Конгресом 00Н, встановлюють, що дисциплінарне провадження проти адвоката здійснюється безсторонніми дисциплінарними комісіями, створеними адвокатурою, за можливості оскарження їх рішення до суду.

Законодавець встановлює перелік дисциплінарних стягнень: застосування кожного з них у конкретній справі є компетенцією дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яка вирішує питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та розглядає порушені з цих питань справи, приймає рішення про застосування дисциплінарного стягнення або про відмову у притягненні адвоката до дисциплінарної відповідальності. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, керуючись рішенням дисциплінарної палати про накладання дисциплінарного стягнення на адвоката, приймає рішення про припинення адвокатської діяльності та анулювання свідоцтва. Комісія може не погодитися з рішенням палати, скасувати його і повернути справу на новий розгляд у цю ж палату або закрити дисциплінарну справу своїм рішенням.

Адвокат може бути підданий дисциплінарному стягнен-ню не пізніше одного місяця з дня виявлення проступку, і воно не може бути накладене пізніше шести місяців від дня його вчинення.

Дисциплінарна справа має бути розглянута протягом одного місяця. Участь адвоката, який притягується до від-повідальності, у розгляді дисциплінарного провадження є обов'язковою. Повторна неявка адвоката без поважних причин не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи за його відсутності. Під час провадження адвокат у будь-який момент може давати пояснення і заявляти клопотан-ня. За рішенням дисциплінарної палати можуть бути за-слухані й інші особи, які можуть бути запрошені як за ініціативою палати, так і за ініціативою адвоката. Можуть бути оголошені документи, досліджені інші матеріали справи, а також додатково подані матеріали.

Рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржене потягом трьох місяців до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або до суду.

Якщо протягом року від дня накладення дисциплінар-ного стягнення адвокат не буде підданий новому, він вва-жається таким, що не піддавався дисциплінарному стяг-ненню. Через шість місяців після накладення стягнення дисциплінарна палата може зняти його достроково за умо-ви бездоганної поведінки і сумлінного ставлення адвоката до своїх обов'язків.

3.3. Припинення адвокатської діяльності

Адвокатська діяльність припиняється; у разі анулювання Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або тимчасово зупиняється на строк до одного року рішенням дисциплінарної палати КДКА. Іншого порядку припинення або тимчасового зупинення адвокатської діяльності Закон «Про адвокатуру» не передбачає. Разом з тим Кримінально-процесуальним кодексом України передбачена підстава заборони діяльності адвоката як захисника (тобто зупинення права займатися на невизначений строк певним видом адвокатської діяльності) у разі, коли щодо нього порушено кримінальну справу [12; п. 4 ч. 1 ст. 61]. Така норма суперечить ст. 2, 17 Закону «Про адвокатуру», оскільки свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю видається на здійснен-ня всіх видів цієї діяльності і може бути анульоване щодо усіх, а не одного виду діяльності, у разі засудження адвоката за вчинення злочину - після набрання вироком законної сили.

У ст. 19 Основних положень про роль адвокатів зазначено, що суд або адміністративний орган не повинні відмовляти у праві адвоката, який має допуск до практики, представляти інтереси свого клієнта, якщо він не був дискваліфікований відповідно до національного права і практики його застосування й даних Положень.

Підставою для розгляду питання про дисциплінарну відповідальність
адвоката є не тільки скарги і заяви громадян, окремі ухвали судів, постанови
суддів, постанови, подання слідчих органів, голови або членів КДКА, заяви
адвокатських об'єднань, підприємств, установ, організацій на дії адвокатів.
Однією з форм звернення до КДКА є повідомлення суду про порушення
захисником порядку судового засідання, коли він, незважаючи на зроблені
головуючим попередження, допускає подальше непідкорення розпорядженням
головуючого, що призводить до відкладення розгляду справи [12;ч.2 ст.272]
За порушення порядку в судовому засіданні чи невиконання розпоряджень головуючого під час судового розгляду справи захисник може бути усунутий від участі у справі [12;ч. 4 ст. 61] про що повідомляється «відповідному органу» для вирішення питання про відповідальність адвоката [12;ч. 5 ст. 61] Таким органом є кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, оскільки саме вона наділена повноваженнями щодо застосування дисциплінарної відповідальності до адвокатів. Повідомлення може направлятися і до адвокатського об'єднання, якщо адвокат є його членом. Статутом адвокатського об'єднання, як правило, передбачаються заходи дисциплінарного впливу. Відповідно до ст. 18-1 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури члени Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії можуть проводити перевірки якості подання правової допомоги у зв'язку з перевіркою достовірності поданих адвокатськими об'єднаннями звітів про якість наданої правової допомоги. За результатами таких перевірок голова Вищої кваліфікаційної комісії може вносити подання до дисциплінарної палати.

Оскаржити рішення про накладення дисциплінарного стягнення можна незалежно від того, ким воно було прийнято.

Оскаржується таке рішення до Вищої кваліфікаційної комісії або до суду. За результатами розгляду справи Вища кваліфікаційна комісія адвокатури приймає рішення:

1. залишити рішення палати або Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без зміни;

2. змінити рішення;

3. скасувати рішення